бузина

В народных представлениях бузина считалась воплощением и вместилищем черта. Характерно отношение к бузине как к проклятому, нечистому и опасному растению. Отсюда пошло ограниченное использование ее в семейных и в календарных обрядах и широкое применение в магии, оберегах, гаданиях и лечении. Это относится, в основном, к западным славянам. У южных славян нет столь недоброго отношения к бузине.

Бузина, по поверьям, существует от начала мира, и потому причастна к мифическим событиям библейских времен — грехопадению Адама и Евы, убийству Авеля и позднее — к предательству Иуды.

Существовала вера, что под бузиной и в ее корнях живет дух, демоническое существо (черт, бес). В одном польском предании говорится о том, что первый бес поселился в огромной яме и посадил сверху бузину, чтобы она охраняла его.

Бузина чорна — Sambucus nigra L. (отруйна)

Родина жимолостеві — Caprifoliaceae

Як виглядає? Кущ, іноді деревце 2—6 м заввишки. Кора світло-бура, серцевина в гілках широка, біла, м’яка. Листки непарноперисті, звичайно з 5 яйцевидними або довгасто- яйцевидними, довго-загостреними, нерівнопилчастими лис­точками. Суцвіття плоске, щитовидне, стоїть прямо: волоть після цвітіння від ваги плодів поступово звисає. Квіти жов­тувато-білі, пахучі. Плоди — чорно-фіолетові ягоди з кісточ­ками, дозрівають у серпні — вересні. Цвіте в травні — червні.

Де росте? Майже по всій території УРСР — у заростях над річками, в старих парках, біля повіток, коло жител, на сіль­ських цвинтарях.

Що й коли збирають? Молоді листочки — рано навесні, квітки — під час повного цвітіння, кору — влітку, ягоди — восени. Листки й незрілі плоди — отруйні.

Бузина трав’яниста — Sambucus ebulus L. (отруйна)

Родина жимолостеві — СаргіfоІіасеае

Як виглядає? Багаторічний трав’янистий кущ 60—150 см заввишки, з простим галузистим, борознистим стеблом з бі­лою серцевиною, з неприємним запахом. Листки непарнопе­ристі з 5—9 довгасто-ланцетними, пилчастими, загостреними листочками. Прилистки листоподібні, ланцетні, пилчасті. Су­цвіття — плоска щитоподібна проста волоть з трьома голов­ними гілками. Квітки дрібні, з пелюстками всередині білими, зовні — блідо-рожевими. Ягоди чорні. Цвіте у червні — лип­ні, ягоди достигають у серпні — вересні.

Де росте? При дорогах, на вигонах, засмічених місцях, у старих парках, також на узліссях, по зрубах, серед чагарни­ків, у ярах на берегах струмків, на схилах залізничних на­сипів; утворює зарості на глинястому і глинясто-кам’янистому грунті. Зустрічається на Лівобережжі, поблизу Дніпра, в правобережних лісостепових районах, рідше — в Карпатах і на Поліссі.

Що й коли збирають? Квітки й листки — під час цвітін­ня, корені — навесні й восени.