Північна Америка

Природні зони світу: велична тундра

ПРИРОДНІ ЗОНИ СВІТУ: ВЕЛИЧНА ТУНДРА

 
тундраТундра - це природна зона у Північній півкулі, яка простягається широкою смугою на північ від зони мішаних лісів та тайги, і слугує природною межею між тайгою та зоною арктичних пустель. Вона пролягає в межах субарктичного та арктичного кліматичних поясів, і характеризується бідним біорізноманіттям, особливо рослинами. Ви запитаєте, чому тундра лише в Північній півкулі? Вся справа в нерівномірному розподілі співвідношення суходолу і морів між двома півкулями Землі. В Північній півкулі субарктичній та арктичний пояси охоплюють величезні простори материків (Євразії та Північної Америки), в той час як в Південній півкулі морських просторів значно більше, і відповідні кліматичні пояси, де формується тундра - суходолом практично не проходять.
 
Тундра в Південній півкулі представлена на нечисленних островах Південного океану, зокрема Південна Джорджія та Кергелен. От і виходить, що 99,8% площі світової тундри знаходиться в Північній півкулі (55% у Євразії, та майже 45% у Північній Америці). Загальна площа тундри в світі становить 1,8 млн.км², що приблизно дорівнює площі Індонезії.
 
Та чи відрізняється тундра обох континентів? Так, відрізняється! Причин цьому декілька. По-перше в Північній Америці тундра заходить на значно південніші широти - до 55-57 північних паралелей, в той час як в Євразії практично вся тундра лежить за Полярним колом (за 67 північною паралеллю). А це своєю чергою зумовлює те, що в Північній Америці тундра отримує більше сонячного світла та тепла протягом року, і середні температури там вищі. Саме цей чинник зумовив . . . . .

Цереус гігантський, або "Пустельний велетень" Арізони

Цереус гігантський"ПУСТЕЛЬНИЙ ВЕЛЕТЕНЬ" АРІЗОНИ

Цереус гігантський, або "Пустельний велетень" - один із найбільших видів кактусів на Землі. Принаймні за вегетативною масою ця рослина є абсолютним лідером серед кактусів.

Цереус гігантський росте в південно-східній Каліфорнії, Мексиці, Арізоні і пустелі Соноран. Він являє собою розгалужену величезну колону, що сягає 20 метрів висотою і 70 сантиметрів у діаметрі. Стовбур кактуса має від 10 до 24 тупих ребер. Довжина колючок у цього виду кактусів може досягати 7 сантиметріа завдовжки. Цвіте з травня по червень великими та поодинокими пурпурно-червоними, білими, рідше жовтими, зеленими або помаранчевими квітками, що з'являються на старих подушечках і горбочках рослини. Квітки трубчасті, прямі правильної форми, відкриваються вночі.

Рослина плодоносить . . . . .

Долина смерті та Мамонтова Печера

Долина смерті — назва одного з національних парків США; побу­вавши тут, можна зрозуміти почуття піонерів-переселенців, які й дали цю назву долині, розташованій на 86 м нижче від рівня моря. Рекорд температури, зафіксованої тут, становить 56,6 °С, а температура піс­ку влітку доходить до 93 °С.

Долина смерті також відома природним феноменом — каменями, що самостійно переміщаються по гладкій пустинній поверхні; їх називають «танцюючі скелі».

Зловісна репута­ція «гиблого» місця і можливість відчути перевагу дикої природи над людиною щорічно приваблюють сюди понад 1 млн туристів з усього світу. Середня температура з листопада по березень від 5 до 25 °С, з травня по вересень від 37 до 46 °С.

Єллоустонський національний парк

Єллоустонський національний парк у США (шт. Вайомінг, Монтана, Айдахо) — перший у світі національний парк (заснований у 1872 p.).

Площа 898,3 тис. га. На території парку — річка і озеро Єллоустон, Єллоустонське вулканічне плато (2200—2500 м). За останні 2 млн років тут тричі поновлювався вулканізм і формувалися западини типу кальдер.

Гарячі джерела, понад 200 гейзерів, з яких 60 фонтанують на висоту біль­ше за 3 м; висота струменя гарячої води гейзера Ексцельсіор досягала колись 90—100 м. Знаменитий гейзер Олд-Фейтфул («Старий служака») періодично фонтанує на висоту 30—55 м.

Гранд-каньйон - Великий Каньйон

Великий Каньйон — один з найглибших каньйонів у світі, на плато Колорадо, у США. Вироблений р. Колорадо в товщі вапняків, пісковиків і сланців.

Масштаби цієї безодні важко уявити. Довжина колосального міжгір'я, що прорізало поверхню Землі посеред арізонської пустелі, 349 км (за іншим даними — 515 км), глибина — до 1645 м. Найбільша ширина складає бл. 30 км, а нижче за Тороуіп-Оверлука на північній кромці — всього 800 м. З 1908 р. — національна пам'ятка природи, з 1919 р. — національний парк (площа 4931 км2). Стіни каньйону смугасті, оскільки нижній рівень складений з темних сланців (метаморфічної породи, що легко розщеплюється) і граніту. Голі кручі з прямовисними схилами, ра­зюче схожі на розвалини давніх храмів, перетворюють ландшафт у за­плутаний лабіринт ярів і ущелин. Не дивно, що в XIX ст. деякі вчені вважали, що каньйон міг утворитися тільки внаслідок гігантського зем­летрусу.

Пустеля Сонора

Субтропічна пустеля Сонора, продовження широкої смуги пустель Мексики, об'єднує пустелю Мохаве на південному сході Каліфорнії і пустелі південно-західної Арізони. Вони розташовані на висотах менше за 900 м і складаються з широких неглибоких западин, розділених коро­ткими невисокими хребтами.

Площа пустелі Сонора становить 355 342 км2. Клімат континентальний субтропічного типу. Кількість опа­дів коливається від 100 до 250 мм на рік. Протягом року температура плюсова (максимальна 38 °С).

Гірський хребет Сьєрра-Невада

Сьєрра-Невада — хребет у системі Кордильєр Північної Америки, на південному заході США, в Каліфорнії.

Хребет має протяжність 640 км і ширину 110 км, складений переважно гранітами. Високий східний край цих гір круто обривається до Великого Басейну, а довгий західний схил відносно порожнисто спускається до Центральної Каліфорнійської долини. При цьому південна частина гірського масиву піднята найбільш високо і відома під назвою Високі Сьєрри. Тут висоти семи вершин перевищують 4250 м. ГораУїтні (4418 м), вища точка США, віддалена усього на 160 км від Долини Смерті, найнижчої точки країни.

Сторінки