країни Америки

Перу, Республіка Перу — держава на заході Південної Америки. Пло­ща 1285,2 тис. км². Населення 25,6 млн людей (2000), бл. 1/2 —індіанці кечуа і аймара, інші — іспаномовні перуанці. Міське населення 70,1 % (1993). Офіційні мови — іспанська і кечуа. Віруючі — головним чином католики. Адміністративно-територіальний поділ: 25 департаментів. Сто­лиця — Ліма. Глава держави — президент. Законодавчий орган — Де­мократичний установчий конгрес.

На заході, вздовж берега Тихого океану, вузька смуга пустинних бере­гових рівнин (Коста). Східніше — гірський пояс Анд (Сьєрра), висотою до 6768 м (г. Уаскаран). На сході — Амазонська низовина (Сельва), що пере­ходить на півдні в передгірну рівнину (Монтанья). Середньомісячні тем­ператури на узбережжі 15—25 °С, в Андах, на плоскогір'ях від 5 до 16 °С, на рівнині 24—27 °С. Опадів від 700 до 3000 мм на рік. На західних схилах Анд — рідкі чагарники, кактуси; на внутрішніх плоскогір'ях, на півночі і сході — високогірні тропічні степи, на південному сході — напівпустелі. На східних схилах Анд і на рівнинах Сельви — вологі вічнозелені ліси. З річок найбільша — Амазонка, з озер — Тітікака. Національні парки Ману, Серрос-де-Амотане та інші; кілька резерватів.

Бразилія, Федеративна Республіка Бразилія — держава в Південній Америці. Площа 8,5 млн км². Населення 165,6 млн людей (2000), понад 95 % бразильці. Білі — 55 %, метиси і мулати — 38 %, чорношкірі — 6 %. Міське населення 80 % (1998). Офіційна мова — португальська. Більшість віруючих католики (80 %). Бразилія — федерація в складі 26 штатів і Федерального (столичного) округу. Столиця — місто Бразилія. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — двопалатний Національний конгрес.

Центральну і південну частини Бразилії займає Бразильське плос­когір'я (вища точка — г. Бандейра, 2890 м); на півночі — Амазонська низовина і відроги Гвіанського плоскогір'я. На крайньому півдні — Лаплатська низовина. Клімат змінюється з північного заходу на південний схід від екваторіального до субтропічного (середні температури січня від 23 до 29 °С, липня від 16 до 24 °С). Опадів 3000 мм на заході Амазонської низовини, до 500 мм на північному сході Бразильського плоскогір'я, 1200 мм на рік на півдні. Головні річки — Амазонка, Сан-Франсиску, Парана. На Амазонській низовині — вологоекваторіальні ліси, в центра­льній частині — савани і рідколісся, на Приатлантичній низовині — тро­пічні змінно-вологі, на півдні — вічнозелені ліси. Під лісом — 38 % тери­торії країни. Понад 20 національних парків і заповідників.

Аргентина, Аргентинська Республіка — держава на південному сході Південної Америки. Площа 2767 тис. км². Населення 37,3 млн людей (2001), понад 90 % — аргентинці. Білі — 85 %, метиси, індіанці — 15 %. Міське населення понад 89 % (1998). Офіційна мова — іспанська. Більшість вірую­чих — католики (90 %). Аргентина — федерація у складі 22 провінцій, Феде­рального (столичного) округу і національної території Вогняна Земля. Сто­лиця — Буенос-Айрес. Глава держави — президент. Законодавчий орган — двопалатний Національний конгрес.

Східна частина Аргентини рівнинна, на заході — Анди, на південно­му заході Патагонське плоскогір'я. Клімат на півночі тропічний, півден­ніше субтропічний, на півдні помірний. Середні температури січня на півночі 28 °С, на півдні 10 °С, липня відповідно 18 і 1 °С. Опадів — від 100—300 мм на заході до 1400—1600 мм на рік на сході. Головні річки — Парана, Парагвай, Уругвай, Чубут, Ріо-Негро, Ріо-Колорадо. Вологі лу­гові степи, савани, субтропічні ліси (переважно в горах). Національні парки: Науель-Уапі, Лос-Гласьярес, Лос-Алерсес, Ланін тощо.

Канада — держава в Північній Америці. Площа 9976 тис. км². Насе­лення 31,186 млн людей (2002), головним чином англо-канадці (понад 44 %) і франко-канадці (бл. 28 %); корінне населення — індіанці і ескімоси. Міське населення 77,9 % (1998). Офіційні мови — англійська і французька. Віруючі — протестанти і католики. Канада — федерація у складі 10 провінцій і 3 територій. Столиця — Оттава.

Входить у Британську співдружність націй. Глава держави — короле­ва Великобританії, представлена генерал-губернатором. Законодавчий орган — двопалатний парламент (сенат і палата общин). Політична сис­тема Канади, що формально вважається британським домініоном, ско­пійована з англійської. Уряд формується партією більшості в Палаті об­щин, лідер цієї партії стає прем'єр-міністром країни. 301 депутат Палати общин обирається за мажоритарною системою від одномандатних вибо­рчих округів.

Омивається на заході Тихим океаном, на сході — Атлантичним оке­аном, на півночі — Північним Льодовитим океаном і їх морями. Канада займає північну частину Північної Америки і примикаючі до неї острови (в т. ч. Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Ванкувер). Східна частина Канади — рівнини і плато висотою від 300 м до 1500 м. На заході — Кордильєри висотою до 6050 м (г. Логан). Клімат переважно помірний і субарктичний. Середні температури січня від -35 °С на півно­чі до 4 °С на півдні Тихоокеанського узбережжя, липня 21 °С на півдні, 4 °С на островах Канадського Арктичного архіпелагу. Опадів на рік від 150 мм в північній частині до 1250 мм на Атлантичному і 2500 мм на Тихоокеанському узбережжі. Головні річки — Св. Лаврентія, Макензі, Фрейзер. На південному сході — система Великих озер (Канаді нале­жить 1/3 акваторії); інші великі озера: Велике Ведмедяче, Велике Неві­льниче, Вінніпег, Атабаска. На півночі арктична пустеля, тундра, лісоту­ндра, на схилах Кордильєр — хвойні і мішані ліси, на півдні — степи і лісостепи, переважно розорані. Багато національних парків.

Мексика, Мексиканські Сполучені Штати — держава на півдні Пів­нічної Америки. Площа 1972,5 тис. км². Населення 104,9 млн людей (2003), головним чином мексиканці. Міське населення 74 % (1998). Офіційна мова — іспанська. Більшість віруючих — католики. Мексика — федера­ція, в її складі 31 штат і столичний Федеральний округ. Столиця — Мехі­ко. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — двопала­тний Національний конгрес (палата депутатів і сенат). Велика частина країни — Мексиканське нагір'я, облямоване хребтами Східна Сьєрра-Мадре, Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьєрра (вклю­чає діючі вулкани Орісаба — 5700 м, Попокатепетль — 5452 м). Клімат тропічний, на півночі — субтропічний. Середні температури січня від 10 °С на північному заході до 25 °С на півдні, липня від 15 °С на нагір'ї до 30 °С на узбережжі Каліфорнійської затоки. Опадів від 100 до 3000 мм на рік. Велика річка — Ріо-Браво-дель-Норте (прикордонна з США). У по­сушливих районах — пустинна і напівпустинна рослинність, у вологих — тропічні ліси, в горах на півночі — хвойні. Національні парки: Кумбес-де-Монтеррей, Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартір, Каньйон-дель-Ріо-Бланко, Невадо-де-Толука та інші.

Сполучені Штати Америки (США) — держава в Північній Америці. Площа бл. 9629,09 тис. км². Населення 290,3 млн людей (2003). Міське населення 75,2 % (1990). Расовий склад (1991, %): білі 83,4, афроамери­канці 12,4, інші (вихідці з країн Азії і Океанії, американські індіанці, ескімоси, алеути) 4,1. Офіційна мова — англійська. Віруючі переважно протестанти (56 %) і католики (28 %). США — федерація у складі 50 штатів (48 суміжних, а також Аляска і Гавайї) і федерального (столично­го) округа Колумбія. Столиця — Вашингтон. Глава держави і уряду — президент, що обирається на 4 роки. Законодавчий орган — Конгрес (Палата представників і Сенат).

Близько половини основної території (суміжних штатів) — гірські хребти, плоскогір'я і плато Кордильєр; східний край поясу Кордильєр утворюють хребти Скелястих гір висотою понад 4000 м, західний — Бе­регові хребти, що тягнуться вздовж Тихоокеанського узбережжя. На сході країни — Аппалачські гори (висота до 2037 м). Між Кордильєрами і Ап­палачами — великі внутрішні рівнини (Центральні, Великі). Вздовж уз­бережжя Атлантичного океану і його Мексиканської затоки — Приатлантична і Примексиканська низовини. Найвища точка країни — гора Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці. Родовища вугілля, нафти, природного газу, руд чорних і кольорових металів, урану. Клімат переважно помірний і субтропічний континентальний. Середні температури січня від -25 °С на Алясці до 20 °С на п-ові Флорида, липня 14—22 °С на західному узбереж­жі, 16—26 °С на східному. Опадів від 100 мм на внутрішніх плоскогір'ях і плато до 4000 мм на рік в приморській смузі. Головні річки — Міссісіпі з притоками Міссурі і Огайо, Колумбія, Колорадо, Юкон. На північному сході — система Великих озер. На Алясці — тундра і рідкостійні ліси, на північному сході — хвойні і мішані, на півдні — широколисті і субтропі­чні мішані. На внутрішньому плато Кордильєр — напівпустелі.

Латинською Америкою називають регіон Західної півкулі, розташо­ваний між США і Антарктидою. У складі Латинської Америки виділяють кілька субрегіонів. Це Середня Америка (Мексика, країни Центральної Америки і Вест-Індії), Андські країни (Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Чилі), країни басейну Ла-Плати (Парагвай, Уругвай, Ар­гентина), Бразилія. Назва «Латинська Америка» поясняється істотним впливом на цей регіон мови, культури і звичаїв романських (латинсь­ких) народів Піренейського півострова. Країни Латинської Америки об'­єднує спільність історичної долі і схожість сучасної соціально-економіч­ного розвитку. Територія Латинської Америки простягається з півночі на південь на 13 тис. км, зі сходу її омиває Атлантичний океан, із заходу — Тихий. Велике значення моря в заселенні і економічному розвитку регі­ону. З 33 держав регіону тільки Парагвай і Болівія не мають безпосеред­нього виходу до моря. Економіко-географічне положення Латинської Америки визначається також тим, що вона знаходиться порівняно бли­зько від США, але на значній відстані від інших великих регіонів.

Регіон розташований в межах великої кількості кліматичних поясів і зон: від тропічних пустель і напівпустель на півночі до мішаних субтропі­чних вічнозелених лісів на півдні. У зарубіжному світі Латинська Амери­ка виділяється по запасах ніобію, літію, берилію, молібдену, сірки, мід­них, залізних і олов'яних руд, бокситів, нафти. Найбільші родовища за­лізняку знаходяться в Бразилії, Венесуелі і Болівії. Марганцевими руда­ми багаті Бразилія і Венесуела. Найбільша бокситоносна провінція про­стягається по території Венесуели, Гайани, Сурінама, Гвіани, Бразилії. Латинська Америка володіє значними родовищами міді і олова. Мідний пояс простягається суцільною смугою від Колумбії до південних районів Чилі. У межах Анд мідні запаси знаходяться в Колумбії, Еквадорі, Перу, Чилі, причому 2/3 всіх запасів припадає на долю Чилі. Мідні руди зви­чайно комплексні і містять молібден. По запасах олова особливо виділя­ється Болівія. Андський пояс також багатий деякими нерудними корисними копалинами — наприклад, селітрою, коштовними каменями. 1/2 запасів нафти припадає на Венесуелу. У Колумбії розташований найбі­льший у всьому регіоні басейн кам'яного вугілля. Регіон Центральної Америки відомий передусім своїми запасами бокситів (Ямайка, Доміні­канська Республіка), нікелю (Куба), залізних, поліметалічних, мідних руд і сірки (Мексика), а також великими родовищами нафти вздовж Мексиканського узбережжя. З окремих країн Латинської Америки пер­ше місце по багатству і різноманітності корисних копалин належить Бра­зилії, потім йдуть Мексика, Чилі, Перу, Колумбія.