країни Європи

Франція

Франція, Французька Республіка — держава в Західній Європі, на заході і півночі омивається водами Атлантичного океану і протоки Ла-Манш, на півдні — Середземним морем. Площа 547 тис. км2. Населення 60,1 млн людей (2003), в т. ч. 93 % — французи. Міське населення 75 % (1998). Офіційна мова — французька. Віруючі — переважно католики. Адміністративно-територіальний поділ: 96 департаментів. До складу Фран­ції входять: заморські департаменти — Гваделупа, Мартиніка, Гвіана, Реюньон, Сен-П'єр і Мікелон; заморські території — о-ви Нова Каледонія, Французька Полінезія тощо. Столиця — Париж. Глава держави — президент. Законодавчий орган — двопалатний парламент (Національні збори і Сенат).

Західні і північні райони Франції — рівнини (Паризький басейн) і низькогір'я; у центрі і на сході — середньовисотні гори (Центральний Французький масив, Вогези, Юра). На південному заході — Піренеї, на південному сході — Альпи (вища вершина Франції і Західної Європи — г. Монблан, 4807 м). Клімат морський помірний, на сході перехідний до континентального, на узбережжі Середземного моря субтропічний, се­редземноморський. Середні температури січня 1—8 °С, липня 17—24 °С. Опадів — 600—1000 мм на рік, в горах місцями 2000 мм і більше. Великі річки — Сіна, Рона, Луара, Гаронна; на сході — частина течії Рейну. 24 % території займають ліси.

Польща

Польща, Республіка Польща — держава в Європі, в басейні Вісли і Одри, на півночі омивається Балтійським морем. Площа 312,7 тис. км2. Населення 38,6 млн людей (2002), понад 98 % — поляки. Міське насе­лення 62,1 % (1993). Офіційна мова — польська. Віруючі переважно ка­толики. Адміністративно-територіальний поділ: 49 воєводств. Столиця — Варшава. З 1989 р. глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — двопалатні Національні збори (сейм і сенат).

Бл. 2/3 території на півночі і в центрі країни займає Польська низо­вина. На півночі — Балтійська гряда, на півдні і південному сході — Малопольська і Люблінська височини, вздовж південного кордону — Карпати (вища точка 2499 м, г. Риси в Татрах) і Судети. Клімат помірний з рисами континентального. Середні температури січня від -1 до -5 °С (в горах до -8 °С), липня 17—19 °С (в горах до 10 °С). Опадів на рівнинах 500—600 мм, в горах місцями понад 1000 мм на рік. Густа річкова мере­жа. Основні річки — Вісла, Одра. Озера переважно на півночі. Під лісом 27,6 % території. Національні парки — Біловезький (в західній частині Біловезької пущі), Татранський, Пенінський та інші.

Росія

Росія, Російська Федерація — держава у східній частині Європи і в північній частині Азії. Площа 17 075,4 тис. км2. Населення 144,5 млн людей (2003), міське 73 %. Росіяни становлять 81,5 % (1989, перепис); проживає понад 100 народів. Більшість віруючих — християни, головним чином православні, інші — мусульмани, буддисти тощо. У Росії 1066 міст, 2270 селищ міського типу (на 1 січня 1994 p.). Столиця — Москва.

Росія — федеративна держава з республіканською формою правлін­ня. Діюча Конституція Росії схвалена на всенародному референдумі 12 грудня 1993 р. У складі Російської Федерації — суб'єкти федерації: рес­публіки (21), краї (6), області (49), міста федерального значення Москва і Санкт-Петербург, автономна область і автономні округи (10). Офіційна (державна) мова на всій території Російської Федерації — російська. Народам Російської Федерації гарантується право на збереження рідної мови.

Глава держави — президент Російської Федерації, що обирається російськими громадянами на 4 роки на основі загального рівного і пря­мого виборчого права при таємному голосуванні. Президент є також Вер­ховним Головнокомандуючим Збройними силами Російської Федерації.

Іспанія

Іспанія — держава на південному заході Європи, займає велику час­тину Піренейського п-ова, о-ви Балеарські і Пітіузькі в Середземному морі, Канарські в Атлантичному океані. Площа 504,8 тис. км2. Населен­ня 40,4 млн людей (2002), бл. 3/4 іспанці, інші — каталонці, галісійці, баски. Міське населення 77 % (1998). Офіційна мова — іспанська. Біль­шість віруючих — католики (99 %). Адміністративно-територіальний по­діл: 50 провінцій, що входять у 17 автономних областей. Столиця — Ма­дрид. Іспанія — конституційна монархія. Глава держави — король. Зако­нодавчий орган — Генеральні кортеси (двопалатний парламент). Іспанія володіє районами міст Сеута і Мелілья на Північно-Африканському уз­бережжі.

Центральна частина території — плоскогір'я Месета з ланцюгом гір Центральні Кордильєри. На півночі і північному сході — Піренейські, Кантабрійські, Іберійські і Каталонські гори, на півдні — Андалузькі гори (г. Муласен, 3478 м, — вища точка континентальної Іспанії) і гори Сьєрра-Морена. Клімат середземноморський. Середні температури січ­ня від 4—5 °С на плоскогір'ї Месета до 12 °С на півдні, липня відповідно від 23 до 29 °С. Опадів — 300—500 мм, в горах — понад 1000 мм на рік (переважно взимку). Великі річки — Тахо, Дуеро, Ебро, Гвадалквівір, Гвадіана. Середземноморські чагарники і ліси, степи. Національні пар­ки: Айгуес-Тортес-і-Лаго-Сан-Маурісіо, Ковадонса, Ордеса тощо; чис­ленні резервати.

Німеччина

Німеччина, Федеративна Республіка Німеччина (ФРГ) — держава в Центральній Європі, омивається Північним і Балтійським морями. Пло­ща 357 тис. км2. Населення 82,4 млн людей (2003); понад 90 % німці. Міське населення 87 % (1998). Офіційна мова — німецька. Серед вірую­чих — протестанти (лютерани, 38 %) і католики. Німеччина — федера­ція, у її складі 16 земель. Глава держави — президент; глава уряду — федеральний канцлер. Законодавчий орган — бундестаг, органи пред­ставництва земель — бундесрат. Столиця — Берлін.

На півночі — Північно-Німецька низовина з горбами і озерами, пів­денніше — височини і середньовисотні гори (Рейнські Сланцеві гори, Шварцвальд, Тюрінгенський Ліс, Гарц, Рудні гори), що чергуються з пла­то і рівнинами. На півдні — відроги Альп висотою до 2963 м (г. Цугшпітце). Клімат помірний, перехідний від морського до континентального. Середні температури січня на рівнинах від 0 до -3 °С, в горах до -5 °С, липня відповідно 16—20 °С, 12—14 °С. Опадів — 500 800 мм на рік, у горах 1000— 2000 мм. Великі річки — Рейн, Везер, Ельба, Одер. На півдні — Боденське оз. Бл. 30 % території зайнято лісами. Національні парки — Баварський Ліс, Берхтесгаден; численні резервати, пам'ятники природи.

Великобританія

Великобританія, Британія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) — держава в Північно-Західній Європі, на Британських о-вах (о. Великобританія і північно-східна частина о. Ірландія, о. Мен і Норма­ндські о-ви). Площа 244,8 тис. км2. Населення 60,09 млн людей (2003), в т. ч. 80 % — англійці, 15 % — шотландці, уельсці (або валлійці) і ірландці. Міське населення 89,1 % (1998). Офіційна мова — англійська. Більшість віруючих — протестанти. Великобританія складається з 4 адміністратив­но-політичних частин (історичних провінцій): Англії (39 графств, 6 метрополітенських графств і Великий Лондон), Уельса (8 графств), Шотла­ндії (9 районів і 3 острівні території) і Північної Ірландії (26 округів). Осо­бливий режим встановлений для о. Мен і Нормандських о-вів. Столи­ця — Лондон. Великобританія — конституційна монархія. Глава держа­ви — король (королева). Законодавчий орган — двопалатний парламент (палата общин і палата лордів). Великобританія очолює Співдружність.

Великобританія омивається Атлантичним океаном і його морями. На півночі і заході переважає гірський рельєф — Північно-Шотландське нагір'я (до 1343 м), Пеннінські і Кембрійські гори; на півдні і південному сході — горбисті рівнини. Клімат помірний, океанічний, вологий. Сере­дні температури січня від 3 до 7 °С, липня 11—17 °С. Опадів — до 3000 мм на заході і 600—750 мм на південному сході на рік. Основні річки — Темза, Северн, Трент, Мерсі, Клайд, на півночі багато озер (Лох-Несс, Лох-Ломонд, Лох-Ней). У горах — торфовища; вересові пустки. Ліси (дуб, бук, береза) займають 9 % території Великобританії. Численні наці­ональні резервати природи і парки для рекреацій (Пік-Дистрикт, Сноудонія тощо).

Соціально-економічна характеристика країн Західної Європи

Західна Європа — субрегіон Європи, що включає 26 держав, дуже відмінних за величиною, державним устроєм і рівнем соціально-еконо­мічного розвитку. Західна Європа — один з трьох головних центрів світо­вої капіталістичної системи. Територія — 3,7 млн км2. Населення — бл. 370 млн людей. За формою правління бл. 1/2 країн — монархії, інші — респу­бліки.

Західна Європа займає західну частину Євразійського континенту, омивається в основному водами Атлантичного океану і лише північ Ска­ндинавського півострова — водами Північного Льодовитого океану. Ко­рдони між окремими країнами, а також кордон, що розділяє Західну і Східну Європу, проходять переважно по таких природних рубежах, які не створюють значних перешкод для транспортних зв'язків. Економіко-географічне положення даного субрегіону дуже сприятливе. Це пов'яза­но з тим, що, по-перше, країни субрегіону або виходять до моря, або розташовані на невеликій відстані від нього (не далі за 480 км), що спри­яє розвитку економічних зв'язків. По-друге, дуже важливе сусідське розташування цих країн по відношенню одна до одної. По-третє, приро­дні умови регіону загалом сприятливі для розвитку як промисловості, так і сільського господарства. Внаслідок складної геологічної історії формування Європи в межах субрегіону утворилися 4 великих пояси, які по­слідовно змінюють один одного в напрямі з півночі на південь. Відповід­но склад корисних копалин в північній і південній частинах регіону істо­тно розрізняється. У північній частині поширені як рудні корисні копа­лини, так і паливні. У південній частині переважають рудні родовища, а запаси паливних ресурсів менші. Незважаючи на те, що мінеральні ре­сурси досить різноманітні, запаси багатьох з них близькі до виснаження. Так, старі вугільні басейни Англії і Німеччини, залізорудні басейни Фран­ції і Швеції в наш час відіграють меншу роль. Велике значення мають запаси бурого вугілля у ФРН, бокситів в Греції і Франції, цинко-свинцевих руд у ФРН, Ірландії, Італії, калійних солей у ФРН і Франції, урану у Франції, нафти і газу на дні Північного моря. Загалом Західна Європа забезпечена мінеральною сировиною набагато гірше, ніж Північна Аме­рика. Агрокліматичні ресурси регіону визначаються його положенням в помірному і субтропічному поясах. У Середземномор'ї стійке землеробс­тво потребує штучного зрошування, що пов'язано із зменшенням кіль­кості опадів на півдні Європи. Найбільше зрошуваних земель в Італії і Іспанії. Гідроенергетичні ресурси Західної Європи досить великі, але припадають в основному на райони Альп і Скандинавських гір. У мину­лому Західна Європа була майже повністю покрита різноманітними ліса­ми: тайгою, мішаними, широколистими і субтропічними лісами. Але ба­гатовікове господарське використання території призвело до того, що природні ліси знищені, а на їх місці в деяких країнах виросли повторні ліси. Найбільшими природними передумовами для лісового господарю­вання володіють Швеція і Фінляндія, де переважає типовий лісовий ланд­шафт.