країни Європи

Великобританія, Британія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) — держава в Північно-Західній Європі, на Британських о-вах (о. Великобританія і північно-східна частина о. Ірландія, о. Мен і Норма­ндські о-ви). Площа 244,8 тис. км². Населення 60,09 млн людей (2003), в т. ч. 80 % — англійці, 15 % — шотландці, уельсці (або валлійці) і ірландці. Міське населення 89,1 % (1998). Офіційна мова — англійська. Більшість віруючих — протестанти. Великобританія складається з 4 адміністратив­но-політичних частин (історичних провінцій): Англії (39 графств, 6 метрополітенських графств і Великий Лондон), Уельса (8 графств), Шотла­ндії (9 районів і 3 острівні території) і Північної Ірландії (26 округів). Осо­бливий режим встановлений для о. Мен і Нормандських о-вів. Столи­ця — Лондон. Великобританія — конституційна монархія. Глава держа­ви — король (королева). Законодавчий орган — двопалатний парламент (палата общин і палата лордів). Великобританія очолює Співдружність.

Великобританія омивається Атлантичним океаном і його морями. На півночі і заході переважає гірський рельєф — Північно-Шотландське нагір'я (до 1343 м), Пеннінські і Кембрійські гори; на півдні і південному сході — горбисті рівнини. Клімат помірний, океанічний, вологий. Сере­дні температури січня від 3 до 7 °С, липня 11—17 °С. Опадів — до 3000 мм на заході і 600—750 мм на південному сході на рік. Основні річки — Темза, Северн, Трент, Мерсі, Клайд, на півночі багато озер (Лох-Несс, Лох-Ломонд, Лох-Ней). У горах — торфовища; вересові пустки. Ліси (дуб, бук, береза) займають 9 % території Великобританії. Численні наці­ональні резервати природи і парки для рекреацій (Пік-Дистрикт, Сноудонія тощо).

Західна Європа — субрегіон Європи, що включає 26 держав, дуже відмінних за величиною, державним устроєм і рівнем соціально-еконо­мічного розвитку. Західна Європа — один з трьох головних центрів світо­вої капіталістичної системи. Територія — 3,7 млн км². Населення — бл. 370 млн людей. За формою правління бл. 1/2 країн — монархії, інші — респу­бліки.

Західна Європа займає західну частину Євразійського континенту, омивається в основному водами Атлантичного океану і лише північ Ска­ндинавського півострова — водами Північного Льодовитого океану. Ко­рдони між окремими країнами, а також кордон, що розділяє Західну і Східну Європу, проходять переважно по таких природних рубежах, які не створюють значних перешкод для транспортних зв'язків. Економіко-географічне положення даного субрегіону дуже сприятливе. Це пов'яза­но з тим, що, по-перше, країни субрегіону або виходять до моря, або розташовані на невеликій відстані від нього (не далі за 480 км), що спри­яє розвитку економічних зв'язків. По-друге, дуже важливе сусідське розташування цих країн по відношенню одна до одної. По-третє, приро­дні умови регіону загалом сприятливі для розвитку як промисловості, так і сільського господарства. Внаслідок складної геологічної історії формування Європи в межах субрегіону утворилися 4 великих пояси, які по­слідовно змінюють один одного в напрямі з півночі на південь. Відповід­но склад корисних копалин в північній і південній частинах регіону істо­тно розрізняється. У північній частині поширені як рудні корисні копа­лини, так і паливні. У південній частині переважають рудні родовища, а запаси паливних ресурсів менші. Незважаючи на те, що мінеральні ре­сурси досить різноманітні, запаси багатьох з них близькі до виснаження. Так, старі вугільні басейни Англії і Німеччини, залізорудні басейни Фран­ції і Швеції в наш час відіграють меншу роль. Велике значення мають запаси бурого вугілля у ФРН, бокситів в Греції і Франції, цинко-свинцевих руд у ФРН, Ірландії, Італії, калійних солей у ФРН і Франції, урану у Франції, нафти і газу на дні Північного моря. Загалом Західна Європа забезпечена мінеральною сировиною набагато гірше, ніж Північна Аме­рика. Агрокліматичні ресурси регіону визначаються його положенням в помірному і субтропічному поясах. У Середземномор'ї стійке землеробс­тво потребує штучного зрошування, що пов'язано із зменшенням кіль­кості опадів на півдні Європи. Найбільше зрошуваних земель в Італії і Іспанії. Гідроенергетичні ресурси Західної Європи досить великі, але припадають в основному на райони Альп і Скандинавських гір. У мину­лому Західна Європа була майже повністю покрита різноманітними ліса­ми: тайгою, мішаними, широколистими і субтропічними лісами. Але ба­гатовікове господарське використання території призвело до того, що природні ліси знищені, а на їх місці в деяких країнах виросли повторні ліси. Найбільшими природними передумовами для лісового господарю­вання володіють Швеція і Фінляндія, де переважає типовий лісовий ланд­шафт.