родина жовтецеві

Сон-трава лучна (проліска-сон)

Сон-трава лучна (проліска-сон) — Pulsatilla pratensis Mill. (отруйна)

Сон-трава лучна (проліска-сон) — Pulsatilla pratensis Mill. (отруйна)

Родина жовтецеві — Ranunculaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 25—30 см заввишки. Кореневище її темно-буре, вертикальне. В бе­резні — квітні з пазухи прикореневого листка виростає воло­хата стрілка з волохатим лапчасторозсіченим, сидячим при­квітком — накривалом, яке своїм диханням розтоплює над собою сніг. Мороз, заморожуючи талу воду, створює над рослиною льодову «оранжерейну» шибку, яка дає змогу рос­лині нагромадити досить тепла, потрібного для швидкого її розвитку. Листки рослини довгасті триперисторозсічені. Квіт­ка поникла, досить велика, одиночна, чашечка її пелюстко- подібна (шість часток чашечки замінюють пелюстки), бруд­но-фіолетового кольору, у вигляді дзвоника з відігнутими краями. Цвіте в квітні — травні, іноді також у серпні — ве­ресні.

Де росте? Поширена по всій території України, але пере­важно на вапнистих грунтах у соснових і мішаних лісах, на відкритих піщаних пагорбках, сухих схилах, по степах і по­лонинах, в Лісостепу і Степу (Донецька область, район Амвросіївський, Володарський, Олександрівський, Слов’ян­ський) .

Що й коли збирають? Цілу рослину, у травні — червні. Свіжа рослина отруйна, спричинює на шкірі опіки: во­дянисті, а то й криваві пухирці. Рослина без запаху, ви­сушена набуває гострого, їдкого запаху. Суху рослину ви­користовують через 3—5 місяців після збору. Різновиди її — сон-трава розкрита і сон-трава чорніюча — діють по­дібно.

Печіночниця звичайна

Печіночниця звичайна — Hepatica nobilis Garsault L. (отруйна)

Родина жовтецеві — Ranunculaceae

Печіночниця звичайна — Hepatica nobilis Garsault L.Як виглядає? Невеликий кущ до 15 см заввишки. Листки довгочерешкові з трійчастою пластинкою, які розпускаються аж після цвітіння рослини. Квітки — на трилистій чашечці 5-, 9-, 11-пелюстковий блакитний віночок. Цвіте в квітні — травні.

Де росте? На сонячних узліссях, серед чагарників — у за­хідних лісових районах, на Західному Правобережному По­ліссі, в Західному Лісостепу і західній частині Правобереж­ного Лісостепу. Рослина декоративна.

Що й коли збирають? Квітучу рослину, з березня по кві­тень (збирають у рукавичках, бо їдкий сік спричинює виник­нення на шкірі пухирців).

Коли застосовують? У вигляді чаю вживають при хворо­бах печінки і жовчного міхура та запаленні селезінки; додають до чаю для очищення крові при фурункулах, виси­пах на тілі та золотусі.

Орлики звичайні

Орлики звичайні — Aquilegia vulgaris L. (отруйна)

Родина жовтецеві — Ranunculaceae

Орлики звичайні — Aquilegia vulgaris L.Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина до 1 м заввишки. Листки три-, п’ятинеповнолопатеві, заокруглені, зверху сизувато-зелені, знизу — блідіші. Квітки дзвіночкопо- дібні, на довгій квітконіжці; віночок з п’яти блакитних, си­ніх, білих, жовтих, лілових або рожевих квіток із довгими шпорками. Цвіте в травні — червні.

Де росте? На полонинах, лісових галявинах у Криму. Ви­рощують цю рослину залюбки в квітниках. Зрідка вона зустрічається у здичавілому стані в лісових і правобережних лісостепових районах.

Що й коли збирають? Листки — перед цвітінням, квітки — в травні.

Коли застосовують? Як засіб проти болісних менструацій у жінок, дещо сечогінний, при застійних явищах у селезінці, печінці й жовчному міхурі, при початковій стадії водянки і для очищення крові при фурункулах.

Горицвіт весняний

Горицвіт весняний — Adonis vernalis L. (отруйний)

Родина жовтецеві — Ranunculaceae

Горицвіт весняний — Adonis vernalis L. (отруйний)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з яко­го виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у вигляді лус­ки. Стеблові листки чергові, напівобгортні, сидячі, п’яти- пальчатороздільиі: дві нижні ділянки коротші, перисті, верх­ні три-, двоперисті, частки їх вузькі, лінійні, голі, цілі. Квітки яскраво-жовті, великі, до 6 см у поперечнику, один­цем вінчають квітконосні стебла і їхні відгалуження, зісподу буруваті, чашечка їхня пухнаста, у віночку 15— 20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід — кулястий бага- тогорішок. Існує кілька видів горицвіту. Цвіте з ранньої весни до половини травня.

Де росте? На глинясто-вапнякових грунтах по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій і степо­вій, особливо в чорноземній зонах, в Криму, на яйлі. Зрід­ка трапляється на степових схилах в Росточчі-Опіллі і на півдні Полісся (Волинська область — м. Володимир-Волин- ський; Оваднівський район, с. Верба; Житомирська область; Львівська область — Золочівський район, с. Червоне; Івано- Франківська область — Рогатинський район, Чортова гора).

Що й коли збирають? Зрізають усю верхню частину рослини, залишаючи голу нижню і багаторічне кореневище під час цвітіння. Сушать у затінку при 30°.