Аналіз статистичних даних показує, що протягом 1997 - 2012 років кількість НС у червні порівняно з травнем збільшується в 1,5 рази і є однією з найбільших порівняно з іншими місяцями року. При цьому, у червні проти травня збільшуються середні значення кількості усіх видів НС природного характеру (найбільше метеорологічні НС - майже в 2 рази), за винятком гідрологічних НС, які мають тенденцію до незначного зменшення.

Мінімальну кількість НС (8) зареєстровано у 2005 та 2011 роках, максимальну (34) - у 1998 році.

Збитків від НС природного характеру, що сталися у червні 1997-2012 років, зазнавали усі області країни. Найбільших збитків зазнавали Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька та Львівська області внаслідок метеорологічних та геологічних НС.

Загалом, у червні протягом 1997-2012 років внаслідок НС природного характеру було завдано збитків на суму понад 1,1 млрд. гривень.

Температурою повітря обумовлені майже всі небезпечні та стихійні метеорологічні явища безпосередньо і побічно. Нижче зупинимося тільки на тих, де має місце кількісний критерій.

Заморозки – зниження температури (у повітрі або на поверхні ґрунту, а також на висоті 2 см) нижче 0 °С у вегетаційний період, укладений між датами стійкого переходу температури повітря через 5 °С навесні та восени для ранніх культур. У квітні весняні заморозки найчастіше (7 раз на рік) спостерігаються в Запорізькій області та АР Крим, в травні (60%) - в північних та східних областях. Восени найбільш морозонебезпечними (50%) є Київська, Сумська і Чернігівська області. В Україні заморозки виникають в антициклонах та гребенях, які сформувалися в масах арктичного повітря, а також у малоградієнтних полях підвищеного тиску і баричних відрогах, орієнтованих із заходу на схід. Крім того, вони можливі при адвекції холодного повітря в тиловій частині циклонів. Найчастіше такі заморозки бувають адвективно-радіаційними. Пізні весняні та ранні осінні заморозки становлять найбільшу небезпеку для трав’янистих рослин і плодових культур, оскільки рослини в цей час інтенсивно розвиваються або дозрівають і їх опірність мала.

До десяти людей зросла кількість жертв повені в Європі. Велика вода накрила відразу 7 країн.

Найсерйозніше стихія хазяйнувала в Чехії, Німеччині та Австрії. У Празі лихо відступає, а ось Відень готується до найсильнішої за останні два десятиліття біди.

В Австрії спостерігається пік повені. Незабаром рівень води в Дунаї може перевершити позначку 2002 року – понад 12 метрів. Тоді країну накрила найсильніша за останні 100 років повінь. За прогнозами, спочатку підтопить захід австрійської столиці. 

А тим часом ситуація в прикордонних з Угорщиною регіонах стабілізується. У містах і селах почали відновлювальні роботи.

15 грудня 1972 року Генеральна Асамблея проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища (резолюція 2994 (XXVII), який буде проводитись з метою поглиблення суспільного усвідомлення необхідності зберігати і покращувати довкілля.
Обрання цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено програму Організації Об’єднаних націй з навколишнього середовища (ЮНЕП). У 2000 році в цей день розпочато програму ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій». Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.

Протягом найближчих днів на території України буде спостерігатися мінлива метеорологічна картина.

«Минулий тиждень відзначався нестабільними погодними умовами. Подібною ситуація залишатиметься й упродовж найближчих днів. Погоду більшості областей визначатимуть атмосферні фронти, які зумовлять грозові дощі різної інтенсивності», – зазначив під час брифінгу заступник директора Українського гідрометеорологічного центру Анатолій Прокопенко.

За його словами, грозові дощі пройдуть майже в усіх областях. Найбільша кількість опадів, у супроводі граду та шквалистих поривів вітру 15-20 м/с (подекуди до 25 м/с), очікується на сході (Запорізька, Донецька, Луганська області), у Криму і в західній частині країни.

4-6 червня по всій території України пройдуть короткочасні, а в Карпатах, Криму та Приазов’ї – сильні дощі. Температура у нічні години становитиме .....

В червні зоря з зорею зустрічається.

Існує багато припущень щодо виникнення назви місяця — «червень». Одні, наприклад, зв’язують її із червонінням у цю пору ягід і фруктів, інші — з масовим цвітінням червоних квітів. А .може, старовинна назва «червень» дана через кошенілі — черв’яків, [які предки наші збирали для добування багряної фарби.

Червень усьому початок: і врожаю, і майбутній осені, місяць хліборост, рум’янець року, різноцвіт, суничник.

Опадає біло-рожева кипінь фруктових садів. У лісі розкриваються білі запашні суцвіття калини; рожевіють віночки квітів шипшини. В ранкових росах купаються квіти конюшини, червоні лугові волошки, лілово-червона болотна герань.

Короткі теплі ночі наповнені співом солов’їв. Чарує сивий туман над долинами. Пливуть над землею білі ночі, незабутні ночі — зорі світлих ночей нашої юності...

Фенологи, спостерігачі природних явищ, вважають, що літо розпочинається з першого червня. Астрономи більш точні )) — вони відраховують час за неРесним циферблатом — Сонцем. Астрономічне літо настає в той момент, коли сонце знаходиться на максимальній віддалі на північ від небесного екватора, тобто досягає у полудень максимальної висоти. А це буває близько 22 червня. За народним календарем цей день присвячується Кирилу святителю.

З раннього ранку до пізньої ночі кружляють у повітрі птахи, добуваючи корм для пташенят. Вщухає їх весільний гомін.

Випадають рясні роси. Починається косовиця трав, а згодом і збирання хлібів. У народі кажуть: «Хліб — усьому голова».

У серпні починає спадати жара, з’являються перші жовті листочки у беріз і кленів.

Про літо складено чи не найбільше прислів’їв, приповідок, приказок.

• Апетит перед зміною погоди у свійських і диких тварин пропадає.
• Бабака свист тонкий пронизливий — на зміну погоди.
• Бджоли ввечері пізно повертаються в вулики — .........