Кожен народ за багато століть свого існування виробив власні знання й уявлення про природні та біологічні фактори, які пройшли й витримали перевірку віковою практикою. Уважне і вдумливе спо­стереження за природними явищами, змінами погоди спричинило виникнення різних прикмет і передбачень. Спостереження за росли­нами і тваринами, рибами, птахами і комахами перед зміною погоди або перед природними катаклізмами наштовхнули наших предків на думку про якийсь невидимий зв’язок, який існує між ними, що не­зрозумілим чином впливає на їхню поведінку. Так, наприклад, серед природних „барометрів» особливо чутливими до змін погоди є воро­ни. Люди помітили: якщо ворони розкаркалися — треба чекати мо­розу, влаштували в небі хоровод — випаде сніг, сідають на землю — до відлиги, вмощуються на нижніх гілках дерев — насильний вітер. Як­що сіра ворона на заході сонця самотньо сидить на верхівці найви­щого дерева — чекайте лютого морозу.

Горобці й голуби у містах і в селах настільки близько живуть біля людей, що спостерігати за їхньою поведінкою не становить ніяких труднощів. Якщо горобці дружно цвірінькають — це на відлигу, якщо ж сидять настовбурчившись або ж купаються у пилюці — незабаром збереться на дощ. Голуби на потепління голосно воркують, а журав­лі починають танцювати. Якщо журавлі летять швидко і низько над землею — буде негода.

Минулого тижня на території України утримувалась типова літня погода – із грозовими дощами, подекуди з градом та шквалистими поривами вітру. Протягом найближчих днів погодні умови будуть поступово змінюватись.

«У західних областях очікуються щоденні помірні опади. Сильні дощі пройдуть у Карпатському регіоні. Це може призвести до невисоких паводків на місцевих річках без загрози для життєдіяльності населення. На півночі України упродовж найближчих трьох діб спостерігатимуться зливи із грозами. Водночас, на півдні і сході утримуватиметься переважно суха погода з високим температурним режимом», – розповів під час брифінгу директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда.

За його словами, на півдні, сході і частково в центральних областях температура повітря сягатиме +28…+33 °С, на решті територій – +25…+30 °С. Найпрохолодніше 11-13 червня буде на заході – +20…+25 °С.

Ситуація з підтопленнями .....

Яка зараз температура повітря, сила вітру, кількість опадів, показники атмосферного тиску та ще багато іншого цікавлять нас не менше, аніж найближча зарплата, власне самопочуття, розпродаж в улюбленому магазині, рецепт хрумких солоних огірків, реальність позаземної цивілізації, одним словом, все, з чого складається людське життя.

Одразу скажу, що секрет температури повітря чи кількості опадів розкривають метеоспостерігачі, ці справжні герої, які за символічну плату і за будь-якої погоди дають нам змогу пізнати стан атмосфери на метеостанціях. Але як з'явилися ці «секретні» острови метеорології, коли в Україні виникла мережа метеостанцій і хто ж був піонером, тобто, натхненником і першовідкривачем цих життєво важливих об'єктів, без яких не уявляється життя сучасного людства?..

10 лютого 1773 року в селі Кручик на Слобожанщині народився Василь Назарович Каразін, український вчений, винахідник, громадський діяч.

Василь Назарович був нащадком стародавнього дворянського роду, який мав герб ще з 1627 року. Засновником роду вважається Григорій Караджи (прадід) - архієпископ міста Софія. Дід, Олександр Григорович, переїхав до Росії за часів Павла 1 і саме тоді його прізвище було записане російською формою - Каразін.

Аналіз статистичних даних показує, що протягом 1997 - 2012 років кількість НС у червні порівняно з травнем збільшується в 1,5 рази і є однією з найбільших порівняно з іншими місяцями року. При цьому, у червні проти травня збільшуються середні значення кількості усіх видів НС природного характеру (найбільше метеорологічні НС - майже в 2 рази), за винятком гідрологічних НС, які мають тенденцію до незначного зменшення.

Мінімальну кількість НС (8) зареєстровано у 2005 та 2011 роках, максимальну (34) - у 1998 році.

Збитків від НС природного характеру, що сталися у червні 1997-2012 років, зазнавали усі області країни. Найбільших збитків зазнавали Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька та Львівська області внаслідок метеорологічних та геологічних НС.

Загалом, у червні протягом 1997-2012 років внаслідок НС природного характеру було завдано збитків на суму понад 1,1 млрд. гривень.

Температурою повітря обумовлені майже всі небезпечні та стихійні метеорологічні явища безпосередньо і побічно. Нижче зупинимося тільки на тих, де має місце кількісний критерій.

Заморозки – зниження температури (у повітрі або на поверхні ґрунту, а також на висоті 2 см) нижче 0 °С у вегетаційний період, укладений між датами стійкого переходу температури повітря через 5 °С навесні та восени для ранніх культур. У квітні весняні заморозки найчастіше (7 раз на рік) спостерігаються в Запорізькій області та АР Крим, в травні (60%) - в північних та східних областях. Восени найбільш морозонебезпечними (50%) є Київська, Сумська і Чернігівська області. В Україні заморозки виникають в антициклонах та гребенях, які сформувалися в масах арктичного повітря, а також у малоградієнтних полях підвищеного тиску і баричних відрогах, орієнтованих із заходу на схід. Крім того, вони можливі при адвекції холодного повітря в тиловій частині циклонів. Найчастіше такі заморозки бувають адвективно-радіаційними. Пізні весняні та ранні осінні заморозки становлять найбільшу небезпеку для трав’янистих рослин і плодових культур, оскільки рослини в цей час інтенсивно розвиваються або дозрівають і їх опірність мала.

До десяти людей зросла кількість жертв повені в Європі. Велика вода накрила відразу 7 країн.

Найсерйозніше стихія хазяйнувала в Чехії, Німеччині та Австрії. У Празі лихо відступає, а ось Відень готується до найсильнішої за останні два десятиліття біди.

В Австрії спостерігається пік повені. Незабаром рівень води в Дунаї може перевершити позначку 2002 року – понад 12 метрів. Тоді країну накрила найсильніша за останні 100 років повінь. За прогнозами, спочатку підтопить захід австрійської столиці. 

А тим часом ситуація в прикордонних з Угорщиною регіонах стабілізується. У містах і селах почали відновлювальні роботи.

15 грудня 1972 року Генеральна Асамблея проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища (резолюція 2994 (XXVII), який буде проводитись з метою поглиблення суспільного усвідомлення необхідності зберігати і покращувати довкілля.
Обрання цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено програму Організації Об’єднаних націй з навколишнього середовища (ЮНЕП). У 2000 році в цей день розпочато програму ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій». Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.