Народна метеорологія
Опубліковано admin ср, 12 червня 2013р.
Кожен народ за багато століть свого існування виробив власні знання й уявлення про природні та біологічні фактори, які пройшли й витримали перевірку віковою практикою. Уважне і вдумливе спостереження за природними явищами, змінами погоди спричинило виникнення різних прикмет і передбачень. Спостереження за рослинами і тваринами, рибами, птахами і комахами перед зміною погоди або перед природними катаклізмами наштовхнули наших предків на думку про якийсь невидимий зв’язок, який існує між ними, що незрозумілим чином впливає на їхню поведінку. Так, наприклад, серед природних „барометрів» особливо чутливими до змін погоди є ворони. Люди помітили: якщо ворони розкаркалися — треба чекати морозу, влаштували в небі хоровод — випаде сніг, сідають на землю — до відлиги, вмощуються на нижніх гілках дерев — насильний вітер. Якщо сіра ворона на заході сонця самотньо сидить на верхівці найвищого дерева — чекайте лютого морозу.
Горобці й голуби у містах і в селах настільки близько живуть біля людей, що спостерігати за їхньою поведінкою не становить ніяких труднощів. Якщо горобці дружно цвірінькають — це на відлигу, якщо ж сидять настовбурчившись або ж купаються у пилюці — незабаром збереться на дощ. Голуби на потепління голосно воркують, а журавлі починають танцювати. Якщо журавлі летять швидко і низько над землею — буде негода.






