Цікаво знати

Цунамі

Цунамі     Цунамі - одне із найбільш небезпечних і руйнівних продних явищ, яке хоч і не часто виникає, однак за своєю смертоносністю часто не поступається руйнівним землетрусам та гнівним вулканам. Наслідки від цунамі можуть бути абсолютно різними. Наприклад морська вода, яка затоплює прибережні улоговини здатна засвоювати ґрунт і призводити до масової загибелі рослин. Постраждалі райони забруднюються різноманітними уламками, сміттям та хімічними речовинами від зруйнованих підприємств. Чимало морських мешканців хвилі викидають на суходіл, і для них це закінчується "квитком в один бік" (риби, морські ссавці, молюски, та ін морські тварини). Отже як бачимо, цунамі є згубним не лише для людей, але й для цілих екосистем.
 
     18 років тому, 26 грудня 2004 року сталося одне із найбільш руйнівних і смертноносних цунамі в сучасній історії, яке забрало понад 200 тисяч людських життів. 0 8 годині ранку за місцевим часом на узбережжя острова Суматра (Індонезія) налетіла потужна хвиля, яку спровокував 9-бальний землетрус на дні Індійського океану. Його епіцентр знаходився неподалік Андаманських островів (3° пн.ш., 96° сх.д.). Сам землетрус був спровокований раптовим зсувом породи у зоні субдукції, загальна протяжність якого перевищувала 1500 кілометрів. Це і стало причиною . . . . .

 

21 грудня розпочинається Астрономічна зима

Зимове сонцестоянняАстрономічна зима

     21 грудня завершується астрономічна осінь, і розпочинається астрономічна зима, адже саме 21 грудня, о 23:48 за Києвом сонячний диск досягає свого максимального відхилення від Північної півкулі, і перебуває над тропіком Козерога. Стривайте! Але це ж це мало відбутися трішки пізніше, щонайменше 23 грудня. Адже саме 23 вересня було осіннє рівнодення в цьому році. Невже наша планета прийшла в точку зимового сонцестояння раніше? Так і є, адже Земна куля рухається по своїй орбіті із неоднаковою швидкістю. Осінньо-зимовий відрізок орбіти наша Земля проходить дещо швидше, оскільки на початку січня вона максимально зближується із Сонцем. Точка максимального зближення Землі та Сонця називається перигелієм. Він припадає 3-5 січня. Саме тому від осіннього рівнодення (23 вересня) до зимового сонцестояння (21 грудня) менше часу ніж приміром від літнього сонцестояння до осіннього, адже тоді Земля навпаки дещо сповільнює свій рух по орбіті через афелій на початку липня (протилежне до перигелію, коли Земля у найвіддаленішій точці орбіти від Сонця).
     Саме 21 грудня найкоротший день у Північній півкулі. Але якщо Ви хочете багато сонця і тепла в цей зимовий день, слід їхати . . . . .
 

 

Про Різдво, астрономію і географію

Де і коли відзначають РіздвоДе і коли відзначають Різдво
Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.
Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла . . . . .

 

Закарпатська область

Закарпаття, Закарпатська область15 ЦІКАВИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ФАКТІВ ПРО ЗАКАРПАТСЬКУ ОБЛАСТЬ
1. Закарпатська область - це найзахідніша область України. На околиці селища Соломонове поблизу міста Чоп знаходиться крайня західна точка України.
2. Закарпатська область одна із найменших за площею областей України. Лише Чернівецька область менша за Закарпатську. Площа області - 12.8 тис км². Незважаючи на це, Закарпатська область за площею більша, ніж 40 держав світу, зокрема таких як Ямайка, Ліван, Катар, Гамбія, Кабо-Верде, Люксембург, та ряд інших держав.
3. Закарпатська область єдина із усіх областей України, яка має вихід до державного кордону аж чотирьох європейських держав - Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
4. Закарпаття - це справжнє серце Європи (чисто в географічному розумінні), адже за однією із версій, саме в Закарпатській області, на околиці села . . . . .
 

Куди і чому відлітають птахи восени?

Куди і чому відлітають птахиЧи не кожен із нас у дитинстві задавався питанням чому восени нас покидають птахи. А головне - куди вони відлітають. У народі місце, куди летіли птахи називали вирієм. За стародавніми уявленнями українців, поляків та чехів, вирій - це тепла далека країна в небесах, куди відлітають не лише птахи, але й душі померлих. Звісна річ, із розвитком науки, особливо географії, стало зрозуміло що справжнім "вирієм" для птахів є тропічні та екваторіальні широти, куди власне вони й відлітають восени. Пік відльоту птахів із України припадає на осіннє рівнодення, яке зазвичай припадає на 22 (рідше 23) вересня. Саме зараз, у ці прохолодні вересневі дні птахи активно відлітають, або ж готуються до відльоту. І причин цьому декілька.

У зв'язку зі скороченням тривалості світлового дня, зменшенням та зникненням їжі, перелітні птахи об'єднуються в зграї та покидають райони гніздування, і перелітають на великі відстані в теплі краї де багато їжі. Відбуваються сезонні перельоти або міграції птахів - одне із найцікавіших, але все ще недостатньо вивчених явищ природи. Час відльоту птахів залежить від місцевих погодних умов. Усі пернаті відлітають на зимівлю тоді, коли . . . . .

Гілеї - Зелений океан Африки

 
Гілеї    Одного разу відомий англійський журналіст із агенції Deily Mail повертався літаком із Кейптауна до Лондона, і милувався безмежними просторами Африки із вікна літака. На півшляху він помітив, як на горизонті відкрився величезний просторий зелений океан, який зайняв понад три години польоту. На журналіста це справило не аби яке враження, адже будучи навіяним гаслами екоактивістів, він вважав що на нашій планеті вже давно немає лісових масивів, де можуть поміститися одразу кілька європейських держав. Мова йде про гілеї - справжній зелений океан Африки.
     Гілеї - це місцева назва вологих екваторіальних лісів Африки. Свою назву гілеї отримали від грецького слова "hile" (ліс). Вони розташовані в екваторіальному та субекваторіальномих кліматичних поясах, і простягаються від західного узбережжя Африки до Великого Африканського поозер'я (буквально від Гвінеї до Уганди). Вузькою смугою гілеї тягнуться вздовж Гвінейської затоки, а потім суттєво розширюються в долині річки Конго. Головним фактором, що визначає формування гілей - це велика кількість тепла і вологи. Тут протягом року випадає більше дощів, ніж будь-де в Африці (від 1500 до 3000 мм). Загальна площа гілей Африки становить . . . . .

 

Сумчасті (Marsupialia)

Сумчасті (Marsupialia)     Сумчасті (Marsupialia) - ряд Ссавців, який налічує понад 250 видів, і відноситься до групи Нижчі Звірі. Власне вони є найбільш вираженими представниками цієї групи Ссавців. 
Сумчасті живуть на кількох різних континентах (Австралія, Південна Америка та Північна Америка), однак найбільша їх чисельність і видова різноманітність саме в Австралії (99.8% усіх видів). Вони живуть у різних умовах: на землі (кенгуру), на деревах (коали), біля водойм (водяний опосум), під землею (сумчастий кріт). Розміри сумчастих різноманітні: від 4 сантиметрів (сумчаста миша) до 1.6 метрів (великий сірий кенгуру). Температура тіла +36° С, і дещо вища ніж у Першозвірів (Яйцекладних), зокрема у таких як єхидни і качкодзьоби.
      Найбільш відомими представниками Сумчастих є вомбати, сірі та руді кенгуру, валабі, коали, сумчасті куниці, сумчасті опосуми.  Самці та самки сумчастих мають спеціальні сумчасті кістки, які прикріплюють до лобкових кісток, і не мають справжньої плаценти. Ембріон живиться за рахунок поживних речовин яйця. Нагороджуються малюки недорозвиненими. На череві мають шкіряну вкладку, яку називають сумкою. Саме завдяки цій сумці . . . . .

Сторінки