природознавство

     21 грудня завершується астрономічна осінь, і розпочинається астрономічна зима, адже саме 21 грудня, о 23:48 за Києвом сонячний диск досягає свого максимального відхилення від Північної півкулі, і перебуває над тропіком Козерога. Стривайте! Але це ж це мало відбутися трішки пізніше, щонайменше 23 грудня. Адже саме 23 вересня було осіннє рівнодення в цьому році. Невже наша планета прийшла в точку зимового сонцестояння раніше? Так і є, адже Земна куля рухається по своїй орбіті із неоднаковою швидкістю. Осінньо-зимовий відрізок орбіти наша Земля проходить дещо швидше, оскільки на початку січня вона максимально зближується із Сонцем. Точка максимального зближення Землі та Сонця називається перигелієм. Він припадає 3-5 січня. Саме тому від осіннього рівнодення (23 вересня) до зимового сонцестояння (21 грудня) менше часу ніж приміром від літнього сонцестояння до осіннього, адже тоді Земля навпаки дещо сповільнює свій рух по орбіті через афелій на початку липня (протилежне до перигелію, коли Земля у найвіддаленішій точці орбіти від Сонця).

     Саме 21 грудня найкоротший день у Північній півкулі. Але якщо Ви хочете багато сонця і тепла в цей зимовий день, слід їхати . . . . .

 

Де і коли відзначають Різдво

Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.

Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла . . . . .

Серед плазунів України більшого хижака як звичайний вуж знайти важко. Вуж звичайний (Natrix natrix) - найпоширеніший представник лускатих плазунів в лісостеповій зоні України. Належить до ряду неотруйних змій, що мешкають неподалік водойм, або у надміру зволожених ділянках. На відміну від своїх близьких родичів - вуж абсолютно безпечна змія, однак може завдавати незначної шкоди господарській діяльності: вужі можуть викрадати малих курчат, або поїдати яйця курей і качок. Однак вужі приносять і користь, зокрема поїдають різноманітних гризунів - миш та ховрахів, які є значними шкідниками в господарстві. В Україні та Білорусі в минулому столітті практикувалося одомашнення вужів саме з цією метою. Вуж більш хижий навіть ніж інші змії, зокрема і отруйні, тому його з впевненістю можна назвати головним хижим плазуном України.

Характерною ознакою вужів, що відрізняє їх від інших змій - це наявність . . . . .

 

Якби Ви мешкали на початку нашої ери, і захотіли б отримати комплексні фундаментальні знання з географії, астрономії або математики, то навряд чи обійшлися без "Альмагесту" - фундаментальної наукової праці знаменитого грецького вченого Клавдія Птолемея, адже на той час це була справжня прогресивна енциклопедія, яка максимально правильно описувала процеси, явища та прості навколо нас. Звісна річ, сучасники скажуть що багато моментів Клавдій Птолемей пояснив неправильно, однак навіть сьогодні, незважаючи на розвиток технологій, в науці є чимало гіпотез, які час від часу спростовуються новими відкриттями. Саме тому виклалена Птолемеєм будова Всесвіту де Земля у його центрі (так звана геоцентрична модель) не виглядає такою безглуздою, як може здатися на перший погляд, адже єдина відмінність між протилежною їй геліоцентричною моделлю, яку запропонував Коперник через 1400 років, це те, що Сонце і Земля просто "помінялися місцями".

 

"Альмагест" був написаний Птолемеєм в 140-145 роках н.е. (приблизно 1880 років тому), і в наступні п'ятнадцять століть використовувався європейськими вченими як основне джерело знань. Доречі вже тоді Клавдій Птолемей довів що Земля має форму кулі, і навів математичні обрахунки цієї моделі. В якості одного із ключових доказів кулястості Землі Птолемей наводив дугоподібну тінь, яку Земля відкидала на Місяць під час затемнення. Крім того, в "Альмагесті" було викладено . . . . .

А чи замислювалися Ви над тим, куди діваються їжачки взимку, або що вони роблять в той час, коли за вікном лютує зима? Зима - час серйозних випробувань для тварин нашого кліматичного поясу, і їжачки не є винятком, але вони таки пристосувалися вміло переживати цей складний період року. Важливим етапом підготовки до зими для їжаків є вибір місця зимівлі, адже від нього залежатиме, чи перезимує він, чи ні. Сигналом др підготовки слугує скорочення світлового дня і зниження температури, яке здебільшого проявляється у другій половині вересня. Саме тоді їжачки починають підшукувати собі "квартиру" для зимівлі. Найчастіше вони обирають глибокі нори на глибині до метра, або й більше. Їжаки не завжди заселяються в готові нірки, бо часто самі їх створюють. Їжачки - рідкісні інтроверти, тому живуть поодиниці.

 

Трохи згодом їжачок починає линяти. Цей процес не аби як важливий на зиму, адже дозволяє змінити стару шкіру на нову, більш пристосовану до зимівлі. За місяць до впадання у сплячку інстинктивно їжачки перетворюються на справжніх ненажер. Вони їдять значно більше, ніж зазвичай, набирають вагу, і перетворюються на . . . . .