океан

Океанічні течії

ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ОКЕАНІЧНІ ТЕЧІЇ?

     Коли в шостому класі ми вчили на уроках географії тему "Світовий океан", нам розповідали що течії поділяються на теплі і холодні. Вони на карті призначалися відповідно червоними і синіми стрілочками. Здавалося б все чітко, і зрозуміло. Однак насправді течії, які ми називали "теплими", мали суттєві температурні відмінності. Іноді ці відмінності були неймовірно великими. Приміром якби Гольфстрім мав би однакову температуру по всій своїй довжині, то клімат Північної Європи мало чим відрізнявся б від Флориди. Тому розподіл течій на теплі та холодні є досить умовним. Деякі теплі течії за температурою води мало чим відрізняються від деяких холодних. Для прикладу води холодної Бенгальської течії мають вищі температури ніж "теплої" Північноатлантичної (північний відрізок Гольфстріму). На розподіл окнанічних течій за принципом "холодні-теплі" впливають радше різниця температур із навколишніми водами. Саме тому з течіями не все так однозначно як здається на перший погляд.
     Не менш суперечливим є питання, яке стосується причин в никнення течій в Світовому океані. Не правильним біло б вважати що на їх формування впливають лише вітри. Так, звісна річ що більшість течій формуються завдяки постійним вітрам, зокрема пасатам (теплі пасатні течії в Індійському, Атлантичному та Тихому океанах), однак на рух вод впливають також різна солоність вод (а вона як відомо в океанах різна), температура, контури материків, і звісно ж... обертання Землі. Саме обертання Землі . . . . .
 

Світовий океан - найбільш нерозгадана частина планети

Дехто вважає, що на нашій планеті практично не залишилося незвіданих місць до початку XXI-го сторіччя, проте сама величезна частина Землі – світовий океан – залишається практично невивченим простором.

І це не дивно, так як кожен школяр знає, що океан покриває більше 70-ти відсотків поверхні нашої планети, а середня глибина водної системи становить близько чотирьох кілометрів.

Саме ці умови роблять океан найнаселенішій частиною екосистеми Землі, яка, втім, одна з менш доброзичливих на нашій планеті. В океані дуже холодно, неймовірно темно й не вистачає кисню. А чого варта страхітливе тиск, який в глибинах океану в тисячі разів перевищує тиск на поверхні планети! Завдяки всім цим факторам біохімія підводного світу не схожа ні на який-небудь інший світ.

Однак незважаючи на всі ці, здавалося б, нестерпні умови, що перешкоджають розвитку життя, не можна не визнати той факт, що ми лише доторкнулися до вивчення глибоководної частини життя. Тепер уже кожен учений усвідомлює, що океан є домом для неймовірного розмаїття живих організмів, про які ми майже нічого не знаємо! У деяких регіонах ми можемо сказати що-небудь конкретне лише про один відсоток мешканців дна океану.

Найглибший океан у світі

Океани багато в чому залишаються для нас загадкою. Ми навіть не знаємо віку океанів. Цілком можливо, що на перших етапах розвитку Землі океанів не існувало.

Сьогодні людина детально досліджує океанське дно, щоб краще їх вивчити. До глибини 3600 м. дно океанів покрите м’якими мулистими відкладеннями. Вони складаються з скелетів найдрібніших морських тварин. На глибинах, що перевищують 6 км., дно покрите дрібним червонуватим мулом, що має назву «червона глина». У склад червоної глини входять частинки скелетів тварин, залишки дрібних рослин і вулканічний попіл.

В даний час глибину океанів вимірюють . . . . .

Склад та солоність морської води

Вода в океані солона. Солоний смак додають 3,5 % розчинених міне­ральних речовин, що містяться в ній — головним чином сполуки натрію і хлору, — основні інгредієнти кухонної солі. Наступним за кількістю є магній, за ним — сірка; присутні також всі звичайні метали. З неметалічних компонентів особливо важливі кальцій і кремній, оскільки саме вони беруть участь у будові скелетів і раковин багатьох морських тварин. Завдяки тому, що вода в океані постійно перемішується хвилями і течія­ми, її склад майже однаковий в усіх океанах.

Середня концентрація солей у морській воді 35 г на І кг води, або 35 проміле (35 ‰). Під впливом сильного випаровування солоність на по­верхні океану може бути трохи більша, в областях рясних дощів — трохи менша, а біля берегів при змішуванні з річковою водою — значно менша від звичайної. Наприклад, у поверхневих шарах Білого моря солоність не перебільшує 26‰, Чорного моря — 18‰, Балтійського в центральній його частині — 6—8‰, Азовського — 11‰,а на поверхні Червоного моря, у яке не впадає жодна річка і де випаровування велике, солоність досягає 40‰. Дивним є те, що склад і відносний вміст різних солей усюди в океані залишаються незмінними. Постійність сольового складу вказує на тісний зв'язок між всіма частинами Світового океану.

Океан

Океан (грецьк. Okeanos) (Світовий океан) — безперервна водна обо­лонка Землі, що оточує материки й острови і має свій особливий сольо­вий склад. Земля — це водна планета, оскільки Світовий океан займає 70,8 % її території (361 млн км2). У Північній півкулі на частку водної поверхні припадає 60,6 %, а в Південному — 81 %.

Світовий океан ділиться материками на чотири океани. Найбільший і найглибший з них — Тихий океан. За площею — 179,62 млн км2 — він займає половину всієї водної поверхні Землі. Середня його глибина (3980 м) більше середньої глибини Світового океану (3700 м). У його ме­жах знаходиться і найглибша западина — Маріанська (11022 м). У Тихо­му океані зосереджено більше половини об'єму води Світового океану (710,4з 1341 млн км3).