Європа

Республіка Болгарія

Площа — 111,0 тис. км2.

Населення — 8,3 млн. осіб.

Столиця — Софія (1,1 млн. осіб).

Географічне положення. Республіка Болгарія є балканською, придунайською і причорноморською державою. Має форму компактного чотирикутника, протяжність зі сходу на захід — 520 км., з півночі на південь — 330 км. Сусідами її на півночі є Румунія, на північному заході — Сербія і Чорногорія, на південному заході — Македонія, на півдні — Греція, на південному сході — Туреччина. 1182 км. державних кордонів — сухопутні, 686 км. кордонів проходять по річці Дунай та 378 км. — по акваторії Чорного моря.

Країни — сусіди Болгарії — Туреччина та Греція — держави середнього економічного рівня розвитку з ринковими виробничими відносинами, члени НАТО. Не до кінця вирішені питання турецької і грецької громад на острові Кіпр. Сербія і Чорногорія та Македонія — країни з перехідною економікою, загостреними внутрішньодержавними, міжнаціональними і міжконфесійними відносинами.

Східнобалканське розміщення Болгарії сприяє розвитку на її території міждержавних зв'язків країн Європи та Азії, однак відсутність прямих сухопутних кордонів зі стратегічними партнерами Україною, Росією та країнами — членами ЄС дещо послаблює їх інтенсивність.

Історико-географічні особливості формування території та державно-політичний лад. Початок формування сучасної Болгарської держави припадає на другу половину XIX ст. Кордони Болгарії остаточно встановлені у 1940 р.

Республіка Білорусь

Площа — 207,6 тис. км2.

Населення — 10,2 млн. осіб.

Столиця — Мінськ (1,6 млн. осіб).

Географічне положення. Республіка Білорусь на заході межує з Польщею, на північному заході — з Литвою, півночі — з Латвією, сході — з Російською Федерацією, південному сході та півдні — з Україною. Найбільша протяжність території з заходу на схід — 600 км., а з півночі на південь — 390 км.

Головна особливість географічного положення Білорусі — це проходження через її територію сухопутних комунікацій, що з'єднують Росію з країнами Європи. Через її територію проходить важливий транспортний коридор Європи Париж-Берлін-Познань-Варшава-Мінськ-Москва (скорочено Париж-Москва). Для забезпечення міждержавних зв'язків у Бересті створено потужний залізнично-автомобільний транспортний вузол.

Білорусь — внутрішньоконтинентальна держава, однак судноплавні ріки — Дніпро, Західна Двіна, Німан — забезпечують їй вихід до портів Балтійського та Чорного морів.

Історія відкриття і дослідження Європи

Початковий етап (II тис. — V ст. до н. е.)

Історія вивчення Європи нараховує тисячоліття. У XVI—XII ст. до н. е. критяни здійснювали морські походи навколо п-ова Пелопоннес, досягали берегів архіпелагів у південній частині Егейського моря. У XV— XIII ст. до н. е. ахейці відкрили гори Пінд на заході Греції, архіпелаг Північні Споради в Егейському морі, п-ів Халкідікі на північному сході Греції. Фінікійці у процесі колонізації центрального і західного Серед­земномор'я бл. IX ст. до н. е. відкрили Апеннінський п-ів, о-ви Мальту, Сардинію, Сицилію, Балеарські о-ви, вони також робили спроби вийти в океан через Гібралтарську протоку. Однак повного уявлення про гео­графію материка у цей період ще не було.

Другий етап — відкриття стародавніх греків V—III ст. до н. е.

У цей період давньогрецькі мандрівники досліджували південне уз­бережжя Європи у межах сучасних Франції та Іспанії, включаючи гирла річок, що впадають у Середземне море, плавали в Лігурійському, Тірренському і Адріатичному морях, вивчили береги Балканського і Апеннінського півостровів. Через Мармурове море, протоки Дарданелли і Бос­фор виходили в . . . . .

Європа

Європа — частина світу (бл. 10—12 млн км2), яка разом з Азією утворює материк Євразія. Омивається Атлантичним і Північним Льо­довитим океанами та їхніми морями. Площа островів бл. 730 тис. км2. Великі півострови: Кольський, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський. Середня висота поверхні бл. 300 м, мі­німальна — 28 м (рівень Каспійського моря), максимальна — 4807 м (г. Монблан). Довжина берегової лінії — 37 900 км. Переважають рів­нини (великі Східно-Європейська, Середньоєвропейська, Середньо- і Нижньодунайська, Паризький басейн), гори займають бл. 17 % те­риторії (основні — Альпи, Карпати, Піренеї, Апенніни, Урал, гори Скандинавського і Балканського п-вів). Діючі вулкани — в Ісландії і Середземномор'ї.

На більшій частині території клімат помірний (на заході — океаніч­ний, на сході — континентальний, зі сніжною і морозною зимою), на північних островах — субарктичний і арктичний, у Південній Європі — середземноморський. На островах Арктики, в Ісландії, Скандинавсь­ких горах, Альпах — заледеніння (площа понад 118 тис. км2).

Основні річки: . . . . .

Центрально-східна Європа

Країни Центрально-Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Білорусь, Україна, Молдова) мають багато спільного. Найбільше їх об'єднує посткомуністичне минуле, коли ця група країн належала до так званої східної групи соціалістичних країн. Після розпаду СРСР такий політизований поділ втратив колишній зміст і усі ці країни стали на шлях ринкових перетворень.

Географічне положення. Площа країн Центрально-Східної Європи становить 1379 тис. км2, що становить 13% площі Європи. Польща, Чехія, Угорщина (до цієї підгрупи країн ще належить Словаччина) межують на заході із країнами макрорегіону Західна Європа, на південному заході і на півдні — з країнами Південної Європи, на півночі вони омиваються Балтійським морем, що відмежовує ці країни від безпосереднього сусідства з Північною Європою, на північному сході Польща, як і в попередньому випадку, є дотичною навіть до країни Східної Європи — Російської Федерації, зокрема земель Калінінградської обл. Країни Дніпровсько-Чорноморського субрегіону — Білорусь, Україна, Молдова — своїм східним розташуванням завершують формування групи країн Центрально-Східної Європи.

Повінь в Європі, кількість жертв зростає.

Повінь у Європі. Фото з сайту zaxid.netДо десяти людей зросла кількість жертв повені в Європі. Велика вода накрила відразу 7 країн.

Найсерйозніше стихія хазяйнувала в Чехії, Німеччині та Австрії. У Празі лихо відступає, а ось Відень готується до найсильнішої за останні два десятиліття біди.

В Австрії спостерігається пік повені. Незабаром рівень води в Дунаї може перевершити позначку 2002 року – понад 12 метрів. Тоді країну накрила найсильніша за останні 100 років повінь. За прогнозами, спочатку підтопить захід австрійської столиці. 

А тим часом ситуація в прикордонних з Угорщиною регіонах стабілізується. У містах і селах почали відновлювальні роботи.

Сторінки