родина розові

Перстач прямостоячий (калган)

Перстач прямостоячий (калган) — Potentilla erecta (L.) Наmре.

Родина розові — Rosaceae

Перстая прямостоячий, калганЯк виглядає? Трав’яниста багаторічна рослина 10—40 см заввишки, з товстим, вигнутим або простим, циліндричним, багатоголовковим, всередині червоним кореневищем і числен­ними придатковими корінцями. Стебла тягнуться вгору. Вони короткопухнасті. Листки трійчасті, сидячі, надрізано- пилчасті з притисненими волосками. Квітки на довгих квіт­коніжках, виходять поодиноко з пазух листків або верхівок стебла, віночок їх з чотирьох золотаво-жовтих пелюсток, при основі з червоною плямою. Чашечка — з чотирьох внутріш­ніх і стількох же зовнішніх часток, які чергуються між со­бою. Цвіте в червні — жовтні.

Де росте? На більшій частині території УРСР — на вогких луках, пасовиськах, у степовій зоні — по долинах рік, в лісах Закарпаття, Карпат, на Поліссі, зрідка в Лісостепу. Не росте в Криму.

Що й коли збирають? Викопують кореневища рано на­весні або пізно восени (вони пахнуть трояндами). Старі ко­рені в темноті фосфоризують.

Перстач гусячий

Перстач гусячий — potentilla anserina L.

Родина розові — Rosaceae

Перстач гусячийЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10—30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6—7 листоч­ків, середні та верхні з 3—5 листочків. Листочки обернено­яйцевидні, з вузькоклиновидною основою, на верхівці з 2 — 4 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу — біло- повстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терп­куваті на смак, 1,5—2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди — тонкозморшкуваті, дрібні яйцевидні сім’янки. Цвіте в червці — вересні.

Де росте? На схилах, луках, пасовиськах, полях, перело­гах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг — по всій тери­торії УРСР. В Полинному Степу зустрічається рідко, від­сутній в Карпатських лісах.

Що й коли збирають? Усю траву — під час цвітіння (сушать на протязі, на горищі під залізним дахом), насін­ня — восени.

Парило звичайне

Парило звичайне — Agrimonia еuраtогіа L.

Родина розові — Rosaceae

парило звичайнеЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 60— 130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від яких уся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті, листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла. Квіт­ки — жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні — серпні.

Де росте? По всій території УРСР, крім Полинного Сте­пу,— в чагарниках, заростях, при дорогах, на узліссях, сухо- низинних луках, по горбах, межах, на сільських цвинтарях, під тинами садиб, можна сплутати із схожою на парило зви­чайне дрібноквітковою дивиною чорною (Verbascum nigrum L.), відвар якої з цілої рослини застосовують в народі при нервових розладах, епілепсії, проносах, а чай з квіток — при набряках.

Що й коли збирають? Усю рослину — під час цвітіння, відкидаючи засохлі нижні листки; насіння — восени.

Ожина сиза

Ожина сиза — Rubus caesius L.

Родина розові — Rosaсеае

ожина сизаЯк виглядає? Багаторічний напівкущ. Річні його гілки дугоподібно вигнуті, вкриті дрібними колючками. Па­гони з легким нальотом. Листки довгочерешкові з 3—5 знизу білоповстистими великозубчастими листочками. Пелюстки квіток білі. Плоди — складні чорні кістянки у верхівкових гронах. Цвіте з кінця травня до осені.

Де росте? В лісах, на галявинах, у заростях, на берегах річок, порослих чагарниками, біля канав, на межах, над яра­ми, навіть на полях, засіяних колосовими культурами; має багато видів і різновидностей. Поширена по всій терито­рії УРСР.

Що й коли збирають? Стиглі плоди для харчових цілей і як потогінний засіб — наприкінці літа, листки — протягом усього літа, корені — тільки восени (нестиглі ягоди виявля­ють в’яжучу дію). В листках ожини сизої є вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини, в плодах — вітаміни С, В1 В2, РР, D, ка­ротин.

Гравілат міський (підлісник)

Гравілат міський (підлісник) — Geum urbanum L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 60 см заввишки, з багатоголовим кореневищем червонуватого ко­льору, яке за смаком і запахом нагадує гвоздику. Стебло порожнинне, малогіллясте, пряме, шорстко-волохате. Листки м’яковолосисті, прикореневі — великоперисті, стеблові — си­дячі, трироздільнолопатеві. Квітки на довгих квітконіжках— одинцем, п’ятипелюсткові, жовті. Насіння має гачки, якими чіпляється до одягу. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? Переважно в чорноземній зоні по всій терито­рії УРСР, крім Карпатських лісів, Західного Лісостепу і По­линового степу — по чагарниках, лісах, на засмічених міс­цях, іноді під тинами сільських садиб.

Що й коли збирають? Усю рослину — під час цвітіння, кореневища — восени.

Сторінки