родина складноцвіті

Пижмо звичайне (дика горобинка) — Tanacetum vulgare L. (отруйна)

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 60— 150 см заввишки, з сильним камфорним запахом. Листки чергові, перисторозсічені, з довгасто-ланцетними перистонад- різаними пилчастими частками. Нижні листки черешкові, верхні — сидячі, суцвіття — півкулясті кошики, зібрані в щитки. Квітки жовті, всі трубчасті. Цвіте в червні — ве­ресні.

Де росте? Вздовж захисних смуг і по узбіччях залізнич­ного полотна, на межах, біля доріг, канав, по сухих луках, рідше по чагарникак і лісах, іноді на місцях висохлих канав і ставків, коло сільських хат, на цвинтарях — по всій тери­торії УРСР, в Карпатах і Криму — біля підніжжя гір.

Що й коли збирають? Молоді квітки з кошиками (або ви­ривають їх з кошиків) — у червні — липні, стигле насіння — восени. Сушити квітки треба швидко.

Осот городній — Sonchus oleraceus L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 30—100 см заввишки. Стебло пряме, порожнинне. Рослина при пораненні виділяє молочно-білий сік. Листки чергові, матові, голі, дріб- новиїмчасто-зубчасті, зубці витягнуті в м’які колючки, нижні листки перистороздільні, крилатий черешок розширюється в стріловидну основу, що окутує стебло. Кошики на верхівці стебла та його розгалужень зібрані в зонтиковидні щитки; квітки в них двостатеві, язичкові, жовті. Цвіте в червні — вересні.

Де росте? На вогких луках, як бур’ян на полях і городах, при дорогах. Поширений в Карпатах, на Розточчі-Опіллі і в Лісостепу (на Правобережжі).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння.

Оман високий (дивосил) — Inula helenium L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 100— 150 см, іноді до 250 см заввишки. Кореневище товсте, м’я­систе, всередині білувате з буруватими цятками; смак його гіркий (пекучий), запах досить приємний, сильний. Стебло пряме, борознисте, вгорі повстисте, гіллясте. Листки — при­кореневі великі, зверху шерстисті, зісподу сіроповстисті, не- рівнозубчасті, довгасто-еліптичні, гострі, звужені у черешок; стеблові — чергові, серцевидно-яйцевидні, стеблообгортні. Ко­шики досить великі, до 8 см у поперечнику, окремі і в гро­нах, квітки жовті. Цвіте в липні — вересні.

Де росте? Розсіяно росте майже по всій території УРСР. Культивують на городах, дико росте по вологих чагарниках, на високих берегах рік, особливо на грунтах чорноземної зони, при ровах, по краях лук, іноді на лісових галявинах.

Що й коли збирають? Кореневище з коренями, в жовтні. Сушать у затінку (багаті на леткі олії, інулін, сапоніни).

Нечуй-вітер волохатий — Hieracium pilosellaL. (отруйний)

Родина складноцвіті - Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 50—60 см (коли з квітковою стрілкою) заввишки. Від розетки утво­рюються пагони, звичайно численні, з дедалі меншими до кінця пагона листками. Листки розетки зверху зелені або сизуваті, зісподу білоповстисті, ланцетовидні або довгасто- обернено-яйцевидні. Стебло завершене кошиком, квітки жов­ті, язичкові, зовні часто з червонуватими смужками на пе­люстках. Цвіте в травні — червні, іноді до жовтня.

Де росте? По луках і сухих вигонах, на греблях, рясно на піщаному грунті по всій території УРСР, в Криму — рідко.

Що й коли збирають? Усю рослину разом з коренем або самі кошики, під час цвітіння.

Коли застосовують? Як засіб, що спиняє кровотечі з ле­гень, матки, кишок при дизентерії, геморої, катарі товстих кишок; при бронхітах, при хворобах печінки (її опуханні), при жовтяниці і як засіб, що сприяє виділенню шлункового соку при недостатній кислотності (діють танін, гіркота, смо­листа речовина, слиз, флавон, що є в квітках).

Нетреба колюча (страхополох) — Xanthium spinosum L (отруйна)

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 15—100 см заввишки. Стебло сильно розгалужене. Листки трилопатеві з довшою середньою лопаттю, зісподу білоповстисті. При основі листків сидять по одній або по дві трироздільні жовті колючки. Маточкові квітки непоказні, жовтуваті, нит- ковиднотрубчасті, з малопомітним віночком. Плоди — овальні, обгортки їх жовтувато-бурі, густо вкриті тонкими, прямими, на верхівці гачкуватими колючками і між ними короткими волосками. Цвіте в липні — серпні.

Де росте? На засмічених місцях, на берегах рік, круч, біля доріг, на вигонах (овечий реп’ях), під тинами, на звалищах сміття. Для медичних потреб застосовують інший рід нетре­би— нетребу звичайну (ХапШіит зігитагшт Ь.*)з округло- трилопатевими листками, біля основи серцевидними, з гост­рими велико- і нерівнозубчастими частками, яка поширена по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Усю рослину (листки, стебло, пло­ди), зрізуючи її в тому місці, де починаються листки, або викопуючи з коренем. Листки і стебло збирають у липні —- серпні; плоди — у вересні — жовтні.

Нагідки лікарські (крокіс) — Calendula officinalis L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина, до 50 см заввишки, з бальзамічним запахом, галузиста, густа, але ко- роткоиухнаста, з черговими довгастими листками, трохи липка. Кошики великі, з плоскими квітколожами і зеленими обгортками; квітки крайові — язичкові, серединні — труб­часті, жовтого або оранжевого кольору. Плоди — сім’янки серповидної, персневидної і гачкуватої форми, але всі вони дають однакові рослини. Цвіте з кінця травня до морозів.

Де росте? Висаджують у квітниках, як декоративну рос­лину по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Кошики, в період горизонтального розміщення язичкових квіток.

Коли застосовують? Як потогінний засіб, що в’яже, очи­щає кров і рани, які гнояться (нагідки містять у собі про­вітамін А — каротин, леткі олії, смоли, слиз, кислоти яблучну і саліцилову, алкалоїди; мають фітонцидну активність, мо­жуть обмежувати запалення і запобігати утворенню спотвор- ливих рубців). В них міститься гіркота календен, календу- лін, сапонін і червоний барвник.

Лопух великий (справжній) — Arctium lappa L.; Lappa major Gaertn.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Дворічна трав’яниста рослина. Корінь дов­гий, м’ясистий, веретеноподібний, до 50 см завдовжки. Стеб­ло 60—150 см заввишки, все шерстистопавутинисте, пряме, борознисте, зелене або пурпурове, у верхній частині розга­лужене, гілки спрямовані вгору. Листки — великі, до 50 см у поперечнику, чергові, серцевидно-яйцевидні або яйцевид­ні, зарубчасто-зубчасті, на кінці загострені, зверху голі, зни­зу сірувато-павутинистоповстисті. Кошики численні, зібрані в щитки на верхівці стебла та його розгалужень, квітконіж­ки короткі, кошики сидять у пазухах поступово зменшених верхніх листків; їхня обгортка майже куляста, павутини- стопухнасто-зелена, складається з трьох шарів твердих лис­точків, з яких нижні й середні шилоподібно загострені, за­кінчені зігнутими до середини гачками (реп’яхи). Квітки — двостатеві, дзвоникувато-трубчасті, лілово-пурпурові, рідше білі. Цвіте в липні — вересні.

Де росте? По всій території УРСР — на вогких місцях, пустирях, біля огорож, поблизу житла, на городах, біля доріг, над берегами річок і струмків.