родина складноцвіті

Татарник звичайний (будяк-дід) — Оnорогdon acanthium L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Дворічна трав’яниста рослина 50—200 см заввишки, з 2—3 колючозубчастими гілками, які йдуть вгору. Вся рослина білувато-павутиняста. Нижні листки при основі звуженоперисто-лопатеві, загострені; верхні — сидячі, цілі, двозубчасті. Суцвіття — кулясті кошики, 2—5 см у попереч­нику, одиночні або по 2—3 на верхівці стебла та його відга­лужень. Всі квітки в кошику трубчасті, двостатеві, віночок яскраво-пурпуровий. Листочки обгортки: нижні — шиловид­ні, колючі; зовнішні — настовбурчені, закінчені міцним жов­тим шпичаком. Рослина на смак гірка, неотруйна. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? На пустирях, вигонах, схилах, коло доріг, над кручами, також на полях, по всій території УРСР (рудераль­ний бур’ян).

Що й коли збирають? Квітки й пагони з листками під час цвітіння.

Сухоцвіт болотяний — Gnaphalium uliginosum L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 10—15 см заввишки. Стебло від основи простерто-гіллясте (кущем), разом з листками шерстисто-сіроповстисте. Листки лінійно- довгасті з однією жилкою. Кошики дрібні, зібрані тісними пучками по 3—10 в клубочки на кінцях гілок, при основі густопухнасті, черепицеподібно обгорнені бурими листочками, квітки жовто-білі. Цвіте протягом, усього літа, найбільш інтенсивно — у серпні.

Де росте? В лісових і північних лісостепових районах на вогких луках, вологих полях, по берегах річок, при канавах, у посівах на низьких місцях (можна сплутати з жабником — Рііадо агуепвіз Ь., кошики якого не мають бурих листочків і розташовані не лише на кінцях стебел, але і в пазухах верх­ніх листочків та утворюють колосовидні суцвіття; напар вживають при проносах, лихоманці).

Що й коли збирають? Усю рослину, під час її інтенсив­ного цвітіння в суху, сонячну погоду.

Ромашка лікарська — Matricaria chamomilla L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста ароматна рослина до 35 см заввишки, з сильно галузистим стеблом. Листки чер­гові, двоперистороздільні, з лінійними частками, кошики на довгих квітконіжках поодиноко вінчають верхівки гілок. В кошиках 12—17 білих язичкових (тичинкових) і багато жовтих трубчастих (маточкових) квіток, які зацвітають по­ступово. Спочатку білі язичкові квітки (пелюстки) підняті вгору, квітколоже тоді плоске, потім віночок розміщується горизонтально, під кінець цвітіння кошика, яке триває близь­ко 3 тижнів. Чим більше до середини доходить цвітіння ма­точкових квіток, тим більше квітколоже набуває конічної форми і язичкові квітки спрямовуються вниз. У відміни ро­машки лікарської — запашної ромашки (Matricaria matrica- rioides (Less.) Porter et Button.), яка як бур’ян потрапила з зерном в Європу, немає язичкових квіток (пелюсток). Цвіте у червні — серпні^[1].

Де росте? На засмічених місцях, біля доріг, на городах, по пустирях, коло жител — по всій території У PCP.

Що й коли збирають? Кошики, у фазі горизонтального розміщення язичкових квіток.    

Приворотень звичайний — Alchimilla vulgaris L.

Родина розові — Rosaceae

Стокротки багаторічні — Beilis perennis L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає приворотень звичайний? Багаторічна трав’я­ниста рослина, 10—30 см заввишки. Стебла стеляться, але під час цвітіння дугоподібно піднімаються вгору. Листки нижні на довгих черешках, верхні майже сидячі, молоді, дещо зморщені. Верхні листки п’ятилопатеві, нижні семи-, дев’я- тилопатеві, лопаті округлі, зарубчасто-пилчасті, з обох боків вкриті волосками. Квіток багато, вони дуже дрібні, непоказ­ні, зелено-жовті, зібрані у клубочки. На смак рослина іноді гіркувата, здебільшого терпка, виявляє в’яжучу дію, з слабо бальзамічним запахом. Цвіте у травні — жовтні.

Де росте? По луках, гаях, на межах, узліссях, пасо­виськах. Має багато різновидностей. Деякі з них ростуть лише в Криму, інші в Карпатах, Закарпатській області, ще інші на Поліссі, в Житомирській області, Сумській, спора­дично в Лісостепу (Тернопільська й Вінницька області, око­лиці Харкова).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння.

Полин гіркий (А) — Artemisia absinthium L. (отруйний) 

Полин звичайний (чорнобиль) (Б) — Artemisia vulgaris L.

Родина складноцвіті — Compositae

(А)  (Б) 

Як виглядають рослини? Полин гіркий — багаторічна трав’яниста рослина, 50—100 см заввишки, вся сірувато-сріб­ляста від густого опушення, з міцним, пряним запахом, гір­ким смаком. Стебло пряме, у верхівковій частині галузисте. Нижні листки довгочерешкові, пластинка трикутно-округла, дво-триперисті; стеблові —  короткочерешкові, двоперисті, частки довгасто-тупозагострені. Суцвіття — кулясті кошики біля 3 м в поперечнику, зібрані в однобоку волоть. Квітки всі трубчасті, жовті. Цвіте у червні — липні. Його легко мож­на сплутати з полином звичайним (чорнобилем) — рослиною до 150 см заввишки, стебло якої сильно гіллясте, пряме, чер­вонувате. Корені його дерев’янисті, досить товсті. Листки зверху зелені, голі, зісподу — білоповстисті, перисті, верхів­кові ж цілі, частки ланцетногострі. Суцвіття — довгасті або яйцевидні кошики, зібрані у вигляді волоті, квітки рожеві або червонуваті, всі трубчасті. Смак дещо гіркий, запах тро­хи бальзамічний, приємний. Цвіте у липні — серпні.

Подорожник ланцетолистий (А) — Plantago lanceolata L. 

Подорожник великий (бабка) (Б) — Plantago major L.

Родина подорожникові — Plantaginaceae

(А)  (Б) 

Як виглядають рослини? Багаторічні трав’янисті рослини, до ЗО см заввишки, іноді цілком волосисті. Листки цілокраї, ланцетовидні, з 3—5 поздовжніми жилками, зібрані в при­кореневу розетку. Квітконосне стебло голе, колос короткий, дуже густий, яйцевидно-довгастий, віночок яскраво-бурий. Подорожник ланцетолистий цвіте у квітні — серпні; подо­рожник великий — у червні — вересні.

Де ростуть? По сухих луках, при дорогах, стежках, на межах, схилах, по конюшині. На Україні ці рослини поши­рені всюди.

Підбіл звичайний — Tussilago farfara L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина з повзким підземним галузистим кореневищем. Листки округло-серце­видні, кутасто-нерівнозубчасті, щільні, зісподу білоповстисті, зверху гладенькі, з’являються після квіток. Листки квітучого стебла лускуваті, яйцевидно-ланцетні, прямі, гострі, часом буруваті. Суцвіття — поодинокі пониклі жовті кошики на верхівці квітучого стебла, крайові квітки — язичкові в кілька рядів, удвічі довші за серединні, трубчасті. Цвіте в березні — травні.

Де росте? На вогкуватих глинистих, піщаних і глинисто- крейдяних грунтах схилів, горбків, залізничних насипів, ярів, на межах, краях полів, у сухих ровах, на краях лук — по всій території УРСР.

Що й коли збирають? Квітки — навесні, молоді листки — через 2—3 тижні після того, як обсіменяться кошики.