світові природні ресурси

Гідроенергія

Гідроенергетика дає майже третину електроенергії, що використо­вується у всьому світі. Норвегія, де електроенергії на душу населення більше, ніж де-небудь, живе майже виключно за рахунок гідроенергії.

На гідроелектростанціях (ГЕС) і гідроакумулюючих електростанціях (ГАЕС) використовується потенційна енергія води, що нагромаджується за допомогою дамб. Біля основи греблі розташовані гідротурбіни, що обе­ртаються під тиском води, і ротори генераторів електричного струму. Іс­нують дуже великі ГЕС. Широко відомі дві великі ГЕС в Росії: Красно­ярська (6000 МВт) і Братська (4100 МВт).

Геотермальна енергія

Геотермальна енергія, тобто теплота надр Землі, уже використовуєть­ся в ряді країн, наприклад в Ісландії, Росії, Італії і Новій Зеландії. Земна кора товщиною 32—35 км значно тонша, ніж лежачий під нею шар ман­тії, що тягнеться приблизно на 2900 км до гарячого рідкого ядра.

Мантія є джерелом багатих газами вогненно-рідких порід (магма), які виверга­ються діючими вулканами. Тепло виділяється в основному внаслідок радіоактивного розпаду речовин в земному ядрі. Температура і кількість цього тепла настільки великі, що воно спричиняє плавлення порід ман­тії.

Гарячі породи можуть створювати теплові «мішки» під поверхнею, у контакті з якими вода нагрівається і навіть перетворюється у пару. Оскі­льки такі «мішки» переважно герметичні, гаряча вода і пара часто знахо­дяться під великим тиском, а температура цих середовищ перевищує точку кипіння води на поверхні землі.

Сонячна енергія

У сонячної енергії є дві основні переваги. По-перше, її багато і вона відноситься до енергоресурсів, що відновлюються: тривалість існування Сонця оцінюється приблизно в 5 млрд років. По-друге, її використання не спричиняє небажаних екологічних наслідків. Однак використанню сонячної енергії заважають деякі труднощі. Хоча кількість цієї енергії величезна, вона безконтрольно розсіюється.

Щоб отримувати велику кількость енергії, потрібні колекторні поверхні великої площі. Крім того, виникає проблема нестабільності енергопостачання: сонце не завжди світить. Навіть у пустелях, де переважає безхмарна погода, день зміню­ється на ніч. Отже, необхідні накопичувачі сонячної енергії.

Викопне паливо

Існують три основних види викопних енергоносіїв: вугілля, нафта і природний газ.

Запаси нафти і природного газу. Важко точно розрахувати, на скільки років ще вистачить запасів нафти. Якщо існуючі тенденції збережуться, то річне споживання нафти у світі до 2018 р. досягне 3 млрд т. Навіть якщо промислові запаси істотно зростуть, геологи вважають, щодо 2030 р. буде вичерпано 80 % розвіданих світових запасів нафти.

Запаси вугілля. Три чверті світових його запасів, що складають за оцінкою 10 трлн т, припадають на країни колишнього СРСР, США і КНР.

Енергетичні ресурси

Протягом тисячоліть основними видами енергії, що використовують­ся людиною, були хімічна енергія деревини, потенційна енергія води на дамбах, кінетична енергія вітру і промениста енергія сонячного світла. Але в XIX ст. головними джерелами енергії стали викопні палива: кам'я­не вугілля, нафта і природний газ.

У зв'язку зі швидким зростанням спо­живання енергії виникли численні проблеми і постало питання про май­бутні джерела енергії. Досягнуті певні успіхи у сфері енергозбереження. Останнім часом ведуться пошуки більш чистих видів енергії, таких, як сонячна, геотермальна, енергія вітру і енергія термоядерного синтезу.

Сторінки