Цікаво знати

Яка зараз температура повітря, сила вітру, кількість опадів, показники атмосферного тиску та ще багато іншого цікавлять нас не менше, аніж найближча зарплата, власне самопочуття, розпродаж в улюбленому магазині, рецепт хрумких солоних огірків, реальність позаземної цивілізації, одним словом, все, з чого складається людське життя.

Одразу скажу, що секрет температури повітря чи кількості опадів розкривають метеоспостерігачі, ці справжні герої, які за символічну плату і за будь-якої погоди дають нам змогу пізнати стан атмосфери на метеостанціях. Але як з'явилися ці «секретні» острови метеорології, коли в Україні виникла мережа метеостанцій і хто ж був піонером, тобто, натхненником і першовідкривачем цих життєво важливих об'єктів, без яких не уявляється життя сучасного людства?..

10 лютого 1773 року в селі Кручик на Слобожанщині народився Василь Назарович Каразін, український вчений, винахідник, громадський діяч.

Василь Назарович був нащадком стародавнього дворянського роду, який мав герб ще з 1627 року. Засновником роду вважається Григорій Караджи (прадід) - архієпископ міста Софія. Дід, Олександр Григорович, переїхав до Росії за часів Павла 1 і саме тоді його прізвище було записане російською формою - Каразін.

15 грудня 1972 року Генеральна Асамблея проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища (резолюція 2994 (XXVII), який буде проводитись з метою поглиблення суспільного усвідомлення необхідності зберігати і покращувати довкілля.
Обрання цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено програму Організації Об’єднаних націй з навколишнього середовища (ЮНЕП). У 2000 році в цей день розпочато програму ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій». Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.

Фенологи, спостерігачі природних явищ, вважають, що літо розпочинається з першого червня. Астрономи більш точні )) — вони відраховують час за неРесним циферблатом — Сонцем. Астрономічне літо настає в той момент, коли сонце знаходиться на максимальній віддалі на північ від небесного екватора, тобто досягає у полудень максимальної висоти. А це буває близько 22 червня. За народним календарем цей день присвячується Кирилу святителю.

З раннього ранку до пізньої ночі кружляють у повітрі птахи, добуваючи корм для пташенят. Вщухає їх весільний гомін.

Випадають рясні роси. Починається косовиця трав, а згодом і збирання хлібів. У народі кажуть: «Хліб — усьому голова».

У серпні починає спадати жара, з’являються перші жовті листочки у беріз і кленів.

Про літо складено чи не найбільше прислів’їв, приповідок, приказок.

• Апетит перед зміною погоди у свійських і диких тварин пропадає.
• Бабака свист тонкий пронизливий — на зміну погоди.
• Бджоли ввечері пізно повертаються в вулики — .........

2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь

19 лютого - День захисту морських ссавців

14 березня - День дій в захист річок, води і життя

22 березня - Всесвітній день води (Всесвітній день охорони водних ресурсів)

23 березня - Всесвітній метеорологічний день

.......

          Зараз радіо та телебачення широко розповсюджують прогнози погоди. Але часто виникає необхідність уточнити прогноз погоди на найближчий час або коли людина перебуває в полі без приймача. Таке уточнення можна зробити за спостереженнями в одному місці, тобто за місцевими ознаками погоди.

           Місцевими ознаками погоди називаються такі атмосферні процеси і явища, які вказують на можливість збереження поточного стану погоди або її зміни у найближчий час. Передбачити погоду за місцевими ознаками можна на найближчі 20-30хв, а можна і на 6-24 год. Слід пам’ятати, що користуючись місцевими ознаками, не можна робити категоричних висновків, цей висновок найімовірніший, отже і прогнози будуть справджуватись не завжди. Рослини, тварини та комахи своєрідно реагують на відповідні зміни в атмосфері. Ця реакція добре відома сільському населенню і передається із покоління в покоління. Цих ознак ми не розглядаємо, а розглядаємо лише фізично обґрунтовані.

          Водні басейни та суходіл нагріваються неоднаково. Суттєві відмінності їх теплового режиму визначаються такими причинами:

     1. Суходіл і вода мають різні  механізми теплопровідності. На суходолі тепло з поверхневого шару проникає вглиб повільно, головним чином шляхом молекулярної теплопровідності і лише частково разом з водою атмосферних опадів, яка фільтрується в грунт. У товщі води морів та океанів, особливо у верхньому 100-метровому шарі, завдяки постійному хвилюванню водної поверхні теплообмін відбувається значно ефективнішим способом, а саме шляхом турбулентної теплопровідності. Той об’єм води, який тільки що був на поверхні і засвоїв певну кількість тепла, в наступний момент виявився на значній глибині. Участь великих мас води у перемішуванні зумовлює те, що як нагрівання, так і охолодження тонкого поверхневого шару води відбувається в десятки разів повільніше, у порівнянні з поверхнею суходолу.

Крім того, вночі та в холодний період року, до турбулентного перемішування приєднується ...

           Атмосфера мало засвоює сонячної радіації, отже і мало нагрівається Сонцем. Засвоєне тепло може підвищувати температуру повітря протягом дня на 0,5⁰ С. Основним джерелом тепла для нижніх шарів атмосфери є земна поверхня. Удень діяльна поверхня засвоює сонячну радіацію і нагрівається, а від неї нагрівається і повітря. Уночі земна поверхня втрачає тепло і стає холоднішою за повітря. У цьому випадку повітря віддає тепло земній поверхні і охолоджується. Тепло між діяльною поверхнею і атмосферою, а також у самій атмосфері передається різними шляхами.

          Радіаційний теплообмін. Земна поверхня випромінює довгохвильову радіацію, яку майже повністю засвоює атмосфера. Одночасно атмосфера у свою чергу випромінює довгохвильову радіацію у тому числі і в напрямку до Землі, яку й засвоює земна поверхня. Цей механізм теплообміну діє цілодобово. Земля випромінює радіації більше, ніж одержує від ...