Цікаво знати

Коротка історія розвитку метеорології та кліматології.

Ще давньогрецький вчений Аристотель (384-322 рр. до н.е.) написав монографію „Метеорологіка”, в якій вказував що задовго до нього цей розділ знання називали „метеорологія”. Основи сучасних знань про атмосферу були закладені після винайдення метеорологічних приладів. Так, в 1593 р. Галілей  сконструював термоскоп – прообраз сучасного термометра, в 1643 р. Торічеллі винайшов барометр і довів існування атмосферного тиску, в 1730 р. Реомюр сконструював спиртовий термометр і він став широко доступним.

Першу спробу створити мережу метеорологічних станцій зробила створена учнями Галілея флорентійська „Академія досвіду” в 1657 р., яка відкрила станції в Італії, Парижі, Варшаві, Інсбруці тощо. Хоч із закриттям академії мережа розпалась, але поштовх було зроблено. З 17 ст. метеорологічні спостереження мають більш-менш науковий характер. У великих містах Європи – Парижі, Упсалі, Празі, Берліні, Лондоні, Петербурзі – спостереження проводяться майже безперервно – з початку 18 ст.

Народнi прикмети у визначеннi погоди

З давнiх-давен люди не в ладу з погодою, бо ж дощ, як правило, йде не тодi, коли просять, а коли косять: i тепло й холод настають не в пору. i влiтку траплялося кожух одягати: Нiби все наперекiр людинi. Ослiпленi яскравою блискавкою, приголомшенi громовицею, нашi далекi предки у вiдчайдушному поривi кидали в небо списи, стрiли. Пробували небесний вогонь "залякати" вогнем земним - запалювали лiси. Орють i сiють нашi предки майже сiм тисяч рокiв. Завжди їм був конче потрiбен "прогноз" на завтра, на мiсяць, на рiк: i помiтили, що природа сама пiдказує, коли яка буде погода. Птахи, тварини передчувають змiни в атмосферi. Комахи ж вимушенi бути "синоптиками", бо їхнє iснування цiлковито залежить вiд температури, вологостi, повiтря, освiтлення. Пасiчники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квiток перед дощем закриваються, отож нектару бджолi не набрати. Так, рослини теж по своєму реагують на змiну погоди. Однi перед дощем ...

Загальна характеристика хмар

В попередньому матеріалі ми розглянули утворення хмар і що це таке. Зараз більш детально спробуємо розібратися з різновидами хмар.

Хмари – не сталі утворення, для одержання надійних характеристик хмарності необхідні безперервні спостереження за формуванням, розвитком та зміною хмар. Спеціальні атласи фотографій та схем хмар дозволяють вивчати їхню різноманітність. Цьому сприяє й коротка загальна характеристика хмар.

Хмари верхнього ярусунайвищі хмари тропосфери. Складаються з кристалів льоду. Вони світло-сірого кольору, напівпрозорі, пропускають частково прямі сонячні промені, тому предмети мають тіні.

Перисті (пір’ясті) хмари як ...

Хмари, утворення хмар

         

            Хмара – це скупчення краплинок води або кристаликів льоду в атмосфері, досить щільне, щоб стати видимим. Для утворення таких скупчень необхідна присутність дрібних твердих часток – ядер конденсації. Звичайно хмари утворюються, коли вологе повітря охолоджується до температури насичення, відтак відбувається утворення  крапель води (конденсація або кристаликів льоду (сублімація). Як відомо, з висотою температура знижується. Тому хмари, що утворюються у високих шарах тропосфери, складаються із кристаликів льоду, а ті, що утворюються нижче – із краплинок води.

            При підніманні окремих, більше нагрітих земною поверхнею струменів повітря (цей процес називається конвекцією) та їх наступному охолодженні в атмосфері утворюються хмари. Якщо вони виникають при підніманні теплого повітря по холодному, то називаються фронтальними. Якщо піднімання повітря викликане його натіканням на схили гір і височин, хмари, що утворюються при цьому, називаються орографічними. Загалом процес утворення хмар можна звести до трьох позицій: піднімання повітря, його охолодження й конденсації.

Хуртовина та заметіль.

При малій своїй масі сніжинки мають доволі великі розміри, а тому легко переносяться вітром. Вітер переносить не лише падаючі сніжинки, а й піднімає їх у повітря із земної поверхні. У зв’язку з перенесенням снігу у природі існує цілий ряд явищ, які в українській мові мають різні назви.

Хуртовина (завірюха, віхола) – це випадіння снігу із хмар при сильному вітрі. В одних випадках чітко видно, що сніг в основному падає зверху, в інших випадках не можна відрізнити скільки снігу падає зверху і скільки піднімається вітром із земної поверхні. В різних районах Росії хуртовини називаються пургою або бураном. Якщо сніг випадає з купчасто-дощових хмар і тому має зливовий характер, то хуртовини бувають сильними, але короткочасними. Особливо сильні хуртовини спостерігаються на узбережжі Антарктиди, де спостерігаються дуже сильні вітри, а сніговий покрив сухий через низькі температури.

Заметіль (метелиця), при якій сніг ...

Сторінки