Цікаво знати

Зимове сонцестояння

Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», - коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного. 

21 і 22 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 - найдовша. 

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) - і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, - його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати - Сонце повертає на весну, дні збільшуються, Сонце вступає в знак Козерога, починається астрономічна зима. 

Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я - Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну. А з урахуванням закінчення відомого "календаря майя" - починається і нова епоха. 

Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як . . . . .

Місяць Травень

У багатьох європейських країнах п'ятий місяць називається маєм. Його назва походить від імені італійської богині родючості і весняного відновлення землі Майї. 

В Україні цей місяць мав свою назву – ярець від імені бога Сонця Ярила та травень — від буяння трав. Останнє і збереглося в українській мові. 

На перший погляд буяння трав не така вже значна подія для хлібороба та господаря, щоб цьому надавати значення, здавалося можна було б знайти більш прикметну подію для цього місяця. Та навпаки, в цій назві існує глибокий зміст, який розкриває не тільки віру наших предків, а й ту ідею, що спричинила утворення української нації.

Почнемо з того, що в ніч з 30 квітня на 1 травня відьми та відьмаки влаштовують на горі в честь сатани великий шабаш – Вальпургієву ніч. І там де проходить це дійство негативна енергія знищує життєдайну силу землі, що зійшла на землю в квітні, й не дає можливості розвиватись природі. Тому ці місця не мають рослинності й їх називають лисими горами.

На противагу шабашеві українці 5 травня проводили свято Красної Гірки. Назву Красних Гір в Україні ще й досі зберігають старі урочища, здебільшого високі горби, узгір'я. Свято починалось з того, що мешканці села в обідню пору йшли до найкрасивішого пагорба, за що той отримував назву красної гірка, тобто красивої гірки. Ознакою краси цієї гірки була пишна трава та різноманітні дерева, з поміж яких обов’язково повинні були рости ясени. Ці узгір'я першими вкривалися . . . . .

Погодна кухня

Наші читачі постійно читають прогнози погоди та можуть бачити фактичну погоду на метеостанції Рівне.

А як це все відбувається? Як саме ведуться спостереження та складаються прогнози?

До нас завітали Рівненські телевізійники які і спробують показати "кухню погоди" з середини.

А допомагала їм у цьому Мороз Ніна Миколаївна - завідувач сектору метеопрогнозів авіаційної метеорологічної станції Рівне.

День весняного рівнодення

     В 2015 році День весняного рівнодення припадає на 20 березня.

Важливою віхою зміни сезонів є день весняного рівнодення, астрономічний початок весни. Як відомо, навесні день збільшується, а ніч скорочується. І 20-21 березня наступає момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними. Такий день називається днем весняного рівнодення.

Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя.

Давайте порадіємо приходу весни і посміхнемося сонечку.

Водоспад Труфанець

Водоспад Труфанець - найвищий водоспад на Закарпатті.

Висота водоспаду - 36 метрів. Складається з численних (більше 5) каскадів.

Розташований на південно-східних схилах гірського масиву Свидівця (Рахівський район Закарпатської області).

Він утворений на місці виходів на поверхню стійких до ерозії пісковиків.

При підніжжі водоспаду влаштовано оглядовий майданчик-альтанка.

Водоспад носить ім'я по потічку Труфанець, правій притоці Чорної Тиси, басейн Дунаю.

Довжина Труфанця (потічка) - 2830 метрів, з них 230 він тече під землею. Така от пам'ятка природи.

Великий вибух - теорія виникнення Всесвіту

Найбільш визнана теорія виникнення Всесвіту- це теорія Великого вибуху.

Вважається, що до Великого вибуху не було ні простору, ані часу, а саме Великий вибух дав Всесвіту поштовх, і він став розширюватися разом із простором, створюючи час і простір в чотиривимірному вимірі.

Період Великого вибуху - умовний інтервал часу від «нуля» до декількох сотень секунд.

Всесвіт почав розширюватися в мить через 10 в -43 степеня секунди (мізерно мала частина секунди, яка виражається числом 1/1 з 43 нулями, звана часом Планка) після початку Великого вибуху, що було до цього часу, вчені поки пояснити не можуть.

Різнобарвна вишиванка.

Традиція прикрашати одяг і предмети побуту красивою вишивкою на Україні існувала давно. Навіть Геродот писав про те, що на одязі скіфів була вишивка. Українські візерунки різняться залежно від місцевості і призначення виробу. Наприклад, вишивка українських рушників - це не просто вигадливі візерунки і фантазія майстрині, а заховані і майстерно вшиті символи-обереги.

Давайте більш детально поговоримо проособливості вишивки українських візерунків у різних областях країни. Вишивка українських рушників і предметів одягу білими нитками гладдю традиційно була поширена в Полтавській області. Іноді для роботи дівчата користувалися сірими або червоними нитками. У Харківській області прийнято вишивати хрестиком і грубою ниткою. Але не простежується чіткого характерного візерунка або колірної гами. У цій області відбулося дуже сильне змішування стилів, але зате різноманітності візерунків можна тільки позаздрити.

У Поліссі і на Волині вишивка виконується зазвичай червоними нитками з чіткими геометричними фігурками. Як правило, це один повторюваний геометричний орнамент. На Південній Україні традиційною вважається різнобарвна вишивка хрестиком або напівхрестиком із зображенням рослинності. Але в деяких районах теж часто зустрічаються змішані стилі.

Сторінки