Цікаво знати

Друге за величиною болото в світі

СМЕРЧ

Як метеорологи обирають імена тропічним циклонам?

Тропічні циклони, що досягнули значної інтенсивності, в різних географічних районах можуть називатися по-різному – ураганами, тайфунами, тропічними штормами, тощо. Тропічні циклони спостерігаються щороку, а іноді – по кілька одночасно. Саме тому, щоб не плутати їх та уникнути непорозумінь при прогнозуванні погоди та випуску штормових оповіщень тропічним циклонам дають імена. Про це пише Meteorology and Climatology Department of TSNUK на своїй сторінці.

Спершу для ідентифікації тропічних циклонів застосовували широту та довготу місця, де вони зародилися. До появи першої системи присвоєння імен, урагани називали безсистемно і випадково. Часом ураган називали ім'ям святого, в день якого він спостерігався. Наприклад, ураган «Свята Анна», досягнув Пуерто-Ріко 26 липня 1825 року – в день святої Анни, тому й отримав таку назву. Інколи назву ураганові давали за назвою місцевості, що найбільше постраждала від стихії. Відомий австралійський метеоролог . . . . .

Найвище розташований населений пункт – село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р.м.

Найбільш високогірне місто – Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда – біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.

Найглибше розташована лікарня – в селі Солотвин Закарпатської області понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині . . . . .

Щороку 23 березня за ініціативою Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) під егідою Організації Об’єднаних Націй проводиться Всесвітній метеорологічний день (World Meteorological Day). У події беруть участь 191 країна-учасниця ВМО. Саме в цей день 1950 року набрала чинності Конвенція, в якій було проголошено утворення Всесвітньої метеорологічної організації.

  ВМО утворена, щоб координувати, надати одноманітності і поліпшити метеорологічну діяльність в усьому світі, сприяти ефективному
обміну метеорологічною інформацією між країнами в інтересах
різноманітної людської діяльності. З 1951 року ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами.

   З метою підвищення обізнаності широкої громадськості у всіх країнах світу . . . . .

У сиву давнину, ще до запровадження християнства, наші пращури святкували в цей день «родини сонця», або «народження Коляди» – язичницького сонячного божества. 

Відсьогодні починали співати колядки – величальні пісні українських хліборобів. А ще казали: «Сонце повертає на літо, а зима на мороз». 

Щодо астрономії, то це явище пояснюється наступним чином: під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі . . . . .

Дослідницька група під керівництвом Діани Іванової з Норвезького університету природничих і технічних наук з’ясувала, що основний внесок у забруднення повітря діоксидом вуглецю, а також в забруднення води, вносять рядові споживачі.

На домогосподарства припадає до 60% забруднень повітря і до 80% забруднень води. Результати дослідження опубліковані в Journal of Industrial Ecology, коротко про них розповідає сайт Science Alert.

Вчені роблять висновок, що неможливо поліпшити екологічну ситуацію, роблячи акцент лише на рівні країн і великих компаній — необхідно впливати на споживчу поведінку.

. . . . .