НАЙДОВША ПРОТОКА У СВІТІ 

Як відомо, протокою називають частину водойми (здебільшого моря або океану), яка розділяє дві частини суходолу. Найширшою на планеті є протока Дрейка, яка протікає між островом Вогняна Земля та Антарктичним півостровом. Її довжина становить 830 кілометрів. Однак є ще одна протока-рекордсмен, яка не має собі рівних, але за іншим показником - довжиною.

Найдовшою протокою у світі є Мозамбіцька протока в Індійському океані, яка протікає між островом Мадагаскар і континентальною Африкою. Її довжина становить 1760 кілометрів. У найвужчому місці ширина протоки становить 419 кілометрів, а максимальна глибина - 3292 метри. Мозамбіцька протока відіграє важливе значення в міжнародних торгівельних морських шляхах, і займає . . . . .

НУЛЬОВИЙ МЕРИДІАН. 

Градусна сітка Землі такий же важливий елемент географічної карти, як і її масштаб чи умовні позначення. Як відомо, вона складається із умовних ліній - паралелей, які допомагають визначати положення об'єктів відносно Екватора, та меридіанів, які своєю чергою ці паралелі перетинають, сполучаючи полюси Землі. Якщо ж паралелі визначають широту, то меридіани - довготу місцевості. Однак якщо з паралелями все зрозуміло, і найголовнішою серед них є Екватор (найдовшою, і тією що ділить світ на дві півкулі), то з меридіанами ніколи не було все так просто, адже умовна лінія розподілу світу на дві півкулі (Західну та Східну) - це результат численних компромісів між географами і навіть математиками.

На карті світу є два меридіани, які слугують межею між Західною та Східною півкулями - це Нульовий меридіан та Лінія зміни дат. Саме так, остання лінія є такою ж важливою складовою градусної сітки Землі, як і Екватор чи Нульовий меридіан. Але як ми вже зазначали, Нульовий меридіан, а вірніше його місце проведення є результатом численних компромісів серед географів минулого, і "нульовий" меридіан був не завжди на тому місці, де він проходить сьогодні. Приміром німецький картограф . . . . .

ГЕОЛОГІЧНІ ЕПОХИ ПІД НАШИМИ НОГАМИ

 Голоцен (почався 12 тис років тому і триває до наших днів);

СТОЛИЦЯ БРУНЕЮ, АБО "МІСТО НА ВОДІ" 

Бандар-Сері-Беґаван - це столиця і найбільше місто Брунею - невеликої держави в Південно-Східній Азії, яка розкинулась на півночі острова Калімантан. За даними перепису населення, в 2019 році в цьому місті проживало 266 тисяч осіб, або ж 55% населення всієї країни. Як відомо, Бруней ділиться на дві частини, розділені територією Індонезії - західну (більшу) та східну (меншу). Бандар-Сері-Беґаван лежить саме в західній частині Брунею.

Бандар-Сері-Беґаван хоч і лежить у Північній півкулі (на п'ятій північній паралелі), практично на березі Південно-Китайського моря, однак клімат тут виключно екваторіальний, а отже із дуже високим зволоженням. Опадів тут випадає дуже багато (3600-4200 мм), особливо у квітні-травні та жовтні-листопаді. Це місто належить до однієї із найвологіших столиць в світі. Приблизно 180 днів на рік йде дощ.

Перші поселення на території міста з'явилися ще 2000 років тому, однак як постійне поселення Бандар-Сері-Беґаван існує з початку XVIII століття. Кампонґ-Аєр - це найстаріша частина міста, яка в перекладі з місцевої мови перекладається як "місто на воді". Відомий італійський мандрівник і супутник Фернана Магеллана Антоніо Пігафетта у липні 1521 року описав місто Бандар-Сері-Беґаван як "побудоване виключно на воді, окрім будинків короля і найвищої знаті, а самі жителі поселення мешкали . . . . .