Цікаво знати

Всесвітнє зерносховище

Опубліковано admin вт, 20 квітня 2021р.

Всесві́тнє зерносхо́вище(Всесвітнє сховище насіння) (англ. Svalbard Global Seed Vault) — споруда в горах острова Шпіцберген, неподалік від норвезького міста Лонг'їр (норв. Longyearbyen), призначена для збереження генофонду сучасних зернових на випадок локальних або навіть глобальних катастроф.

Вчені не випадково зупинили свій вибір на Шпіцбергені: цей острів не зазнає впливу тектонічної активності, вкритий вічною мерзлотою, що сприяє зберіганню насіння, і лежить на висоті 130 метрів над рівнем моря.

Все це означає, що в сховище залишиться сухим, а насіння - надійно захищеним, навіть якщо в результаті глобального потепління льоди почнуть танути.

Сховище розташоване всередині гори з піщанику, на глибині 120 метрів. Це - найбільш засекречений в світі банк насіння, який суворо охороняється.

Шпіцберген - таке вдале місце, що, за прогнозами дослідників, насіння може зберігатися там сотні, якщо не тисячі років.

Офіційне відкриття сховища відбулося 26 лютого 2008 р.

Основна мета проєкту — збереження генофонду сучасних зернових на випадок локальних або навіть глобальних катастроф, що дасть можливість завжди відновити ті види зернових рослин, які повністю зникнуть із біосфери Землі. За останні роки деякі національні генофонди зернових у країнах Африки й Південно-Східної Азії були частково, чи повністю, зруйновані через військові конфлікти, чи в результаті громадянської війни. Подібне сховище не єдине у світі. У більшості країн є . . . . .

всесвітнє зерносховище

Велика мечеть Айя-Софія

Опубліковано admin вт, 13 квітня 2021р.

Одним із найвеличніших символів Стамбула навіть крізь тисячоліття є собор Святої Софії, який сьогодні носить офіційну назву Велика мечеть Айя-Софія. Ці дві назви істуютб пліч-о-пліч точнісінько так само, як і Стамбул та Константинополь. Якщо перший став офіційною назвою лиш в 1930 році, то Константинополь перестав носити свою назву в 1453 році, коли Мехмед Завойовник (правитель турків) завоював місто, і оголосив його столицею вже своєї Османської імперії. З того часу змінилася і доля Собору Святої Софії, який тут же став мечетю. А сама назва міста "Константинополь" спокійно вживалася із іншою назвою "Стамбул". Щоправда першу назву частіше використовували саме європейці.

Що ж стосується Собору Святої Софії, то її історія - це повне відображення того, як з віками змінювалося саме місто, і що в ньому відбувалося, адже Константинополь - це перш за все "Софія". Вона лише на 200 років молодша від самого міста, яке заклав Римський імператор Костянтин Великий в IV столітті на місті невеличкого містечка Візантій, і проголосив "Новий Рим" столицею Римської імперії. Бути столицею єдиної держави судилося не довго, оскільки . . . . .

Велика мечеть Айя-Софія

Компас

Опубліковано admin ср, 07 квітня 2021р.

Важливі факти про компас

Слово "компас" має італійське походження, і перекладається як "вимірювання кроками". Саме Італія є осередком "Європейської історії" цього приладу;

Компас вперше був виготовлений у Китаї при династії Сун (близько ХІ століття), і використаний для орієнтування при переході пустель, де є проблеми з визначенням сторін світу. На його батьківщині - у місті Кайфен навіть встановлено пам'ятник;

В Європі вперше компас був сконструйований в ХІІ столітті в Італії (Венеція), однак він був дуже примітивним - магнітна стрілка, прикріплена на пробці, та опущена в посудині із водою. У воді пробка із стрілкою орієнтувалася як потрібно;

В ХVІ столітті італієць Флавіо Джойя суттєво вдосконалив компас. Магнітну стрілку він надів на вертикальну шпильку, а до стрілки прикріпив легке коло - картушку, розбиту по колу на 16 румбів. З часом з'явилося 36 румбів.

Христофор Колумб помітив, що під час морської подорожі магнітна стрілка відхиляється від напрямку північ-південь. Так було відкрито . . . . .

Як виникає вітер

Опубліковано admin пт, 02 квітня 2021р.

Як виникає вітер

Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.

Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.

Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає . . . . .

вітер

Річки африки: Джубба і Вебі-Шабелле

Опубліковано admin нд, 28 березня 2021р.

Річки африки: Джубба і Вебі-Шабелле

В Африці не багато річок які несуть свої води до Індійського океану, і всі вони як правило не надто повноводні. Серед великих річок басейну Індійського океану в Африці (крім Замбезі) є також Лімпопо, Джубба та Вебі-Шабелле. Стосовно двох останніх є певні проблеми з їх визначенням. Вся справа в тому, що серед географів немає чіткої позиції стосовно того, яка річка є головною у цій річковій системі. Обидві річки зливаються в єдину річкову систему за 150 кілометрів від гирла. Дискусійним є саме те, гирлом якої річки слід вважати місце впадіння в Індійський океан. Наразі більшість спеціалістів схиляються . . . . .

23 березня - всесвітній метеорологічний день. Прес-реліз 2021р.

Опубліковано admin вт, 23 березня 2021р.

Прес-реліз 2021

До Всесвітнього метеорологічного дня та Всесвітнього дня водних ресурсів

23 березня – широко відома дата серед Національних гідрометеорологічних служб світової спільноти. Починаючи з 1961 року, країни-члени Всесвітньої метеорологічної організації цього дня відзначають Всесвітній метеорологічний день, бо саме 23 березня 1950 року була прийнята Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).

Назвою Всесвітнього метеорологічного дня 2021 року – «Океан, наш клімат та погода» – ВМО надає високу оцінку взаємозв’язку океану, клімату та погоди на нашій планеті. Це також ознаменовує початок Десятиліття океанознавства для сталого розвитку (2021-2030) під егідою ООН. ВМО, як спеціалізоване агентство ООН з питань клімату, погоди та води, допомагає нам зрозуміти світ, в якому ми живемо, наслідки від зміни клімату, а також допомогти країнам-членам ВМО підтримувати життєздатними свої економіки, зміцнювати свою здатність зберігати життя та майно в безпеці, зменшуючи ризики катастроф.

Коли ми говоримо про погоду та клімат, більшість із нас має на увазі лише те, що відбувається в атмосфері. Проте, якщо оминати увагою океан, втрачається значна частина загальної картини. Світовий океан вкриває більше 70 % площі нашої планети і є природним регулятором клімату за рахунок циркуляції холодних і теплих водних мас.

Розуміючи це, Національні гідрометеорологічні служби та вчені світу . . . . .

23 березня

Всесвітній день метеорології

Всесвітній день води

21 березня - міжнародний день лісів

Опубліковано admin нд, 21 березня 2021р.

21 березня - міжнародний день лісів

Ліси і людство пов’язані нерозривно. Не буде перебільшенням сказати, що існування людей майже неможливе без лісів. Вони – джерело цінних ресурсів, виділяють кисень і поглинають вуглекислий газ, домівка для багатьох рідкісних видів рослин та тварин.

Разом з тим, ліси виконують й інші функції, про які мало хто здогадується:

Запобігають повеням. Це відбувається за рахунок того, що корені й крони дерев утримують та поглинають воду під час дощів або танення снігу. Після цього повільно і акуратно віддають її – і в результаті річки не переповнюються протягом тривалого часу.

Запобігають посухам. Це пов’язано з тим, що лісовий ґрунт більш проникний для води, тому там вона затримується довше. Крім цього, під час дощу краплі води затримуються на великій площі листя дерев, після чого випаровуються, зволожуючи повітря.

Протидіють ерозіям та зсувам ґрунту. Дерева міцно утримують своїм корінням ґрунт, вбирають воду і запобігають зсувам на схилах.

Ведуть боротьбу зі шкідниками. Наявність лісів або хоча б лісосмуг навколо полів дозволяє . . . . .

Міжнародний день лісів

21 березня

Цікаво знати

Важливі факти про компас

Як виникає вітер

Річки африки: Джубба і Вебі-Шабелле

21 березня - міжнародний день лісів

Сторінки