Цікаво знати

Найвище розташований населений пункт – село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р.м.

Найбільш високогірне місто – Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда – біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.

Найглибше розташована лікарня – в селі Солотвин Закарпатської області понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині . . . . .

Щороку 23 березня за ініціативою Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) під егідою Організації Об’єднаних Націй проводиться Всесвітній метеорологічний день (World Meteorological Day). У події беруть участь 191 країна-учасниця ВМО. Саме в цей день 1950 року набрала чинності Конвенція, в якій було проголошено утворення Всесвітньої метеорологічної організації.

  ВМО утворена, щоб координувати, надати одноманітності і поліпшити метеорологічну діяльність в усьому світі, сприяти ефективному
обміну метеорологічною інформацією між країнами в інтересах
різноманітної людської діяльності. З 1951 року ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами.

   З метою підвищення обізнаності широкої громадськості у всіх країнах світу . . . . .

У сиву давнину, ще до запровадження християнства, наші пращури святкували в цей день «родини сонця», або «народження Коляди» – язичницького сонячного божества. 

Відсьогодні починали співати колядки – величальні пісні українських хліборобів. А ще казали: «Сонце повертає на літо, а зима на мороз». 

Щодо астрономії, то це явище пояснюється наступним чином: під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі . . . . .

Дослідницька група під керівництвом Діани Іванової з Норвезького університету природничих і технічних наук з’ясувала, що основний внесок у забруднення повітря діоксидом вуглецю, а також в забруднення води, вносять рядові споживачі.

На домогосподарства припадає до 60% забруднень повітря і до 80% забруднень води. Результати дослідження опубліковані в Journal of Industrial Ecology, коротко про них розповідає сайт Science Alert.

Вчені роблять висновок, що неможливо поліпшити екологічну ситуацію, роблячи акцент лише на рівні країн і великих компаній — необхідно впливати на споживчу поведінку.

. . . . .

Психологи з Кембріджського університету показали, що правильний підхід до витрат грошей здатний зробити людину щасливою, при цьому більш щасливою, ніж, власне, може зробити її рівень доходу. Витрачати правильно — це означає враховувати власні особисті потреби і якості, кажуть вчені. Їх стаття опублікована в журналі Psychological Science, а коротко про результати повідомляється на сайті університету.

Дослідження проводилося спільно з відділеннями міжнародних банків, що базуються у Великобританії. Клієнтів банків просили заповнити два стандартних опитувальника — на визначення особистісних рис і на оцінку рівня суб’єктивного благополуччя. Ці дані були зіставлені з даними банківських транзакцій учасників. Всього було проаналізовано майже 77 тисяч транзакцій 625 учасників дослідження, всі вони були об’єднані у 59 категорій.

Кожна категорія витрат в свою чергу була співвіднесена з особистісними рисами, представленими у так званій «Великій п’ятірці особистісних якостей»: . . . . .

Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», - коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного. 

21 і 22 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 - найдовша. 

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) - і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, - його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати - Сонце повертає на весну, дні збільшуються, Сонце вступає в знак Козерога, починається астрономічна зима. 

Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я - Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну. А з урахуванням закінчення відомого "календаря майя" - починається і нова епоха. 

Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як . . . . .

У багатьох європейських країнах п'ятий місяць називається маєм. Його назва походить від імені італійської богині родючості і весняного відновлення землі Майї. 

В Україні цей місяць мав свою назву – ярець від імені бога Сонця Ярила та травень — від буяння трав. Останнє і збереглося в українській мові. 

На перший погляд буяння трав не така вже значна подія для хлібороба та господаря, щоб цьому надавати значення, здавалося можна було б знайти більш прикметну подію для цього місяця. Та навпаки, в цій назві існує глибокий зміст, який розкриває не тільки віру наших предків, а й ту ідею, що спричинила утворення української нації.

Почнемо з того, що в ніч з 30 квітня на 1 травня відьми та відьмаки влаштовують на горі в честь сатани великий шабаш – Вальпургієву ніч. І там де проходить це дійство негативна енергія знищує життєдайну силу землі, що зійшла на землю в квітні, й не дає можливості розвиватись природі. Тому ці місця не мають рослинності й їх називають лисими горами.

На противагу шабашеві українці 5 травня проводили свято Красної Гірки. Назву Красних Гір в Україні ще й досі зберігають старі урочища, здебільшого високі горби, узгір'я. Свято починалось з того, що мешканці села в обідню пору йшли до найкрасивішого пагорба, за що той отримував назву красної гірка, тобто красивої гірки. Ознакою краси цієї гірки була пишна трава та різноманітні дерева, з поміж яких обов’язково повинні були рости ясени. Ці узгір'я першими вкривалися . . . . .