Географія

Економіко-географічне положення (ЕГП) країни — це розташування кра-

їни відносно інших об’єктів; аналіз чинників, які впливають на розвиток її

господарства.

Україна розташована у Північній півкулі, на материку Євразія, у цент-

рально-східній частині Європи. Вона є однією з найбільших за площею

(603,7 тис. км 2 ) та населенням (понад 47,4 млн осіб) країн Європи.

Україна має вигідне економіко-географічне положення, що виражається

перш за все у її розташуванні на перехресті транспортних магістралей та

інших комунікацій, які з’єднують Центральну та Східну Європу, Європу та

Азію. Через її територію пролягають залізниці, автошляхи та трубопроводи

міжнародного значення, а також міжнародні авіалінії.

Україна має сухопутний кордон із сімома країнами: Росією (найдовший),

Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою, що

дає можливість розвивати економічні відносини з сусідніми державами.

Чорне море — внутрішнє море Атлантич-

ного океану, омиває береги України, Росії,

Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини. Пло-

ща — 422 тис. км 2 , відстань із заходу на схід —

близько 1167 км, з півночі на південь — 624 км.

Найбільший півострів — Кримський, найбільші

затоки — Каркінітська, Каламітська, Феодо-

сійська, Джарилгачська. Середня глибина —

1271 м, максимальна — 2245 м. Береги слабко

розчленовані, найчастіше гористі, стрімчасті,

але в межах континентальної частини України

вони положисті.

Кримські гори простяглися із заходу на схід на 180 км, їхня ширина — 50—60 км. У рельєфі чітко виділяються три

майже паралельно розташовані гряди: Головна (найвища), Внутрішня, Зовнішня (північна).

Кримські гори поділяються на три фізико-географічні області: Передгірну, Головну гряду і Південний берег Криму.

Кримська передгірна лісостепова область охоплює Зовнішню і Внутрішню гряди. Кліматичні умови сприятливі.

Річна сума опадів — 550 мм. Річковий стік зарегульований водоймищами. На стан водних ресурсів впливає карст. Існує розвинений підземний стік.

Ґрунти — дерново-карбонатні на схилах, чорноземні на плоских міжгірських ділянках. Переважають ландшафти Лісостепу — дубові ліси чергуються з луговими степами.

Українські Карпати — це єдиний природно-територіальний комплекс, до

складу якого входять власне Карпати, Передкарпатська підвищена рівнина

і Закарпатська низовина.

Карпати як гірська країна входять до Альпійсько-Гімалайського поясу складчастих гір. Формування Карпат ще триває, про що свідчать землетруси і повільні

підняття окремих ділянок.

Українські Карпати є тільки частиною Карпатських гір. Вони налічують чотири хребти (гірські гряди). Три гряди

складаються з осадових гірських порід, четверта — з вулканічних і являє собою ланцюг згаслих вулканів. Північно-східні схили хребтів крутіші,

ніж південно-західні. Ланцюги хребтів і подовжніх долин простягаються з північного заходу на південний схід. Тут розташовані родовища корисних

копалин, таких як нафта, природний газ, кам’яне вугілля, горючі сланці, озокерит (гірський віск), солі, мінеральні води, свинець, цинк, марганець,

боксити, графіт, золото та ін.

Степова  зона  розташована  на  південь 

від  Лісостепу  і  простягається  до  Азово-Чорноморського  узбережжя  і  Кримських 

гір.  Степ  займає  40 %  площі  України  й 

охоплює  Причорноморську  низовину, 

південну  частину  Придніпровської  і  По-дільської  височин,  а  також  рівнинну  час-тину Кримського півострова.

К лімат  помірно  континентальний. 

Лісостепова  зона  простягається  від Передкарпаття  до  Середньоруської  висо-чини.  Південна  межа  проходить  лінією 

Ананьїв  —  Знам’янка  —  Олександрія — Світлогорськ  —  Красноград  —  Ізюм.  

На лісостепову  зону  припадає  третина  тери-торії України.

Рельєф території різноманітний. 

 На Правобережжі  розташовані  Волино-По-дільська  та  Придніпровська  височини  із 

плоскими  та  хвилясто-горбистими  по-верхнями (плато), які по берегах річок розчленовані балками і ярами.

Зона  мішаних  лісів  займає  близько 

20 %  території  України,  представлена 

Українським  Поліссям.  Південна  межа 

проходить  поблизу  Рави-Руської,  Львова, 

Золочева,  Шепетівки,  Житомира,  Києва, 

Ніжина, Глухова.

Характерні низовинний  рельєф,  гра-війні,  піщані  й  піщано-глинисті  відклади. 

В  антропогені,  під  час  дніпровського  зле-деніння,  сформувалися  піщані  рівнини, 

моренні пасма, еолові форми рельєфу.