Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії

http://www.SchoolLib.com.ua


 

Географічні дослідження на території України

До середини XVIII століття свідчення про природу України надавали

мандрівники і літописці. Перші письмові відомості про території України

є джерелами не тільки географічних, але й історичних знань. Цінні геогра-

фічні відомості містяться у праці «Історія» давньогрецького вченого Геродо-

та. В ній вказуються тодішні назви річок і місцевостей на території України.

Подібні відомості наводять у своїх працях і давньоримські вчені Страбон,

Клавдій Птоломей, Пліній Старший. У Київському літописі 1187 року

вперше згадується географічна назва нашої землі — Україна.

Дослідники України

Володимир Іванович Вернадський (1863—1945)
Вітчизняний природознавець, геолог, геохімік, мінералог, основопо-
ложник геохімії, радіогеології, біохімії. Академік, перший президент АН
України (1919—1921 рр.). Проводив дослідження в Україні (Полтавщина,
Житомирщина, Передкарпаття, Крим). Фундатор вчення про біосферу і ноо-
сферу, перший дослідник геохімічних закономірностей будови й складу Землі.
Під його керівництвом було проведено дослідження родовищ радіоактивних
елементів.

Формування території України

Площа території сучасної України становить 603,7 тис. км 2 (39-те місце серед держав світу і перше серед держав Європи). Серед науковців немає спільної думки про етапи формування території української держави. Проте більшість науковців відносить виникнення окремого українського етносу до ХІІ—XV ст.
Етапи формування державної території України
VIII ст. до н. е. —ІІІ ст. н. е.
Територію України населяють кіммерійці (перше державне утворення), скіфи, сармати
ІІІ—VІ ст. 
Територію України населяють представники племінного союзу антів
VI—VIII ст. На території України оселяються племена східних слов’ян — поляни, сіверяни, древляни, дуліби, білі
хорвати, уличі, тиверці
IX—XIІ ст. Існування держави східних слов’ян Київська Русь

Париж

Париж - столиця Франції. Він розташований на берегах річки Рони, в 145 км від протоки Ла-Манш. Париж - адміністративний політичний л промисловий центр, в ньому сконцентрована фінансова й торговельна діяльність країни. Він є також центром культурного та інтелектуального життя Франції, великим центром міжнародного туризму. Тут розміщені ЮНЕСКО і ще більше 200 міжнародних організацій. Свою назву місто отримало від галльського племені Парізі, які в I ст. до н. е.. заснували тут, біля переправи через річку, перше поселення. Потім римляни побудували тут своє укріплене поселення - Лютеція (на о. Сіте). Його згадує Юлій Цезар. Римляни побудували на лівому березі Сени амфітеатр, форум і лазні. СIII - IV ст. поселення називалося Парізі. Виникнення тут християнської громади пов'язують з ім'ям св. Діонісія (Сен-Дені; близько 250 р.). З ім'ям іншої святої, Женев'єви, пов'язана легенда про Атілла, пощади місто заради неї. З VI ст. Париж - столиця Франкської держави. Каролинги передають управління містом графам Паризьким, один з яких, Гуго Капет, в 987 р. обирається королем держави, именующегося відтепер Францією. У Х-ХП ст. Париж - центр королівського домену, з XII в. - Столиця Франції.

Королівство Таїланд

Площа — 514 тис. км2.

Населення — 62,4 млн. осіб (2001).

Столиця — Бангкок (6,7 млн. осіб).

Географічне положення. Королівство Таїланд займає центральну частину Індокитайського півострова і північну частину півострова Малакка. За розмірами території — це третя країна в субрегіоні (після Індонезії і М'янми) і 49-та в світі.

На півночі і північному сході Таїланд межує з Лаосом, на сході — з Камбоджею, на півдні — з Малайзією, на заході — з М'янмою.

Протяжність берегової лінії Таїланду — 2600 км. Південно-західні береги омиваються Андаманським морем, а південно-східні — Сіамською затокою Південно-Китайського моря.

Таїланд займає вигідне географічне положення на перетині важливих торговельних шляхів, які ведуть з Європи, країн Близького Сходу й Індії до країн Малайського архіпелагу й Австралії.

Назва країни неодноразово змінювалася. В Європі вона стала відомою під назвою Сіам наприкінці XVI ст. Ця назва зберігалася до 1939 р. Сьогоднішня назва країни є перекладом тайського слова "Миангтай", що означає "країна вільних".

Великобританія

Площа 245 тис. км2.

Населення — 59,4 млн. осіб.

Столиця — Лондон (7,6 млн. осіб).

Географічне положення. Країна розташована на острові Великобританія, північно-східній частині острова Ірландія та групі сусідніх малих островів. Офіційна назва — Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії. До її складу входять чотири основні історико-географічні області: Англія як основне ядро держави і також приєднані до неї Уельс, Шотландія та Північна Ірландія (Ольстер).

Слід мати на увазі, що назви Сполучене Королівство, Велика Британія та Англія не є синонімами. Англія — це лише одна з історико-географічних областей Королівства, Велика Британія (Великобританія) включає Англію, Уельс та Шотландію, тоді як Сполучене Королівство — назва держави — об'єднує крім Великобританії ще й Північну Ірландію.

Серед островів Великобританії найбільшими є Уайт і Мен, а із острівних груп — Гебридські, Оркнейські і Шотландські острови в Атлантичному океані і Нормандські острови у протоці Ла-Манш. Володіння Великобританії: у Європі — Гібралтар, Вест-Індія — острови Монтсеррат, Віргінські, Кайман, Теркс і Кайкос; в Атлантичному океані — Бермудські острови, Фолклендські, Вознесіння, Св. Єлени, Трістан да-Кунья, Південні (Георгія, Оркнейські, Шотландські); в Індійському океані — острови Чагос; в Тихому океані — острів Піткерн. Між Великобританією і Аргентиною точаться суперечки за володіння Мальвінськими (Фолклендськими) островами біля берегів Південної Америки. Острівну державу відділяють від материка протоки Ла-Манш і Па-де-Кале.

Республіка Болгарія

Площа — 111,0 тис. км2.

Населення — 8,3 млн. осіб.

Столиця — Софія (1,1 млн. осіб).

Географічне положення. Республіка Болгарія є балканською, придунайською і причорноморською державою. Має форму компактного чотирикутника, протяжність зі сходу на захід — 520 км., з півночі на південь — 330 км. Сусідами її на півночі є Румунія, на північному заході — Сербія і Чорногорія, на південному заході — Македонія, на півдні — Греція, на південному сході — Туреччина. 1182 км. державних кордонів — сухопутні, 686 км. кордонів проходять по річці Дунай та 378 км. — по акваторії Чорного моря.

Країни — сусіди Болгарії — Туреччина та Греція — держави середнього економічного рівня розвитку з ринковими виробничими відносинами, члени НАТО. Не до кінця вирішені питання турецької і грецької громад на острові Кіпр. Сербія і Чорногорія та Македонія — країни з перехідною економікою, загостреними внутрішньодержавними, міжнаціональними і міжконфесійними відносинами.

Східнобалканське розміщення Болгарії сприяє розвитку на її території міждержавних зв'язків країн Європи та Азії, однак відсутність прямих сухопутних кордонів зі стратегічними партнерами Україною, Росією та країнами — членами ЄС дещо послаблює їх інтенсивність.

Історико-географічні особливості формування території та державно-політичний лад. Початок формування сучасної Болгарської держави припадає на другу половину XIX ст. Кордони Болгарії остаточно встановлені у 1940 р.

Сторінки