Географія

Чорноморський біосферний заповідник розташований у Голопристанському районі Херсонської області та Очаківському районі Миколаївської області на північно-західному узбережжі Чорного моря. Заповідник утворений у 1927 p., а з 1933 р. став самостійною природоохоронною та науково-дослідною установою, з 1975 р. віднесений до водно-болотних угідь міжнародного значення. У 1984 р. його включено до міжнародної мережі біосферних заповідників. До складу Чорноморського біосферного заповідника входять ділянки на Кінбурнському півострові (Івано-Рибальчанська, Солоно-озерна, Волижин ліс), ділянки приморського степу (Ягорлицький Кут і Потіївська ), східна частина Тендрівської затоки з островами Тендрівська Коса, Бабин, Смалений Острів та ін., а також острови Довгий, Круглий і Кінські у Ягорлицькій затоці. Загальна площа заповідника 87 348 га, з них буферна зона — 30300 га. (Ягорлицька затока). Є охоронна зона (пл. 11 011 га).

  В Україні прийняті закони «Про природно-заповідний фонд України» (1992 p.), Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні «Заповідники» (1994 р.). У них подано класифікацію об'єктів природно-заповідного фонду як національного надбання, визначена соціальна, економічна, екологічна роль природоохоронних комплексів у державі. В Україні зберігаються генофонд рослин і тварин, типові та унікальні ландшафти, здійснюється моніторинг навколишнього природного середовища. Наша держава належить до територій з малою заповідністю. Про це свідчать як кількості, так і площі природоохоронних об'єктів різних категорій відносно до території України.

  Дамо визначення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їхнього статусу та завдань.

   Категорії природно-заповідного фонду України (станом на 01.01.1996 р.)

  Природні умови по-різному впливають на роботу окремих видів транспорту. Важливе значення для морського транспорту мають обриси берегів: у зручних бухтах для будівництва портових споруд необхідно менше затрат. Від глибини морів та океанів залежить проходження суден. Густі тумани несприятливі для роботи портів, вони знижують їхню пропускну здатність. Морські течії впливають на замерзання морів, зумовлюючи холодні або теплі маси води, а також на швидкість суден і витрату пального.

  Для річкового судноплавства необхідно, щоби ріки мали достатні глибини. Ширина ріки повинна допускати проходження двох зустрічних суден. Для внутрішнього водного транспорту важливе значення має режим стоку рік. Від звивистості рік залежить довжина шляху і відповідно — просування суден.

  Сучасна техніка дає змогу прокладати залізниці та автомобільні дороги в будь-яких районах, одначе будівництво та експлуатація доріг у горах значно дорожча, ніж на рівнинах.