Чарівний світ природи

Парк Крюгера

Парк КрюгераПарк Крюгера - природна перлина Піденної Африки

Національний парк Крюгера, або заповідник Big Five («Велика п'ятірка»), є найбільшим та найстарішим сафарі-парком у Південній Африці, що охоплює 19 000 км². Парк займає територію двох із дев'яти провінцій Південної Африки - Лімпопо та Мпумаланга. Схід заповідника знаходиться біля Мозамбіку, а його північний кордон утворений річкою Лімпопо та державами Південна Африка та Зімбабве.
Сафарі-парк перетинають кілька великих річок. До них належать Літаба, Лімпопо, Сабі та Умгвенья («Крокодилова річка»). Пейзаж складають рівнини, над якими іноді піднімається гірським масивом Лебомбо, що проходить із півночі на південь уздовж кордону з Мозамбіком. Більша частина парку має висоту 260 - 440 метрів над рівнем моря. Величезна територія заповідника є "домівкою" для більш ніж 147 видів ссавців, 114 видів рептилій, 51 виду змій, 49 видів риб та 508 великих видів птахів, які більше ніде не зустрічаються, крім цих місць.
Через величезний простір деякі види тварин віддають перевагу певним районам. У кожному із них . . . . .

 

Беркут - цар птахів

БеркутЧервонокнижний цар птахів

Беркут - це рідкісний гніздовий птах фауни України, який внесений до Червоної книги. Це здебільшого денний хижий птах, який належить до родини Яструбових. В Україні беркут дуже рідкісний осілий птах, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). Під час міграції та зимівлі трапляється скрізь. У Казахстані та інших країнах Середньої Азії беркутів дресирують як ловчого птаха для полювання на птахів і звірів.

Загальна чисельність беркутів в Україні не перевищує 20 особин (10 пар). На стан виду негативно впливають знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться, скорочення кормової бази, вбивство птахів для виготовлення опудал, випадкове потрапляння у мисливські пастки, тощо.

Тривалість життя у беркута становить . . . . .

 

Екватор Землі

Екватор10 Цікавих фактів про екватор Землі 
При першому нашому знайомству зі шкільним глобусом на уроках природознавства, кожен із нас міг помітити як по його середині проходить "жирна" лінія яка одразу потрапляє в наше поле зору. Ця лінія є головною серед усіх тих, які наведені на географічній карті чи глобусі, адже показує проходження Екватора. Чим же цей Екватор такий важливий у географії? Чому саме його ми маємо знайти на карті світу першим, аби визначити географічну широту місцевості? Пригадати "географічне значення" Екватора Вам допоможе наша підбірка десяти цікавих фактів про найдовшу паралель Землі. Отже, поїхали
1. Екватор - це умовна лінія на географічній карті, яка поділяє нашу Землю на дві півкулі - Північну та Південну, і слугує межею розподілу географічних широт на відповідно північні та південні. Паралелі завжди вказують на широту, а отже Екватор - це головна і в той же час найдовша паралель на Землі.
2. Екватор рівновіддалений від Північного і Південного полюсів Землі. Відстань від Екватора до одного з полюсів Землі буде становити 10 тисяч кілометрів. Саме ця відстань і покладена в основу міжнародної метричної системи відстаней (1 кілометр = 1/10000 відстані від Екватора до одного із полюсів Землі).
3. Загальна довжина Екватора Землі становить 40 075 696 метрів, яку здебільшого заокруглюють до 40 тисяч кілометрів. У зв'язку із приплюснутістю Землі Екватор має дещо довшу протяжність, ніж обхват Землі з боку двох протилежних меридіанів (приміром Нульового і Лінії Зміни дат), і ця різниця складає 67 кілометрів.
4. Вперше приблизна довжина окружності Землі, в тому числі й Екватора нашої планети була вирахувана . . . . .

 

Кінські широти

Кінські широтиЩО ТАКЕ "КІНСЬКІ ШИРОТИ"?
      Зовсім нещодавно ми публікували допис про протоку Дрейка і течію Західних Вітрів, які для моряків XVII-XIX століть були чи не найстрашнішим місцем в океані. Вони вірили в те, що за "пятидесятими немає Бога" натякаючи на те, що там живе диявол. І справді, хіба може бути для кораблів і екіпажу щось страшніше ніж потрапити в шторми? Виявляється в океані є місця, які на моряків наганяли страх, не менший, ніж бурхливі штормові води "пятидесятих", і цими місцями є ті, де панують штилі. "Гірше від шторму може бути лише штиль" говорили англійські моряки ХVIII століття. Воно й не дивно, адже для вітрильних кораблів штиль таки гірше ніж шторм, бо подорож морем могла загальмуватися. В Світовому океані є місця, де штиль панує постійно, і кораблі ці місця оминали так само, як і ті місця, де постійні шторми. Такі місця навіть отримали свою назву - "Кінські широти", і як виявилося, таки коні мають до них безпосереднє відношення.
      Кінські широти - це широти Атлантичного океану між 30-ю і 35-ю північними паралелями, де знаходиться область підвищеного тиску з частими штилями і досить нестійкими вітрами. Смуга штилів на 30 градусах північної та південної широт, прозвана так тому, що торговці, які доставляли коней до Вест-Індії, змушені були викидати частину свого вантажу за борт через нестачу води та корму для коней, яких вони перевозили на інший бік Атлантики. Після підкорення Америки, з Іспанії (а пізніше із Англії та Франції) в Новий Світ рушили тисячі кораблів, які везли колоністам . . . . .

 

Найвищі гори світу

National Geographic (Непал)НАЙВИЩІ ГОРИ СВІТУ. СІМ ЦІКАВИХ ФАКТІВ.
     1. Гімалаї - найвищі гори на Землі. Десять із чотирнадцяти "восьмитисячників" (гірських вершин, що мають абсолютну висоту понад 8000 метрів) знаходяться саме в Гімалаях, зокрема і найвища гора світу - Джомолунгма (8849 метрів), яку європейці до цих пір називають Еверестом на честь британського географа та дослідника Британської Індії в 1830-х рр. Джорджа Евереста.
     2. Загальна площа Гімалаїв становить 850 тис.км². Це далеко не найбільший за площею гірський масив навіть в Азії, однак якби поверхню Гімалаїв розгладити, то вона покрила б всю Південну Америку. Середня висота гір становить 6100 метрів. Гімалаї розкинулися на території п'яти країн - Непалу, Бутану, Китаю, Індії та Пакистану.
     3. Гімалаї розпочалися формуватися приблизно 60 мільйонів років тому, коли прадавній Індійський субконтинент розпочав своє повільне, та все ж стійке і наполегливе зіткнення із рештою Євразії. Цей рух продовжується й зараз, хоча і не так інтенсивно, як раніше (4 см на рік), тому Гімалаї продовжують рости. Як наслідок, це дуже сайсмоактивний регіон світу.
     4. Назва гір походить із санскриту, і означає "Земля Снігів". І дійсно, снігів тут дуже й дуже багато. Все через значну висоту. Температурна різниця між підніжжями та вершинами гір становить понад 40° С. Простіше кажучи на верхів'ях Гімалаїв практично ніколи не буває . . . . .

 

Сторінки