Чарівний світ природи

Великий Канал

Чарівні Карпати

Слово "компас" має італійське походження, і перекладається як "вимірювання кроками". Саме Італія є осередком "Європейської історії" цього приладу;

 

Компас вперше був виготовлений у Китаї при династії Сун (близько ХІ століття), і використаний для орієнтування при переході пустель, де є проблеми з визначенням сторін світу. На його батьківщині - у місті Кайфен навіть встановлено пам'ятник;

 

В Європі вперше компас був сконструйований в ХІІ столітті в Італії (Венеція), однак він був дуже примітивним - магнітна стрілка, прикріплена на пробці, та опущена в посудині із водою. У воді пробка із стрілкою орієнтувалася як потрібно;

 

В ХVІ столітті італієць Флавіо Джойя суттєво вдосконалив компас. Магнітну стрілку він надів на вертикальну шпильку, а до стрілки прикріпив легке коло - картушку, розбиту по колу на 16 румбів. З часом з'явилося 36 румбів.

 

Христофор Колумб помітив, що під час морської подорожі магнітна стрілка відхиляється від напрямку північ-південь. Так було відкрито . . . . .

Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.

 

Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.

 

Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає . . . . .

ОДНЕ ІЗ СЕМИ ЧУДЕС МИКОЛАЇВЩИНИ

Вже понад 23 роки на степових просторах Миколаївщини розкинулося одне із семи чудес цього півдннноукраїнського краю, яке називається "Єланецький степ". Цей природній парк було створено в 1996 році на просторах в понад 1,6 тисяч гектарів неподалік від селища Єланець Миколаївської області.

Заповідник створений з метою збереження та відтворення степових природних комплексів Південної України. Він був організований для охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу, і є першим і, поки що, єдиним степовим заповідником у Правобережній Україні. Його мета — збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України. Діє екологічна . . . . .

ЄДИНЕ МІСЦЕ В ЄВРОПІ, ДЕ ЖИВУТЬ МАВПИ

У Європі є лише одне єдине місце, де мешкають мавпи - це Ґібралтар (британська колонія на півдні Піренейського півострова). Ці специфічні мавпи отримали назву маготів, або магрібських макак. Однак макаки в Ґібралтарі не є корінними мешканцями. Їх сюди завезли в Х столітті маври, які контролювали тоді майже ввесь Піренейський півострів. З того часу мавпи дуже добре тут прижилися, і навіть їх популяція тут процвітає.

Цікавим є той факт, що ці мавпи були навіть на військовій службі британської корони.

Гібралтарська колонія маготів перебувала під опікою британської армії, і пізніше Гібралтарського полку з 1915 до 1991 рік, який ретельно керував колонією, і спочатку складалася з єдиною зграї. Один чиновник був призначений контролювати їх добробут, і їх харчування було фінансоване зі скарбниці самої королеви Великобританії. Інформація про народження . . . . .