Чарівний світ природи

Тропіки - це умовні лінії на карті, де Сонце може перебувати під прямим кутом в дні сонцестоянь. В кожній із півкуль Землі є свій тропік - Південний, або ж тропік Козерога, та Північний, або тропік Рака. Свої назви вони отримали на честь зодіакальних сузір'їв, в яких перебуває Сонце в період максимального кута над ними. Приміром над Північним тропіком Сонце в зеніті 21 червня - в день літнього сонцестояння, а над Південним - 21 грудня - в день зимового сонцестояння.

 

Незважаючи на те, що Земля не є ідеальною геометричною кулею, довжина обох тропіків практично однакова - 36 787 кілометрів, або ж 92% від довжини Екватора. Однаковою є і відстань обох тропіків від Екватора. Південний тропік проходить по 23° 26` пд.ш., а Північний - по 23° 26` пн.ш.

 

Тим не менше, назви обох тропіків з часом стали некоректними. Причиною цьому є прецесія Землі. Саме вона зумовила те, що за більш ніж 2000 років, "зенітне" Сонце у кожної із півкуль змістилося до сусіднього сузір'я. Приміром 21 червня - в день літнього сонцестояння в Північній півкулі, Сонце знаходячись прямо над Північним тропіком, перебуває вже не в сузір'ї Рака, як 2000 років тому, а в сузір'ї Близнюків. Така ж ситуація і в Південній півкулі. Там на момент зимового сонцестояння Сонце перебуває в сузір'ї Стрільця. Минули століття, але назва тропіків лишилася незмінною. В це важко повірити, але . . . . .

Озеро Натрон

Парк дикої природи Беремицьке

Великий Канал

Чарівні Карпати

Слово "компас" має італійське походження, і перекладається як "вимірювання кроками". Саме Італія є осередком "Європейської історії" цього приладу;

 

Компас вперше був виготовлений у Китаї при династії Сун (близько ХІ століття), і використаний для орієнтування при переході пустель, де є проблеми з визначенням сторін світу. На його батьківщині - у місті Кайфен навіть встановлено пам'ятник;

 

В Європі вперше компас був сконструйований в ХІІ столітті в Італії (Венеція), однак він був дуже примітивним - магнітна стрілка, прикріплена на пробці, та опущена в посудині із водою. У воді пробка із стрілкою орієнтувалася як потрібно;

 

В ХVІ столітті італієць Флавіо Джойя суттєво вдосконалив компас. Магнітну стрілку він надів на вертикальну шпильку, а до стрілки прикріпив легке коло - картушку, розбиту по колу на 16 румбів. З часом з'явилося 36 румбів.

 

Христофор Колумб помітив, що під час морської подорожі магнітна стрілка відхиляється від напрямку північ-південь. Так було відкрито . . . . .

Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.

 

Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.

 

Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає . . . . .