Чарівний світ природи

Де та як зимують їжаки ?

Опубліковано admin ср, 03 листопада 2021р.

А чи замислювалися Ви над тим, куди діваються їжачки взимку, або що вони роблять в той час, коли за вікном лютує зима? Зима - час серйозних випробувань для тварин нашого кліматичного поясу, і їжачки не є винятком, але вони таки пристосувалися вміло переживати цей складний період року. Важливим етапом підготовки до зими для їжаків є вибір місця зимівлі, адже від нього залежатиме, чи перезимує він, чи ні. Сигналом др підготовки слугує скорочення світлового дня і зниження температури, яке здебільшого проявляється у другій половині вересня. Саме тоді їжачки починають підшукувати собі "квартиру" для зимівлі. Найчастіше вони обирають глибокі нори на глибині до метра, або й більше. Їжаки не завжди заселяються в готові нірки, бо часто самі їх створюють. Їжачки - рідкісні інтроверти, тому живуть поодиниці.

Трохи згодом їжачок починає линяти. Цей процес не аби як важливий на зиму, адже дозволяє змінити стару шкіру на нову, більш пристосовану до зимівлі. За місяць до впадання у сплячку інстинктивно їжачки перетворюються на справжніх ненажер. Вони їдять значно більше, ніж зазвичай, набирають вагу, і перетворюються на . . . . .

Зникнення мамонтів не пов'язане з людиною

Опубліковано admin сб, 30 жовтня 2021р.

Зникнення мамонтів

Тикий висновок зроблений вченими в результаті багаторічних досліджень ДНК. Міжнародний колектив вчених представив результати десятирічного проекту з розшифрування викопної ДНК із зразків ґрунту вічної мерзлоти. За часом їм вдалося охопити останні 50 тисяч років. Своїм завданням вчені ставили саме розшифрувати всю ДНК в зразках, а не виділяти фрагменти ДНК того чи іншого виду. Це завдання схоже на ті, які вирішує сучасна метагеноміка, але в обговорюваній роботі було проведено й аналіз послідовних тимчасових зрізів. Можна сміливо сказати, що це перша демонстрація можливостей сучасної палеометагеноміки. Вчені змогли уточнити області поширення арктичної флори і фауни в плейстоціні та голоцені, простежити процеси зміни рослинності, занепаду та вимирання великих тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, коней та бізонів) під час останнього льодовикового максимуму (26 тисяч років тому).

Спираючись на нові дані, автори припускають, що причиною вимирання мамонтової фауни було не розселення людей-мисливців, а зміна ландшафтів і рослинності: суха і . . . . .

Природні зони світу: велична тундра

Опубліковано admin пт, 24 вересня 2021р.

ПРИРОДНІ ЗОНИ СВІТУ: ВЕЛИЧНА ТУНДРА

Тундра - це природна зона у Північній півкулі, яка простягається широкою смугою на північ від зони мішаних лісів та тайги, і слугує природною межею між тайгою та зоною арктичних пустель. Вона пролягає в межах субарктичного та арктичного кліматичних поясів, і характеризується бідним біорізноманіттям, особливо рослинами. Ви запитаєте, чому тундра лише в Північній півкулі? Вся справа в нерівномірному розподілі співвідношення суходолу і морів між двома півкулями Землі. В Північній півкулі субарктичній та арктичний пояси охоплюють величезні простори материків (Євразії та Північної Америки), в той час як в Південній півкулі морських просторів значно більше, і відповідні кліматичні пояси, де формується тундра - суходолом практично не проходять.

Тундра в Південній півкулі представлена на нечисленних островах Південного океану, зокрема Південна Джорджія та Кергелен. От і виходить, що 99,8% площі світової тундри знаходиться в Північній півкулі (55% у Євразії, та майже 45% у Північній Америці). Загальна площа тундри в світі становить 1,8 млн.км², що приблизно дорівнює площі Індонезії.

Та чи відрізняється тундра обох континентів? Так, відрізняється! Причин цьому декілька. По-перше в Північній Америці тундра заходить на значно південніші широти - до 55-57 північних паралелей, в той час як в Євразії практично вся тундра лежить за Полярним колом (за 67 північною паралеллю). А це своєю чергою зумовлює те, що в Північній Америці тундра отримує більше сонячного світла та тепла протягом року, і середні температури там вищі. Саме цей чинник зумовив . . . . .

Джунглі

Опубліковано admin ср, 01 вересня 2021р.

Що таке "джунглі", та як правильно застосовувати цей термін?

Ми дуже часто використовуємо слово "джунглі", зокрема в географії, навіть не підозрюючи про те, що це воно мало від початку зовсім інше значення. Приміром зараз здебільшого ми називаємо "джунглями" густі ліси Амазонки та вологі ліси екваторіальної Африки, які насправді є сельвою та гілеями відповідно. Що ж стосується слова "джунглі", то застосувати його в цьому випадку дуже складно, і було б некоректно. Вся справа в тому, що слово "джунглі" походить від англійського "jungle" коріння якого йдуть у санскрит, де слово «Джангала» означало «необроблені землі». Англійці що жили в Індії, запозичили це слово з хінді та урду, в яких воно до цього часу означало «ліс», і стали вживати його в значенні «непрохідні хащі». Однак в індусів "джунглями" є землі, на яких ростуть високі трави або болота з рослинністю, і це не завжди може бути густий ліс. Джунглі утворюються на . . . . .

Висотна поясність

Опубліковано admin вт, 10 серпня 2021р.

Висотна поясність та її особливості

Як відомо, з висотою температура повітря знижується на кожні 100 метрів на 0,6° С (6° на 1 км), що невпинно призводить до зміни природних ландшафтів у горах. Така закономірність має назву "висотної поясності", і на її тенденцію географічна широта впливає значно слабше, ніж на вже згадану раніше широтну зональність.

За рахунок того, що зміна температури з висотою має сталий характер, у горах сформувалися яруси, в кожному із яких панує відносно стабільний температурний режим, який і є головним чинником формування тих чи інших природних комплексів, які власне і відповідають кожному ярусу. Однак зміна цих поясів (ярусів) залежить від природної зони біля підніжжя гір, та їх висоти. Для прикладу на півночі Євразії представлені тільки чотири пояси, що змінюють один одного від підніжжя до вершини: ліси, пояс кедрового стелюха, гірська тундра, і багаторічні сніги. По мірі просування на південь кількість поясів збільшується. В Альпах виділяють вже п'ять поясів, оскільки вони лежать в помірному поясі, там між 900 та 1800 метрами висоти ростуть . . . . .

Сторожинецький дендропарк

Опубліковано admin ср, 28 липня 2021р.

Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область)

В далекому 1912 році у лісовому масиві, що належав на той час найвпливовішій єврейській родині Оренштейнів, був заснований один із найстаріших природних шедеврів Центральної Європи - Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область). Окрім ландшафтних дизайнерів, до створення парку долучилися і звичайні відвідувачі. Нині це місце називають "Алеєю Дружби". У 1945 році на основі парку було створено навчальний заклад – лісовий коледж, що визначило його подальший розвиток. Садибну будівлю зайняв адміністративний корпус коледжу.

За більш як столітнє існування, у парку парку зібрано колекцію із понад тисячі видів: дерева, чагарники, декоративні рослини, квіти, з яких 70% - екзотичні. Асортимент .....

Сторожинець

сторожинецький дендропарк

охорона природи

Буковина

краєзнавство

Магелланові ліси

Опубліковано admin нд, 11 липня 2021р.

Магелланія і її величні ліси

Магелланові ліси - це найпівденніший лісовий масив на планеті, який розкинувся на крайньому півдні Південної Америки, а також на острові Вогняна Земля. Свою назву вони отримали від регіону в якому вони знаходяться - Магелланія, яка в свою чергу названа на честь легендарного мореплавця Фернана Магеллана, який першим серед європейців проплив цими місцями.

Загальна площа Магелланових лісів становить близько 150 тис.км². Вони розкинулися як на території Чілі, так і на території Аргентини. Їх особливістю є те, що це найпівденніші ліси нашої планети, які відносяться до типу субполярних лісів. Значну площу лісів займає так зване "криволісся" - це криві дерева, які сформувалися через постійний вплив холодних і дуже сильних вітрів, які буквально викривлюють стовбури дерев. На півночі Магелланових лісів знаходяться не менш відомі Маґелланові болота, які сформувалися через надмірну вологу (до 5 тисяч міліметрів опадів) та кам'янистим ґрунтом, який не взмозі вбирати в себе вологу. Взагалі, клімат цього регіону . . . . .