Чарівний світ природи

Як виникає вітер

ВітерЯк виникає вітер

Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.
 
Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.
 
Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає . . . . .

Одне із семи чудес Миколаївщини

МиколаївщинаОДНЕ ІЗ СЕМИ ЧУДЕС МИКОЛАЇВЩИНИ

Вже понад 23 роки на степових просторах Миколаївщини розкинулося одне із семи чудес цього півдннноукраїнського краю, яке називається "Єланецький степ". Цей природній парк було створено в 1996 році на просторах в понад 1,6 тисяч гектарів неподалік від селища Єланець Миколаївської області.

Заповідник створений з метою збереження та відтворення степових природних комплексів Південної України. Він був організований для охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу, і є першим і, поки що, єдиним степовим заповідником у Правобережній Україні. Його мета — збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України. Діє екологічна . . . . .

 

Ґібралтар - єдине місце в Європі де живуть мавпи

ЄДИНЕ МІСЦЕ В ЄВРОПІ, ДЕ ЖИВУТЬ МАВПИ

У Європі є лише одне єдине місце, де мешкають мавпи - це Ґібралтар (британська колонія на півдні Піренейського півострова). Ці специфічні мавпи отримали назву маготів, або магрібських макак. Однак макаки в Ґібралтарі не є корінними мешканцями. Їх сюди завезли в Х столітті маври, які контролювали тоді майже ввесь Піренейський півострів. З того часу мавпи дуже добре тут прижилися, і навіть їх популяція тут процвітає.

Цікавим є той факт, що ці мавпи були навіть на військовій службі британської корони.

Гібралтарська колонія маготів перебувала під опікою британської армії, і пізніше Гібралтарського полку з 1915 до 1991 рік, який ретельно керував колонією, і спочатку складалася з єдиною зграї. Один чиновник був призначений контролювати їх добробут, і їх харчування було фінансоване зі скарбниці самої королеви Великобританії. Інформація про народження . . . . .

 

Тварини

Всі живі організми, що живуть на нашій планеті, за будовою поділяються на два надцарства: прокаріоти (найпростіші одноклітинні організми, що не мають ядра) і еукаріоти (організми, клітини яких мають ядро і багато інших структур, відсутніх у прокаріотів). Надцарство еукаріотів в свою чергу, ділиться на три царства: рослини, гриби і тварини.

Тварини, за визначенням Аристотеля, це живі організми, у яких є травна система і які здатні самостійно пересуватися. Їжею для тварин є інші живі організми (рослини чи тварини) або органічні речовини (залишки відмерлих організмів, опале листя, трухлява деревина, пилок або нектар рослин).

До тварин належать: черви, павуки, комахи, молюски, риби,земноводні, ящірки, змії, птахи, ссавці, та ін. Також до царства тварин відноситься і людина, але розглядається і позиціонується при вивченні окремо.

Класифікацію тваринного світу створив відомий шведський вчений-натураліст Карл Лінней.

Тваринний світ з його розмаїттям вивчений не повністю. Вчені налічують . . . . .

Печера - Молочний камінь

Молочний КаміньМолочний Камінь — карстова печера в Українських Карпатах.

Загальна довжина печери становить 92 метра, об'єм — 63 квадратних метри. У печері є кальцитові напливні форми — сталактити (розміщені навпроти входу).

Печера знаходиться на північ від села Велика Уголька (Тячівський район Закарпатської області).

Утворена в вапняковій скелі Молочний камінь.

Вхід у печеру оточений невисокими деревами бука, липи і в’яза. Над печерою росте буковий ліс із підліском із чорної бузини, жимолості пухнастої і плюща звичайного. Промивні насичені карбонати кальцію, у яких утворилася печера, мають біле забарвлення й нагадують молоко. Звідси і походить назва печери.

Печера Попелюшка

Попелюшка - гіпсова печера в Чернівецькій області.

Загальна довжина ходів більше 91 км, глибина 35 метрів.

Печера складається з декількох рівнів (повністю не обстежена).

За площею вона посідає третє місце серед гіпсових печер і восьме серед найбільших печер у світі.
Вхід в печеру знаходиться на території Молдови, тоді як основна її частина розташована в Україні.

Печера була виявлена в 1959 р. після вибуху в гіпсовому кар'єрі біля села Крива.
В даний час вхід до печери знаходиться на південно-західній околиці села Подвірне Новоселицького району (Чернівецька область) з українського боку.
Назва печери пояснюється тим, що в 1977 році, коли чернівецькими спелеологами в одному з кар'єрів Буковини була виявлена ??невелика тріщина - вхід до печери, її брудний і непривабливий хід не викликав спочатку ентузіазму в дослідників, і печера отримала назву «Попелюшкою».
В печері є . . . . .

Довгожителі тваринного світу

Тільки уявіть собі, що деякі тварини можуть пережити не тільки людину, але й цілі цивілізації. Комусь, можливо, все це здасться неймовірним і дивним, але насправді це так. І в якості підтвердження, пропонуємо Вам познайомитись з дев’ятьма тваринами-довгожителями нашої планети. Це дивовижні істоти, секрети яких досліджують вчені всього світу.

Червоний морський їжак. Ці цікаві живі істоти мешкають виключно в Тихому Океані, як правило, на західному узбережжі Північної Америки. Червоні морські їжаки живуть на глибині близько дев’яноста метрів і намагаються уникати неспокійних місць, де спостерігається часте хвилеутворення. Вони прикріплюються до дна і здобувають свою їжу з води шляхом фільтрації. Таким ось чином червоні морські їжаки живуть протягом декількох століть. Життя червоного морського їжака, можливо, і нуднувате, але ніяк не коротке. Вчені стверджують, що червоні морські їжаки практично безсмертні. Вони можуть . . . . .

Сторінки