Чарівний світ природи

Цікаві факти про хмари

Хмара45 цікавих фактів про хмари

1. Ми бачимо хмари на небі кожен день.
Але часто не замислюємося про те, що хмари з себе представляють і звідки вони беруться.
2. Ми звикли сприймати хмари як даність, як звичний елемент пейзажу. А адже це явище природи дуже цікаво, незважаючи на свою звичність і буденність.
3. Часи, коли люди бачили в хмарах дивовижні замки і драконів, давно пройшли.
4. Вивчення хмар — це ціла наука. І сучасна наука досконально вивчила хмари і відповіла на всі питання, якими цікавилися цікаві люди протягом століть.
5. Знання про хмарах – це прекрасна можливість дізнатися більше про пристрої атмосфери Землі.
6. Хмари можуть багато розповісти нам не тільки про погоду, але і про багатьох інших факторах, наприклад, про екологічну обстановку.
7. Складатися хмари можуть з крапель води, кристалів або того та іншого разом — залежить від температури.
8. При температурі нижче -15 градусів вони кристалізуються. Такі хмари складаються вже не з водяних крапель, а з кристаликів льоду.
9. Хмари не можуть утворитися без пилу. Адже водяний пар сам по собі ніколи не зможе створити подібну пливучу масу. Для цього йому потрібні частинки пилу або диму. До них і притягуються крапельки, з яких потім народжується хмара.
10. Хмари можна побачити, як з поверхні землі, так і з космосу.
11. Найвищими хмарами на Землі є сріблясті. Вони утворюються вже за межами щільних шарів атмосфери, на висоті до 85 км над рівнем моря. При цьому на висоті 100 кілометрів офіційно вже починається космос. Побачити їх можна в сутінках. Це дуже гарне видовище.
12. Люди називають хмари повітряними і легкими, але це зовсім не так.
13. По-справжньому хмари середніх розмірів можуть важити до 10 тонн.
14. Незважаючи на це, вони безперешкодно переміщаються по небу, оскільки їх вага розподіляється між численними крапельками води або кришталиками льоду.
15. Хмари не тільки важкі, але і дуже великі. Крапельки або кристалики розкидані по повітряного простору на багато кілометрів.
16. Так, у грозових хмар відстань від основи до вершини може досягати . . . . .

 

Де та як зимують їжаки ?

ЇжакА чи замислювалися Ви над тим, куди діваються їжачки взимку, або що вони роблять в той час, коли за вікном лютує зима? Зима - час серйозних випробувань для тварин нашого кліматичного поясу, і їжачки не є винятком, але вони таки пристосувалися вміло переживати цей складний період року. Важливим етапом підготовки до зими для їжаків є вибір місця зимівлі, адже від нього залежатиме, чи перезимує він, чи ні. Сигналом др підготовки слугує скорочення світлового дня і зниження температури, яке здебільшого проявляється у другій половині вересня. Саме тоді їжачки починають підшукувати собі "квартиру" для зимівлі. Найчастіше вони обирають глибокі нори на глибині до метра, або й більше. Їжаки не завжди заселяються в готові нірки, бо часто самі їх створюють. Їжачки - рідкісні інтроверти, тому живуть поодиниці.
 
Трохи згодом їжачок починає линяти. Цей процес не аби як важливий на зиму, адже дозволяє змінити стару шкіру на нову, більш пристосовану до зимівлі. За місяць до впадання у сплячку інстинктивно їжачки перетворюються на справжніх ненажер. Вони їдять значно більше, ніж зазвичай, набирають вагу, і перетворюються на . . . . . 

 

Зникнення мамонтів не пов'язане з людиною

Зникнення мамонтівЗникнення мамонтів

Тикий висновок зроблений вченими в результаті багаторічних досліджень ДНК. Міжнародний колектив вчених представив результати десятирічного проекту з розшифрування викопної ДНК із зразків ґрунту вічної мерзлоти. За часом їм вдалося охопити останні 50 тисяч років. Своїм завданням вчені ставили саме розшифрувати всю ДНК в зразках, а не виділяти фрагменти ДНК того чи іншого виду. Це завдання схоже на ті, які вирішує сучасна метагеноміка, але в обговорюваній роботі було проведено й аналіз послідовних тимчасових зрізів. Можна сміливо сказати, що це перша демонстрація можливостей сучасної палеометагеноміки. Вчені змогли уточнити області поширення арктичної флори і фауни в плейстоціні та голоцені, простежити процеси зміни рослинності, занепаду та вимирання великих тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, коней та бізонів) під час останнього льодовикового максимуму (26 тисяч років тому).
 
Спираючись на нові дані, автори припускають, що причиною вимирання мамонтової фауни було не розселення людей-мисливців, а зміна ландшафтів і рослинності: суха і . . . . .

 

Природні зони світу: велична тундра

ПРИРОДНІ ЗОНИ СВІТУ: ВЕЛИЧНА ТУНДРА

 
тундраТундра - це природна зона у Північній півкулі, яка простягається широкою смугою на північ від зони мішаних лісів та тайги, і слугує природною межею між тайгою та зоною арктичних пустель. Вона пролягає в межах субарктичного та арктичного кліматичних поясів, і характеризується бідним біорізноманіттям, особливо рослинами. Ви запитаєте, чому тундра лише в Північній півкулі? Вся справа в нерівномірному розподілі співвідношення суходолу і морів між двома півкулями Землі. В Північній півкулі субарктичній та арктичний пояси охоплюють величезні простори материків (Євразії та Північної Америки), в той час як в Південній півкулі морських просторів значно більше, і відповідні кліматичні пояси, де формується тундра - суходолом практично не проходять.
 
Тундра в Південній півкулі представлена на нечисленних островах Південного океану, зокрема Південна Джорджія та Кергелен. От і виходить, що 99,8% площі світової тундри знаходиться в Північній півкулі (55% у Євразії, та майже 45% у Північній Америці). Загальна площа тундри в світі становить 1,8 млн.км², що приблизно дорівнює площі Індонезії.
 
Та чи відрізняється тундра обох континентів? Так, відрізняється! Причин цьому декілька. По-перше в Північній Америці тундра заходить на значно південніші широти - до 55-57 північних паралелей, в той час як в Євразії практично вся тундра лежить за Полярним колом (за 67 північною паралеллю). А це своєю чергою зумовлює те, що в Північній Америці тундра отримує більше сонячного світла та тепла протягом року, і середні температури там вищі. Саме цей чинник зумовив . . . . .

Джунглі

ДжунгліЩо таке "джунглі", та як правильно застосовувати цей термін?

 
Ми дуже часто використовуємо слово "джунглі", зокрема в географії, навіть не підозрюючи про те, що це воно мало від початку зовсім інше значення. Приміром зараз здебільшого ми називаємо "джунглями" густі ліси Амазонки та вологі ліси екваторіальної Африки, які насправді є сельвою та гілеями відповідно. Що ж стосується слова "джунглі", то застосувати його в цьому випадку дуже складно, і було б некоректно. Вся справа в тому, що слово "джунглі" походить від англійського "jungle" коріння якого йдуть у санскрит, де слово «Джангала» означало «необроблені землі». Англійці що жили в Індії, запозичили це слово з хінді та урду, в яких воно до цього часу означало «ліс», і стали вживати його в значенні «непрохідні хащі». Однак в індусів "джунглями" є землі, на яких ростуть високі трави або болота з рослинністю, і це не завжди може бути густий ліс. Джунглі утворюються на . . . . .

Сторінки