Чарівний світ природи

Чарівні Карпати

Декілька цікавих фактів про Українські Карпати. 

Чарівні Карпати- В Українських Карпатах є своя унікальна порода коней – гуцулик. Це сильні і витривалі гірські коні, які звикли до місцевих суворих умов. Ще в 1979 році вони отримали статус охоронюваного реліктового виду.
- У Ворохті знаходиться старовинний залізничний міст 1895 року. Це унікальна споруда не тільки для України. Арочний міст-віадук вважається одним з найстаріших і найдовших кам’яних мостів у всьому світі.
- Найвища точка Карпат і України – Говерла висотою 2061 м.
- Найбільша високогірна водойма – озеро Синевир на висоті 989 м. Глибина Синевиру – 24 м, а площа – 7 га.
- Найбільш високогірне місто Карпат – Рахів на висоті 820 м над рівнем моря. Причому в межах міста перепад висоти доходить до 400 м. А найвищий населений пункт в цілому – село Випчина в Чернівецькій області на висоті 1100 м. Найбільш високогірні готелі знаходяться на Яблуницькому перевалі на висоті 930 м. А найвища залізнична станція – вокзал Бескид на висоті 819 м.
- Найвище розташована будівля – метеоролого-астрономічна обсерваторія «Білий слон» на горі Піп-Іван. Вона побудована в 1938 році і була закрита під час Другої Світової війни. З тих пір збереглися тільки стіни, але вигляд вражає.
- У 1887 році в Бескидах побудований найдовший . . . . .

Єллоустонський національний парк

Єллоустонський національний парк     Єллоустонський національний парк, Національний парк «Єллоусто́н» (англ. Yellowstone National Park) — перший у світі національний парк (заснований 1 березня 1872), міжнародний біосферний заповідник, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кальдера Єллоустоун є найбільшою вулканічною системою в Північній Америці, і в усьому світі їй конкурує лише кальдера озера Тоба на Суматрі.  Його назвали «супервулканом», оскільки кальдера утворилася в результаті надзвичайно великих вибухових вивержень.
     Перше виверження сталося понад 2 мільйони років тому. Внаслідок перегріву підземного котла стався великий вибух, що призвело до розриву гірських ланцюгів на поверхні, а хмара викидів піднялася до верхньої межі стратосфери на висоту 50 км. Попелом була засипана значна частина Північної Америки. Це була глобальна катастрофа на планеті Земля, і за всю історію людства таких катастроф ще жодного разу не сталося.
Друге виверження вулкана Йеллоустоун трапилося близько 1,3 мільйонів років тому, воно було в 10 разів слабше першого і не настільки руйнівним для планети Земля.
Третє виверження відбулося 640 тисяч років тому, і воно було слабшим у 2 рази, ніж перше. Внаслідок цього конус вулкана Йєллоустоун, що сформувався у два попередні виверження, розплавився і провалився під землю, утворивши кальдеру — гігантську западину на земній поверхні з довжиною кола понад 150 кілометрів. Нинішня кальдера була створена в результаті катаклізмичного виверження, яке сталося 640 тис. років тому, яке викинуло понад 1000 км³ попелу, каменю та пірокластичного матеріалу.   
 Кількість попелу та газів, викинутих в атмосферу, ймовірно, спричинила значний вплив на . . . . .

Паркан Динго

паркан дингоПАРКАН ДИНГО
Австралія - абсолютний лідер за поголів'ям овець, адже для розвитку цієї галузі тваринництва у неї є все необхідне, і впершу чергу це величезні території пасовищ. Однак так було не завжди. Вівчарство не є традиційною галуззю для цих земель, а тому коли воно впроваджувалося, одразу ж натикалося на низку проблем, найгрізнішою із яких була - дикі тварини континенту. Саме вони завдавали значних збитків вівчарам. Собаки динго (а саме вони найбільше полювали на овець) у війні за здобич здебільшого перемагали, тому фермерам не залишалося нічого іншого, як побудували довжелезну огорожу від диких звірів, яка пролягла через всю Австралію.
Спорудження огорожі розпочалося в 1880 році, і завершилося через п'ять років. Загальна її довжина склала понад . . . . .

 

Цунамі

Цунамі     Цунамі - одне із найбільш небезпечних і руйнівних продних явищ, яке хоч і не часто виникає, однак за своєю смертоносністю часто не поступається руйнівним землетрусам та гнівним вулканам. Наслідки від цунамі можуть бути абсолютно різними. Наприклад морська вода, яка затоплює прибережні улоговини здатна засвоювати ґрунт і призводити до масової загибелі рослин. Постраждалі райони забруднюються різноманітними уламками, сміттям та хімічними речовинами від зруйнованих підприємств. Чимало морських мешканців хвилі викидають на суходіл, і для них це закінчується "квитком в один бік" (риби, морські ссавці, молюски, та ін морські тварини). Отже як бачимо, цунамі є згубним не лише для людей, але й для цілих екосистем.
 
     18 років тому, 26 грудня 2004 року сталося одне із найбільш руйнівних і смертноносних цунамі в сучасній історії, яке забрало понад 200 тисяч людських життів. 0 8 годині ранку за місцевим часом на узбережжя острова Суматра (Індонезія) налетіла потужна хвиля, яку спровокував 9-бальний землетрус на дні Індійського океану. Його епіцентр знаходився неподалік Андаманських островів (3° пн.ш., 96° сх.д.). Сам землетрус був спровокований раптовим зсувом породи у зоні субдукції, загальна протяжність якого перевищувала 1500 кілометрів. Це і стало причиною . . . . .

 

Про Різдво, астрономію і географію

Де і коли відзначають РіздвоДе і коли відзначають Різдво
Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.
Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла . . . . .

 

Закарпатська область

Закарпаття, Закарпатська область15 ЦІКАВИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ФАКТІВ ПРО ЗАКАРПАТСЬКУ ОБЛАСТЬ
1. Закарпатська область - це найзахідніша область України. На околиці селища Соломонове поблизу міста Чоп знаходиться крайня західна точка України.
2. Закарпатська область одна із найменших за площею областей України. Лише Чернівецька область менша за Закарпатську. Площа області - 12.8 тис км². Незважаючи на це, Закарпатська область за площею більша, ніж 40 держав світу, зокрема таких як Ямайка, Ліван, Катар, Гамбія, Кабо-Верде, Люксембург, та ряд інших держав.
3. Закарпатська область єдина із усіх областей України, яка має вихід до державного кордону аж чотирьох європейських держав - Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
4. Закарпаття - це справжнє серце Європи (чисто в географічному розумінні), адже за однією із версій, саме в Закарпатській області, на околиці села . . . . .
 

Куди і чому відлітають птахи восени?

Куди і чому відлітають птахиЧи не кожен із нас у дитинстві задавався питанням чому восени нас покидають птахи. А головне - куди вони відлітають. У народі місце, куди летіли птахи називали вирієм. За стародавніми уявленнями українців, поляків та чехів, вирій - це тепла далека країна в небесах, куди відлітають не лише птахи, але й душі померлих. Звісна річ, із розвитком науки, особливо географії, стало зрозуміло що справжнім "вирієм" для птахів є тропічні та екваторіальні широти, куди власне вони й відлітають восени. Пік відльоту птахів із України припадає на осіннє рівнодення, яке зазвичай припадає на 22 (рідше 23) вересня. Саме зараз, у ці прохолодні вересневі дні птахи активно відлітають, або ж готуються до відльоту. І причин цьому декілька.

У зв'язку зі скороченням тривалості світлового дня, зменшенням та зникненням їжі, перелітні птахи об'єднуються в зграї та покидають райони гніздування, і перелітають на великі відстані в теплі краї де багато їжі. Відбуваються сезонні перельоти або міграції птахів - одне із найцікавіших, але все ще недостатньо вивчених явищ природи. Час відльоту птахів залежить від місцевих погодних умов. Усі пернаті відлітають на зимівлю тоді, коли . . . . .

Сторінки