Географія

У горах Камеруну (Африка) на висоті понад 1050 метрів над рівнем моря розташоване на перший погляд звичайне гірське озеро, яке місцеві називають Ньйос (Ніос), і розташоване у кратері вулкану. Здавалося б нічого особливого, якби не той факт, що в одну із ночей озеро миттєво вбило до 2000 місцевих мешканців, і з того часу отримадо дурну славу в усьому Камеруні. Ця подія ввійшла в історію гідрологічної науки як найбільша лімнологічна катастрофа (лімнологія - розділ гідрології, що вивчає озера). Це була не повінь, чи раптовий родив води, і навіть не його раптове висихання чи ще якесь небезпечне явище. 

 

У ніч з 20 на 21 серпня 1986 року це озеро викинуло зі свого дна величезну кількість вуглекислого газу та сірководню, які поширилися на десятки кілометрів від озера, і вбили все живе (людей і тварин) що траплялися на їх шляху. Майже 1.5 км³ вуглекислого газу спокійно собі "лежали" на дні 260-метрового глибиною озера, поки в результаті землетрусу або зсуву берега озера вони раптово не піднялися на поверхню (існує точка зору, що спровокувати викид вуглекислого газу могло навіть раптове зниження атмосферного тиску).  Протягом ночі навколо озера у кількох селищах загинула . . . . .

 

Республіка Замбія – країна у Південній Африці, без виходу до моря, межує з Демократичною Республікою Конго, Танзанією, Малаві, Мозамбіком, Зімбабве, Ботсваною, Намібією та Анголою (на фото). До 1964 р. – колонія Великої Британії із назвою Північна Родезія.

Столиця: місто Лусака.

Офіційна мова: англійська, але насправді тут поширені понад 60 різних аборигенних мов.

Населення зосереджене переважно навколо Лусаки на півдні й Коппербелта на північному заході. Замбія – етнічно різноманітна, в країні живуть 73 різні племена. Під час перепису населення 2010 року 99,2 % були чорношкірими африканцями, а 0,8 % населення складалися з інших расових груп.

Грошова одиниця: замбійська квача (на фото сучасні та деякі старі монети і банкноти). На банкнотах зображений . . . . .

     Те, про що з самого початку мріяли португальські моряки - пропливти в Індію навколо Африки, здійснив у 1497 році видатний мореплавець Васко да Гама. Шлях, відкритий ним, був набагато коротшим і зручнішим, ніж шлях через два океани, який довелося освоювати іспанцям. Прянощі потекли до Європи без посередників, через що Венеція і Генуя стали занепадати, а монополія арабів у торгівлі на Близькому Сході була порушена. Португалія отримала блискучі можливості для розвитку і незабаром стала наддержавою свого часу. Просування на південь вздовж африканського узбережжя португальці почали ще на початку ХV століття. Королів Португалії манив шлях до багатих на прянощі островів в Азії. Монополію ж на торгівлю прянощами зберігали араби, які доставляли через Перську затоку перець, корицю та інші приправи, що високо цінувалися в Європі. 3 лютого 1488 року кораблі Бартоломеу Діаша, що вийшов з Лісабона в серпні 1487 року і прямував до Індії, обігнули мис Доброї Надії, і тільки відмова команди, що страждала від голоду, продовжити плавання змусила його повернутися, так і не досягнувши мети. Чергову експедицію, яка мала обігнути Африку, спорядив король Мануель І. Командиром цієї експедиції було призначено Васко да Гаму, якому тоді виповнилося лише 28 років. Він народився в приморському португальському містечку Сініш і належав до старовинного аристократичного роду. Його батько, Іштван да Гама, був головним управителем і суддею міст Сініша та Сільвіша.  Коли у 1492 році французькі корсари захопили каравеллу із золотом, що прямувала із Гвінеї до Португалії, саме Васко да Гамі король доручив відповідальне завдання. На швидкохідній каравелі да Гама пройшов вздовж узбережжя Франції, і захопив усі французькі судна на рейді. На той час це була неймовірно успішна операція.  

В експедиції Васко да Гами брали участь чотири кораблі: "Святий Гавриїл", "Святий Рафаель", "Берріу" та невелике транспортне судно. Вони вирушили з Лісабона 7 липня 1497 року. Експедиція була підготовлена величезними зусиллями Бартоломеу Діаша і забезпечена всім необхідним на три роки плавання. Екіпажі складалися . . . . .