Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії

http://www.SchoolLib.com.ua


 

Беркут - цар птахів

БеркутЧервонокнижний цар птахів

Беркут - це рідкісний гніздовий птах фауни України, який внесений до Червоної книги. Це здебільшого денний хижий птах, який належить до родини Яструбових. В Україні беркут дуже рідкісний осілий птах, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). Під час міграції та зимівлі трапляється скрізь. У Казахстані та інших країнах Середньої Азії беркутів дресирують як ловчого птаха для полювання на птахів і звірів.

Загальна чисельність беркутів в Україні не перевищує 20 особин (10 пар). На стан виду негативно впливають знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться, скорочення кормової бази, вбивство птахів для виготовлення опудал, випадкове потрапляння у мисливські пастки, тощо.

Тривалість життя у беркута становить . . . . .

 

Екватор Землі

Екватор10 Цікавих фактів про екватор Землі 
При першому нашому знайомству зі шкільним глобусом на уроках природознавства, кожен із нас міг помітити як по його середині проходить "жирна" лінія яка одразу потрапляє в наше поле зору. Ця лінія є головною серед усіх тих, які наведені на географічній карті чи глобусі, адже показує проходження Екватора. Чим же цей Екватор такий важливий у географії? Чому саме його ми маємо знайти на карті світу першим, аби визначити географічну широту місцевості? Пригадати "географічне значення" Екватора Вам допоможе наша підбірка десяти цікавих фактів про найдовшу паралель Землі. Отже, поїхали
1. Екватор - це умовна лінія на географічній карті, яка поділяє нашу Землю на дві півкулі - Північну та Південну, і слугує межею розподілу географічних широт на відповідно північні та південні. Паралелі завжди вказують на широту, а отже Екватор - це головна і в той же час найдовша паралель на Землі.
2. Екватор рівновіддалений від Північного і Південного полюсів Землі. Відстань від Екватора до одного з полюсів Землі буде становити 10 тисяч кілометрів. Саме ця відстань і покладена в основу міжнародної метричної системи відстаней (1 кілометр = 1/10000 відстані від Екватора до одного із полюсів Землі).
3. Загальна довжина Екватора Землі становить 40 075 696 метрів, яку здебільшого заокруглюють до 40 тисяч кілометрів. У зв'язку із приплюснутістю Землі Екватор має дещо довшу протяжність, ніж обхват Землі з боку двох протилежних меридіанів (приміром Нульового і Лінії Зміни дат), і ця різниця складає 67 кілометрів.
4. Вперше приблизна довжина окружності Землі, в тому числі й Екватора нашої планети була вирахувана . . . . .

 

Найвеличніша епоха в географії

ПОЧАТОК НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ЕПОХИ В ГЕОГРАФІЇ, або як Османи "допомогли" поширити християнство у світі.

Хто б міг подумати, що із падінням Константинополя в 1453 році під натиском турків, перед християнством відкриються нові можливості, чергове піднесення, і поширення, яке перевершить Хрестові походи, і зробить із нього на цілі століття дійсно панівною релігією на планеті. Здавалося б, який взаємозв'язок може бути між падінням Константинополя і розширенням меж християнства. Однак він є. І він очевидний!

Коли у Західну Європу прийшла звістка про те, що могутня колись твердиня під назвою "Новий Рим" (а саме так офіційно іменувався Константинополь) впала під навалою "чужовірців", вони м'яко кажучи були пригнічені цією звісткою, адже всупереч різним суперечкам Константинополь, як власне і сама Візантія завжди розглядався як невід'ємна частина великого християнського світу (хай навіть якщо він опинився по різні сторони "барикад" після 1054 року). Церковний розкол обома сторонами розглядався як "тимчасова проблема", і кожна зі сторін (Рим і Константинополь) очікували коли відступники одумаються, й повернуться в "священне лоно церкви". Однак цього не сталося навіть по цей день, і не останню в цьому роль відіграла ніч з 29 на 30 травня 1453 року, коли хоробрий вождь Османів Мехмед Фатіх (він же "Завойовник") увійшов у напівзруйнований, виснажений і вже майже безлюдний від боїв Константинополь. Саме після цього . . . . .

Кінські широти

Кінські широтиЩО ТАКЕ "КІНСЬКІ ШИРОТИ"?
      Зовсім нещодавно ми публікували допис про протоку Дрейка і течію Західних Вітрів, які для моряків XVII-XIX століть були чи не найстрашнішим місцем в океані. Вони вірили в те, що за "пятидесятими немає Бога" натякаючи на те, що там живе диявол. І справді, хіба може бути для кораблів і екіпажу щось страшніше ніж потрапити в шторми? Виявляється в океані є місця, які на моряків наганяли страх, не менший, ніж бурхливі штормові води "пятидесятих", і цими місцями є ті, де панують штилі. "Гірше від шторму може бути лише штиль" говорили англійські моряки ХVIII століття. Воно й не дивно, адже для вітрильних кораблів штиль таки гірше ніж шторм, бо подорож морем могла загальмуватися. В Світовому океані є місця, де штиль панує постійно, і кораблі ці місця оминали так само, як і ті місця, де постійні шторми. Такі місця навіть отримали свою назву - "Кінські широти", і як виявилося, таки коні мають до них безпосереднє відношення.
      Кінські широти - це широти Атлантичного океану між 30-ю і 35-ю північними паралелями, де знаходиться область підвищеного тиску з частими штилями і досить нестійкими вітрами. Смуга штилів на 30 градусах північної та південної широт, прозвана так тому, що торговці, які доставляли коней до Вест-Індії, змушені були викидати частину свого вантажу за борт через нестачу води та корму для коней, яких вони перевозили на інший бік Атлантики. Після підкорення Америки, з Іспанії (а пізніше із Англії та Франції) в Новий Світ рушили тисячі кораблів, які везли колоністам . . . . .

 

Найвищі гори світу

National Geographic (Непал)НАЙВИЩІ ГОРИ СВІТУ. СІМ ЦІКАВИХ ФАКТІВ.
     1. Гімалаї - найвищі гори на Землі. Десять із чотирнадцяти "восьмитисячників" (гірських вершин, що мають абсолютну висоту понад 8000 метрів) знаходяться саме в Гімалаях, зокрема і найвища гора світу - Джомолунгма (8849 метрів), яку європейці до цих пір називають Еверестом на честь британського географа та дослідника Британської Індії в 1830-х рр. Джорджа Евереста.
     2. Загальна площа Гімалаїв становить 850 тис.км². Це далеко не найбільший за площею гірський масив навіть в Азії, однак якби поверхню Гімалаїв розгладити, то вона покрила б всю Південну Америку. Середня висота гір становить 6100 метрів. Гімалаї розкинулися на території п'яти країн - Непалу, Бутану, Китаю, Індії та Пакистану.
     3. Гімалаї розпочалися формуватися приблизно 60 мільйонів років тому, коли прадавній Індійський субконтинент розпочав своє повільне, та все ж стійке і наполегливе зіткнення із рештою Євразії. Цей рух продовжується й зараз, хоча і не так інтенсивно, як раніше (4 см на рік), тому Гімалаї продовжують рости. Як наслідок, це дуже сайсмоактивний регіон світу.
     4. Назва гір походить із санскриту, і означає "Земля Снігів". І дійсно, снігів тут дуже й дуже багато. Все через значну висоту. Температурна різниця між підніжжями та вершинами гір становить понад 40° С. Простіше кажучи на верхів'ях Гімалаїв практично ніколи не буває . . . . .

 

Сторінки