Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії
http://www.SchoolLib.com.ua

Куди і чому відлітають птахи восени?

Опубліковано admin нд, 27 листопада 2022р.

Чи не кожен із нас у дитинстві задавався питанням чому восени нас покидають птахи. А головне - куди вони відлітають. У народі місце, куди летіли птахи називали вирієм. За стародавніми уявленнями українців, поляків та чехів, вирій - це тепла далека країна в небесах, куди відлітають не лише птахи, але й душі померлих. Звісна річ, із розвитком науки, особливо географії, стало зрозуміло що справжнім "вирієм" для птахів є тропічні та екваторіальні широти, куди власне вони й відлітають восени. Пік відльоту птахів із України припадає на осіннє рівнодення, яке зазвичай припадає на 22 (рідше 23) вересня. Саме зараз, у ці прохолодні вересневі дні птахи активно відлітають, або ж готуються до відльоту. І причин цьому декілька.

У зв'язку зі скороченням тривалості світлового дня, зменшенням та зникненням їжі, перелітні птахи об'єднуються в зграї та покидають райони гніздування, і перелітають на великі відстані в теплі краї де багато їжі. Відбуваються сезонні перельоти або міграції птахів - одне із найцікавіших, але все ще недостатньо вивчених явищ природи. Час відльоту птахів залежить від місцевих погодних умов. Усі пернаті відлітають на зимівлю тоді, коли . . . . .

Гілеї - Зелений океан Африки

Опубліковано admin пт, 18 листопада 2022р.

Одного разу відомий англійський журналіст із агенції Deily Mail повертався літаком із Кейптауна до Лондона, і милувався безмежними просторами Африки із вікна літака. На півшляху він помітив, як на горизонті відкрився величезний просторий зелений океан, який зайняв понад три години польоту. На журналіста це справило не аби яке враження, адже будучи навіяним гаслами екоактивістів, він вважав що на нашій планеті вже давно немає лісових масивів, де можуть поміститися одразу кілька європейських держав. Мова йде про гілеї - справжній зелений океан Африки.

Гілеї - це місцева назва вологих екваторіальних лісів Африки. Свою назву гілеї отримали від грецького слова "hile" (ліс). Вони розташовані в екваторіальному та субекваторіальномих кліматичних поясах, і простягаються від західного узбережжя Африки до Великого Африканського поозер'я (буквально від Гвінеї до Уганди). Вузькою смугою гілеї тягнуться вздовж Гвінейської затоки, а потім суттєво розширюються в долині річки Конго. Головним фактором, що визначає формування гілей - це велика кількість тепла і вологи. Тут протягом року випадає більше дощів, ніж будь-де в Африці (від 1500 до 3000 мм). Загальна площа гілей Африки становить . . . . .

Сумчасті (Marsupialia)

Опубліковано admin нд, 13 листопада 2022р.

Сумчасті (Marsupialia) - ряд Ссавців, який налічує понад 250 видів, і відноситься до групи Нижчі Звірі. Власне вони є найбільш вираженими представниками цієї групи Ссавців.

Сумчасті живуть на кількох різних континентах (Австралія, Південна Америка та Північна Америка), однак найбільша їх чисельність і видова різноманітність саме в Австралії (99.8% усіх видів). Вони живуть у різних умовах: на землі (кенгуру), на деревах (коали), біля водойм (водяний опосум), під землею (сумчастий кріт). Розміри сумчастих різноманітні: від 4 сантиметрів (сумчаста миша) до 1.6 метрів (великий сірий кенгуру). Температура тіла +36° С, і дещо вища ніж у Першозвірів (Яйцекладних), зокрема у таких як єхидни і качкодзьоби.

Найбільш відомими представниками Сумчастих є вомбати, сірі та руді кенгуру, валабі, коали, сумчасті куниці, сумчасті опосуми. Самці та самки сумчастих мають спеціальні сумчасті кістки, які прикріплюють до лобкових кісток, і не мають справжньої плаценти. Ембріон живиться за рахунок поживних речовин яйця. Нагороджуються малюки недорозвиненими. На череві мають шкіряну вкладку, яку називають сумкою. Саме завдяки цій сумці . . . . .

Міжнародний день Чорного моря

Опубліковано admin ср, 02 листопада 2022р.

31 жовтня - міжнародний день Чорного моря

В останній день жовтня міжнародна спільнота відзначає день Чорного моря (International Black Sea Day), який внесений також до офіційних дат Міжнародної Гідрологічної Організації. 31 жовтня 1996 року шість причорноморських країн - Україна, Болгарія, Грузія, Румунія, Туреччина та рф підписали «Стратегічний план дій щодо реабілітації та захисту Чорного моря». Тоді ж було вирішено заснувати це екологічне свято. Головною метою Дня Чорного моря стало привернення уваги міжнародного співтовариства до того, які непоправні збитки морю завдають не лише природний сірководень, але й забруднення води та глобальне потепління. До цієї дати у країнах-підписантах проводять тематичні акції, конференції, виставкові заходи, круглі столи. З їх допомогою різні установи, організації, вчені та активісти пропагують . . . . .

Сахара

Опубліковано admin пт, 28 жовтня 2022р.

Сахара – це найбільша піщана пустеля в світі.

	Вона розташована у Північній Африці. Площа Сахари становить 8,6 млн.км², і вкриває приблизно 30% Африки. Якби пустеля була державою, її можна було б порівняти з Бразилією, площа якої становить 8,5 млн. км². Сахара витягнута на 4800 кілометри із заходу на схід, та на 800-1200 км із півночі на південь. Тут немає жодної річки, за винятком невеликих приток . . . .

Гусинці - затоплене село

Опубліковано admin пт, 07 жовтня 2022р.

Гусинці

Гусинці - колишнє село на Київщині. Затоплене водами Канівського водосховища у 1971 році. Нині - урочище "Гусинці" на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Село Гусинці зникло з мапи нашої країни, під час спорудження Канівського водосховища у 1978 році. Лишилась лише церква, яка розташовувалася на найвищій точці села та, на відміну від решти будівель, не була затоплена повністю водою.

Яким же було село до того, як пішло під воду? В часи Гетьманщини Гусинський хутір належав до Вороньківської сотні.

Пізніше Гусинці стали найпівденнішим поселенням Київського повіту Київського намісництва на лівому березі Дніпра. У радянські часи в селі замість нього була артіль. На початку 19 ст. село входили до складу Переяславського повіту Полтавської губернії. У радянський період . . . . .

Гібралтарська протока

Опубліковано admin нд, 02 жовтня 2022р.

Гібралтар

Чому не можна об'єднати Африку і Європу через Гібралтарську протоку? Мабуть цим питанням задавався кожен, хто полюбляє географію. Для того, аби знайти відповідь на це питання, знань лише із однієї океанології не достатньо. Відомо, що ширина Гібралтарської протоки, в найвужчому місці становить всього 14 кілометрів. Євротунель під Ла-Маншем, міст через Перлинну річку в Китаї зведені на значно більшій частині відкритої води. То чому ніхто до цих пір не побудував Гібралтарський міст?

Насправді, звести такий міст інженери планували ще в 1930-х роках. Однак, ні тоді, ні сьогодні науково-технічний рівень розвитку не дозволяє подібне будівництво втілити в життя. Африка, особливо північна - це величезний ринок. Між африканськими і європейськими країнами мають місце тісні торговельні відносини. Гібралтарський міст спровокував би неймовірний ріст економіки на обох континентах. Рентабельність такого проекту не викликає сумнівів у жодного експерта. Втім, у природи на цей рахунок існують зовсім інші задуми. Справа в тому, що глибина Гібралтарської протоки варіюється від 900 до 1200 метрів. Для порівняння, глибина Ла-Маншу становить лише 174 метри. На такій глибині . . . . .

Гібралтар

Гібралтарська протока

Географія

Шкільна бібліотека

31 жовтня - міжнародний день Чорного моря

Сахара – це найбільша піщана пустеля в світі.

Гусинці

Гібралтар

Сторінки