Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії

http://www.SchoolLib.com.ua


 

Даргавський некрополь

Даргавський некропольДаргавський некрополь

Найбільший на Північному Кавказі склеповий могильник, розташований на схилі гори Рамінирах, на околиці селища Даргавс, у долині річки Гізельдон у Північній Осетії-Аланії. Ансамбль складається з 95-ти (за іншими даними, 97-ми або 99-ти) споруд, які осетинською називаються «заппадзи». Вони відносяться до трьох типів: надземних склепів з пірамідально-ступінчастим перекриттям; надземних склепів з двоскатним перекриттям; напівпідземних склепів, впущених однією стороною у схил гори. Прямокутні камери останніх складені з великих, грубо оброблених каменів; стіни на висоті близько півтора метра починають переходити у несправжнє склепіння, дахи пласкі. В поздовжніх стінах робилися пази, в які вставлялися дерев’яні балки. На них укладався настил із дошок. Через вузький отвір у фасадній стіні до склепу вносили померлих. Потім лаз закривали дерев’яними дверцятами з внутрішніми засувами. Склеп був колективною усипальницею кількох поколінь людей, які належали до однієї родини. Двоскатні склепи прямокутні, збудовані повністю на поверхні землі. Їх перекриття являє собою несправжнє склепіння, а ззовні це двосхилий дах, утворений з рядів виступаючих плиток сланцю, які чергуються з шарами кам’яної кладки. У фасадній стіні також розташований прямокутний лаз. У склепах такого типу влаштовувалися два поверхи для поховань. Наймонументальнішими є чотирискатні склепи з пірамідально-ступінчастим перекриттям. Вони квадратні у плані. Камера їх дерев’яними настилами розділена на три поверхи. Кожен поверх має власний лаз. Склепіння таких склепів високі, ззовні також покриті рядами сланцевих «поличок», а на вершині ставився пірамідально обтесаний камінь. Спорудження таких склепів коштувало дорого та було під силу лише найбагатшим родинам. Таких склепів у Даргавсі всього 14, а найпростіших напівпідземних – 61.
 
Народ оточив «заппадзи» похмурими чутками. Місце старалися обходити, і з’являлися тут лише завидна. До цього часу в Осетії можна почути . . . . .

 

Тропіки землі

Тропіки земліВажливі факти про тропіки землі 

Тропіки - це умовні лінії на карті, де Сонце може перебувати під прямим кутом в дні сонцестоянь. В кожній із півкуль Землі є свій тропік - Південний, або ж тропік Козерога, та Північний, або тропік Рака. Свої назви вони отримали на честь зодіакальних сузір'їв, в яких перебуває Сонце в період максимального кута над ними. Приміром над Північним тропіком Сонце в зеніті 21 червня - в день літнього сонцестояння, а над Південним - 21 грудня - в день зимового сонцестояння.
 
Незважаючи на те, що Земля не є ідеальною геометричною кулею, довжина обох тропіків практично однакова - 36 787 кілометрів, або ж 92% від довжини Екватора. Однаковою є і відстань обох тропіків від Екватора. Південний тропік проходить по 23° 26` пд.ш., а Північний - по 23° 26` пн.ш.
 
Тим не менше, назви обох тропіків з часом стали некоректними. Причиною цьому є прецесія Землі. Саме вона зумовила те, що за більш ніж 2000 років, "зенітне" Сонце у кожної із півкуль змістилося до сусіднього сузір'я. Приміром 21 червня - в день літнього сонцестояння в Північній півкулі, Сонце знаходячись прямо над Північним тропіком, перебуває вже не в сузір'ї Рака, як 2000 років тому, а в сузір'ї Близнюків. Така ж ситуація і в Південній півкулі. Там на момент зимового сонцестояння Сонце перебуває в сузір'ї Стрільця. Минули століття, але назва тропіків лишилася незмінною. В це важко повірити, але . . . . .

Озеро Натрон

Озеро Натрон в ТанзаніїОзеро Натрон

Озеро Натрон в Танзанії є одним із найбільших солоно-лужних озер Східної Африки, і його улоговина лежить як раз посеред Східно-Африканської рифтової долини. Воно має площу близько 1 тис.км², однак вона може змінюватися в залежності від пори року, а від так його берегова лінія нестабільна. Унікальність цього озера полягає в тому, що воно вкрите 15-сантиметровим шаром солі, яка має специфічне рожеве забарвлення. В цьому винні мікроорганізми (це далеко не єдиний випадок в Африці).
 
Озеро Натрон славиться ще й тим, що тут постійно проживає близько 1,5 мільйонів особин рожевого фламінго, а це - одна із найбільших колоній цього птаха у світі. Що ж стосується такого представника як малий фламінго, то він водиться тільки тут, і більше ніде в світі. Через своє . . . . .

 

Парк Беремицьке

Парк дикої природи БеремицькеПарк дикої природи Беремицьке

Село Беремицьке - поселення доби бронзи, ранньозалізного віку та давньоруського часу. За даними на 1859 рік у козацькому селі Беремицькі (Беремицький, Замовщина) Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 73 особи (36 чоловічої статі та 37 — жіночої), налічувалось 10 дворових господарств. Зараз населення становить 36 осіб.
 
Парк дикої природи «Беремицьке» знаходиться неподалік від міста Остер, на півдорозі між Черніговом і Києвом, орієнтуєтеся на села Козелецького району - Поліське, Євминка і Беремицьке, назву якого і носить парк.
Був створений 2015 року на території 12 гектарів селянських паїв, взятих у довгострокову оренду. Зараз площа сягає до 500 га. До заснування парку дикої природи на Чернігівщині долучилася група інвесторів, до його розвитку також приєднуються різні компанії і волонтери. З 2017 року парк відкритий для відвідування.
 
Основна діяльність парку пов’язана з відновлення екосистем Подесіння. Територія парку розташована на межі Дніпровсько-Донецької западини та Українського кристалічного щита, рух яких доповнений діяльністю останньої великої неврегульованої європейської річки Десна, створив унікальний мозаїчний ландшафт. Придеснянські меандри, вологі луки, евтрофне чорновільхове болото, сосново-дубові суборі та зоогенні поляни дають змогу для проростання великої кількості судинних рослин та проживанню багатьох представників фауни. Особливої уваги заслуговує . . . . .

 

Велика Китайська стіна

Велика Китайська стінаВелика Китайська стіна
 
Велика Китайська стіна дійсно одним із найвеличніших споруд на планеті. Її загальна довжина становила 8,8 тисяч кілометрів, однак безпосередньо сам мур має довжину 6,2 тисячі кілометрів. Та незважаючи на такі грандіозні розміри, Китайський мур не можна побачити із космосу, всупереч поширеному міфу.
 
Ще при династії Цинь (221-207 рр до н.е.) при будівництві Великої китайської стіни використовували клейке рисове борошно для зміцнення цегли. Однак сама стіна побудована не лише з цегли. Її також будували з дерева, глини, щебіню, каменю та вапна. Саме тому наразі більша частина цієї величеої архітектурної пам'ятки недоступна для туристів через її аварійний стан, причиною якого також були і природні стихії.
 
Наразі головними "ворогами" стіни є ерозія, яка руйнує стіни муру, однак найбільшої шкоди йому завдала . . . . .

 

Сторінки