Географія

Перу, Республіка Перу — держава на заході Південної Америки. Пло­ща 1285,2 тис. км². Населення 25,6 млн людей (2000), бл. 1/2 —індіанці кечуа і аймара, інші — іспаномовні перуанці. Міське населення 70,1 % (1993). Офіційні мови — іспанська і кечуа. Віруючі — головним чином католики. Адміністративно-територіальний поділ: 25 департаментів. Сто­лиця — Ліма. Глава держави — президент. Законодавчий орган — Де­мократичний установчий конгрес.

На заході, вздовж берега Тихого океану, вузька смуга пустинних бере­гових рівнин (Коста). Східніше — гірський пояс Анд (Сьєрра), висотою до 6768 м (г. Уаскаран). На сході — Амазонська низовина (Сельва), що пере­ходить на півдні в передгірну рівнину (Монтанья). Середньомісячні тем­ператури на узбережжі 15—25 °С, в Андах, на плоскогір'ях від 5 до 16 °С, на рівнині 24—27 °С. Опадів від 700 до 3000 мм на рік. На західних схилах Анд — рідкі чагарники, кактуси; на внутрішніх плоскогір'ях, на півночі і сході — високогірні тропічні степи, на південному сході — напівпустелі. На східних схилах Анд і на рівнинах Сельви — вологі вічнозелені ліси. З річок найбільша — Амазонка, з озер — Тітікака. Національні парки Ману, Серрос-де-Амотане та інші; кілька резерватів.

Фіджі — держава в Океанії, на однойменних островах. Площа 18,3 тис. км². Населення 630 тис. людей. (1980). Столиця — Сува. Глава держави і головнокомандуючий — президент (призначається Великою радою вождів). Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Основні партії: Фіджійська лейбористська партія, Партія національної єдності, Партія національної федерації, Християнсько-демократичний альянс. Понад 1/2 населення (в основному корінні фіджійці) — христия­ни: протестанти-методисти (37 %), англікани, адвентисти, пресвітеріа­ни, а також католики (8 %). Індуїсти становлять 38 %, а мусульмани — 8 %. Заселення Фіджі почалося понад 3,5 тис. років тому, спочатку мела­незійцями, а згодом полінезійцями. Першим з європейців тут побував голландець А. Тасман (в 1643 p.). Історично на островах сформувалося суспільство зі складною клановою ієрархією. З 1874 р. Фіджі — колонія Великобританії. У 1966 р. прийнята перша конституція. У 1970 р. Фіджі отримали статус британського домініону (англійського монарха пред­ставляв генерал-губернатор) і незалежність. У 1987 р. на парламентсь­ких виборах перемогла коаліція Фіджійської лейбористської партії і Партії національної федерації. У 1997 р. була прийнята нова конституція, що враховує інтереси основних етнічних груп.

Острови архіпелагу двох типів — «високі», вулканічні (до 500—1000 м над рівнем моря) і коралові атоли і рифи. На архіпелазі — понад 3 тис. видів рослинності (понад 60 видів цінних порід дерев). Тропічні ліси і чагарники займають 65 % території. Водяться пітони, ящірки і отруйні змії. Понад 100 видів птахів. У прибережних водах — до 120 видів риб, краби, омари, креветки, трепанги, морські черепахи, акули.

Бразилія, Федеративна Республіка Бразилія — держава в Південній Америці. Площа 8,5 млн км². Населення 165,6 млн людей (2000), понад 95 % бразильці. Білі — 55 %, метиси і мулати — 38 %, чорношкірі — 6 %. Міське населення 80 % (1998). Офіційна мова — португальська. Більшість віруючих католики (80 %). Бразилія — федерація в складі 26 штатів і Федерального (столичного) округу. Столиця — місто Бразилія. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — двопалатний Національний конгрес.

Центральну і південну частини Бразилії займає Бразильське плос­когір'я (вища точка — г. Бандейра, 2890 м); на півночі — Амазонська низовина і відроги Гвіанського плоскогір'я. На крайньому півдні — Лаплатська низовина. Клімат змінюється з північного заходу на південний схід від екваторіального до субтропічного (середні температури січня від 23 до 29 °С, липня від 16 до 24 °С). Опадів 3000 мм на заході Амазонської низовини, до 500 мм на північному сході Бразильського плоскогір'я, 1200 мм на рік на півдні. Головні річки — Амазонка, Сан-Франсиску, Парана. На Амазонській низовині — вологоекваторіальні ліси, в центра­льній частині — савани і рідколісся, на Приатлантичній низовині — тро­пічні змінно-вологі, на півдні — вічнозелені ліси. Під лісом — 38 % тери­торії країни. Понад 20 національних парків і заповідників.

Аргентина, Аргентинська Республіка — держава на південному сході Південної Америки. Площа 2767 тис. км². Населення 37,3 млн людей (2001), понад 90 % — аргентинці. Білі — 85 %, метиси, індіанці — 15 %. Міське населення понад 89 % (1998). Офіційна мова — іспанська. Більшість вірую­чих — католики (90 %). Аргентина — федерація у складі 22 провінцій, Феде­рального (столичного) округу і національної території Вогняна Земля. Сто­лиця — Буенос-Айрес. Глава держави — президент. Законодавчий орган — двопалатний Національний конгрес.

Східна частина Аргентини рівнинна, на заході — Анди, на південно­му заході Патагонське плоскогір'я. Клімат на півночі тропічний, півден­ніше субтропічний, на півдні помірний. Середні температури січня на півночі 28 °С, на півдні 10 °С, липня відповідно 18 і 1 °С. Опадів — від 100—300 мм на заході до 1400—1600 мм на рік на сході. Головні річки — Парана, Парагвай, Уругвай, Чубут, Ріо-Негро, Ріо-Колорадо. Вологі лу­гові степи, савани, субтропічні ліси (переважно в горах). Національні парки: Науель-Уапі, Лос-Гласьярес, Лос-Алерсес, Ланін тощо.

Австралія, Австралійський Союз — держава в Південній півкулі, на материку Австралія, о. Тасманія і прилеглих островах. Площа 7,68 млн км². Населення 19,6 млн людей (2002), в основному нащадки пере­селенців з Великобританії і Ірландії. Корінних жителів (тубільців або ав­стралійців) 1,5 %, в основному в глибинних районах. Міське населення 85 % (1998). Офіційна мова — англійська. Більшість віруючих — христи­яни (26 % католики, 24 % англікани). Австралія — конституційна мона­рхія. Входить у Співдружність. За формою державного устрою — федера­ція у складі 6 штатів і 2 територій. Столиця — Канберра. Глава держави — королева Великобританії, представлена генерал-губернатором (що при­значається за рекомендацією австралійського уряду). Законодавчий ор­ган — двопалатний парламент (Палата представників і Сенат).

Австралія — індустріально-аграрна країна з високим рівнем розвит­ку ринкової економіки. Частка у валовому внутрішньому продукті (ВВП) (1999, %): промисловість 26, сільське, лісове господарство і рибальство 3. Добувають залізняк (115 млн т в 1991), боксити, ільменіт, рутил, вісмут, свинець, цинк, нікель, уран, вольфрам, золото, срібло, кам'яне і буре вугілля, нафту, природний газ. Виробництво електроенергії 191,7 млрд кВт*год (1999), по виробництву електроенергії на душу населення Авст­ралія займає одне з перших місць у світі. Чорна і кольорова металургія (рафінування цинку, рафінування міді, алюмінію), нафтопереробна і на­фтохімічна промисловість. Найбільш розвинені: машинобудування (еле­ктротехнічне і радіоелектронне, верстато- і локомотивобудування, авто­мобілебудування), хімічна (виробництво сірчаної кислоти, суперфосфа­ту, синтетичного каучуку, пластмас), харчова промисловість, продукція якої (м'ясо, борошно, молочні консерви, олія) йде головним чином на експорт.

Індонезія, Республіка Індонезія — держава в Південно-Східній Азії, на островах Малайського архіпелагу і у західній частині о. Новая Гвінея (Іріан-Джая). Площа 1919,4 тис. км². Населення 234,89 млн людей (2003). Міське населення 39 % (1998). Офіційна мова — індонезійська. Біль­шість віруючих — мусульмани (88 %). Адміністративно-територіальний поділ: 24 провінції, 2 особливі адміністративні одиниці, що мають статус провінцій, і І метрополітенський округ (столичний). Столиця — Джака­рта. Вищий орган державної влади — Народний консультативний кон­грес. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — парла­мент (Рада народних представників).

Понад 1/2 території займають гори (до 5029 м, на о. Новая Гвінея). Бл. 400 вулканів, у т. ч. понад 100 діючих. Клімат переважно екваторіаль­ний і субекваторіальний, на низовині середньомісячні температури від 25 до 27 °С, у горах — прохолодніше. Опадів 2000—4000 мм на рік. Річки багатоводні. Бл. 2/3 території покрито вологими тропічними лісами. Діля­нки рідколісся і саван.

Канада — держава в Північній Америці. Площа 9976 тис. км². Насе­лення 31,186 млн людей (2002), головним чином англо-канадці (понад 44 %) і франко-канадці (бл. 28 %); корінне населення — індіанці і ескімоси. Міське населення 77,9 % (1998). Офіційні мови — англійська і французька. Віруючі — протестанти і католики. Канада — федерація у складі 10 провінцій і 3 територій. Столиця — Оттава.

Входить у Британську співдружність націй. Глава держави — короле­ва Великобританії, представлена генерал-губернатором. Законодавчий орган — двопалатний парламент (сенат і палата общин). Політична сис­тема Канади, що формально вважається британським домініоном, ско­пійована з англійської. Уряд формується партією більшості в Палаті об­щин, лідер цієї партії стає прем'єр-міністром країни. 301 депутат Палати общин обирається за мажоритарною системою від одномандатних вибо­рчих округів.

Омивається на заході Тихим океаном, на сході — Атлантичним оке­аном, на півночі — Північним Льодовитим океаном і їх морями. Канада займає північну частину Північної Америки і примикаючі до неї острови (в т. ч. Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Ванкувер). Східна частина Канади — рівнини і плато висотою від 300 м до 1500 м. На заході — Кордильєри висотою до 6050 м (г. Логан). Клімат переважно помірний і субарктичний. Середні температури січня від -35 °С на півно­чі до 4 °С на півдні Тихоокеанського узбережжя, липня 21 °С на півдні, 4 °С на островах Канадського Арктичного архіпелагу. Опадів на рік від 150 мм в північній частині до 1250 мм на Атлантичному і 2500 мм на Тихоокеанському узбережжі. Головні річки — Св. Лаврентія, Макензі, Фрейзер. На південному сході — система Великих озер (Канаді нале­жить 1/3 акваторії); інші великі озера: Велике Ведмедяче, Велике Неві­льниче, Вінніпег, Атабаска. На півночі арктична пустеля, тундра, лісоту­ндра, на схилах Кордильєр — хвойні і мішані ліси, на півдні — степи і лісостепи, переважно розорані. Багато національних парків.