Географія

Забруднення води — це зміни хімічного і фізичного стану або біологіч­них характеристик води, що обмежують подальше її вживання. При усіх типах водокористування змінюються або фізичний стан (наприклад, при нагріванні), або хімічний склад води — при надходженні забруднюючих речовин, які діляться на дві основні групи: ті, що згодом змінюються у водному середовищі і ті, що залишаються в ній незмінними. До першої групи відносяться органічні компоненти побутових стоків і велика час­тина промислових, наприклад відходи целюлозно-паперових підприємств. Другу групу складають багато неорганічних солей, наприклад сульфат натрію, який використовується як барвник в текстильній промисловос­ті, і неактивні органічні речовини типу пестицидів.

Забруднення повітря — це будь-яка небажана зміна складу земної ат­мосфери внаслідок надходження до неї різних газів, водяної пари і твердих часток (під впливом природних процесів або внаслідок діяльності люди­ни). Приблизно 10 % забруднювачів потрапляють в атмосферу внаслідок таких природних процесів, як, наприклад, вулканічні виверження, які супроводжуються викидами в атмосферу попелу, розпилених кислот і ба­гатьох отруйних газів. Крім того, основними джерелами сірки в атмосфері служать бризки морської води і рослинні залишки, що розкладаються. Також треба відмітити лісові пожежі, внаслідок яких утворюються щільні клуби диму, що охоплюють значні площі, і пилові бурі. Дерева і чагарники виділяють багато летких органічних сполук (ЛOC), створюючих блакит­ний серпанок, який закриває велику частину гір Блу-Рідж в США (в пе­рекладі «блакитний хребет»). Присутні в повітрі мікроорганізми (пилок, плісеневі гриби, бактерії, віруси) викликають у багатьох людей приступи алергії та інфекційні захворювання. Інші 90 % забруднювачів мають . . . . .

Міжнародні канали, скорочуючи світові морські шляхи, відіграють важливу роль у морському судноплавстві і світовій торгівлі, через них йдуть великі потоки суден і вантажів. Міжнародні канали можуть мати також велике військово-стратегічне значення (наприклад, Суецький, Панамський, Кільський).

Суецький канал — це судноплавний безшлюзовий морський канал на північному сході Єгипту, що з'єднує Червоне море із Середземним мо­рем. Цей канал — найкоротший водний шлях між портами Атлантичного і Індійського океанів (на 8—5 тис. км коротше за шлях навколо Африки). Зона Суецького каналу вважається умовним кордоном між Африкою і Азією. Суецький канал офіційно був відкритий для судноплавства у 1869 р.

Техногенна екологічна катастрофа — це аварія технічного пристрою (атомної електростанції, танкера тощо), що призводить до вельми не­сприятливих змін у навколишньому природному середовищі і, як прави­ло, масової загибелі живих організмів і економічних збитків. Аварії і ка­тастрофи виникають раптово, мають локальний характер, у той же час екологічні наслідки їх можуть розповсюджуватися на дуже значні від­стані. Як свідчить досвід, техногенні екологічні катастрофи можливі на­віть в країнах з високими технологічними стандартами, і їх виникнення зумовлене комплексом різних причин: порушенням техніки безпеки, по­милками людей або їх бездіяльністю, різними поломками, впливом стихійного лиха тощо. Найбільшу екологічну небезпеку мають катастрофи на радіаційних об'єктах (атомні електростанції, підприємства з перероб­ки ядерного палива, уранові рудники), хімічних підприємствах, нафто- і газопроводах, транспортних системах (морський і залізничний транс­порт), греблях водосховищ і т. п.

Однією з найбільш гострих екологічних проблем у наш час є забруд­нення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання, і насамперед небезпечними відходами. Сконцентровані у відвалах, териконах, несанкціонованих звалищах відходи є джерелом забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, грун­тів і рослинності. Всі відходи поділяють на побутові і промислові (вироб­ничі). Побутові відходи можуть знаходитися як у твердому, так і в рідко­му, рідше — в газоподібному станах. Тверді побутові відходи (ТБО) — це сукупність твердих речовин (пластмаса, папір, скло, шкіра) і харчових відходів, що утворюються в побутових умовах. Рідкі побутові відходи пред­ставлені в основному стічними водами господарсько-побутового при­значення. Газоподібні — викидами різних газів. Промислові (виробничі) відходи (ВП) — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і повністю або частково втратили початкові споживчі властивості. Вони бувають твер­дими (відходи металів, пластмас, деревина), рідкими (виробничі стічні води, відпрацьовані органічні розчинники) і газоподібними (викиди про­мислових печей, автотранспорту) . Промислові відходи, так само, як і побутові, через нестачу полігонів захоронення в основному вивозяться на несанкціоновані звалища. Знешкоджується і утилізовується тільки 1/5 частина. Найбільшу кількість промислових відходів утворює вугільна промисловість, підприємства чорної і кольорової металургії, теплові еле­ктростанції, промисловість будівельних матеріалів. Екологічні кризові ситуації, що періодично виникають в різних точках планети, в багатьох випадках зумовлені негативним впливом так званих небезпечних відхо­дів. Під небезпечними відходами розуміють відходи, що містять у своєму складі речовини, які мають одну з найнебезпечніших властивостей (ток­сичність, вибуховість, інфекційність, пожежонебезпечність) і присутні в кількості, шкідливій для здоров'я людей і навколишнього природного середовища. Небезпечні відходи стали проблемою століття, і для бороть­би з ними робляться величезні зусилля у всьому світі. Клас токсичності відходів визначають згідно з Класифікатором токсичних промислових відходів (1987). Найбільшу загрозу для людини і всієї біоти мають небез­печні відходи, що містять хімічні речовини І і II класу токсичності. На­самперед, це відходи, у складі яких присутні радіоактивні ізотопи, діоксини, пестициди, бенз(а)пірен і деякі інші речовини.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР, International Bank of Reconstruction and Development) — спеціалізована установа OOH, між­державна валютно-фінансова організація. Членами є 166 держав (1992). Надає довгострокові кредити переважно країнам, що розвиваються. Ста­тутний капітал 115,7 млрд дол. США (середина 1980-хрр.).

Як і Міжнародний валютний фонд, він був утворений за рішенням Бреттон-Вудської конференції в липні 1944 р. Штаб-квартира банку розташовується у Вашингтоні, а його президентом за традицією є гро­мадянин США. Членство у Світовому банку відкрите для будь-якої країни, яка хоче стати одночасно і членом Міжнародного валютного фонду. Ресурси банку частково складаються з внесків його членів. Приблизно 90 % підписних капіталів утворюють гарантійний фонд виконання зобов'язань банку. Інші 10 % капіталів повинні бути вне­сені готівкою, 1 % — у доларах США або у золоті, а 9 % — у власних валютах країн, що підписалися. Частина капіталу, внесена в доларах США, вільно використовується МБРР, у той час як капітал у інших валютах може бути наданий в позику тільки за згодою членів банку, чия валюта буде використовуватися. Як правило, отримати таку згоду неважко. Головна частина коштів для видачі позик поступає від інве­сторів, діючих на світовому ринку капіталів. Вони купують облігації банку або беруть на себе частку в наданих ними позиках. У доповнен­ня до коштів, що отримуються шляхом запозичень, банк створює нові джерела кредитування з прибутків і повернення раніше виданих по­зик.

Запобігання світовій війні залишається найважливішою глобальною проблемою людства. І для цього є всі підстави. Вченими підраховано, що за останні 6 тис. років люди пережили понад 14, 5 тис. воєн, в яких загинуло 3 млрд 640 млн людей. Війна завдає нечуваної шкоди людській популяції і екосистемам. Тільки в період Другої світової війни (1939— 1945) військовими діями була охоплена площа бл. 3,3 млн км², у ході війни загинуло 55 млн людей. Під час війни в Перській затоці у лютому 1991 р. було висаджено у повітря 1250 нафтових свердловин, внаслідок чого щодня згоряло бл. 1 млн т нафти, забруднюючи повітря на сотні кілометрів від Кувейту. Ракетно-бомбові удари НАТО по військових і цивільних об'єктах Югославії в першій половині 1999 р. призвели до великих пожеж і руйнування, дуже небезпечного забруднення повітря, грунту, вод Дунаю токсичними хімічними речовинами і нафтопродукта­ми. Будь-які військові дії завдають навколишньому природному середо­вищу шкоди, особливо якщо вони ведуться на великій території протя­гом тривалого часу, однак і при короткочасних військових конфліктах можуть виникнути надзвичайні екологічні ситуації, якщо можливий про­тивник застосує сучасні засоби знищення. Навмисні негативні впливи людини на природу і навколишнє середовище у військових цілях отри­мали назву екоциду (біоциду, екологічної війни). У наш час найбільш руйнівний потенціал має зброя масового знищення — ядерна, хімічна і бактеріологічна. Всі компоненти навколишнього природного середови­ща, і насамперед люди, беззахисні перед цими видами зброї.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) — автономна міжурядова організація, сприяюча мирному використанню атомної енергії. Засноване в 1957 p., МАГАТЕ діє в системі ООН за угодою з цією міжнародною організацією. У 1995 р. до МАГАТЕ входила 121 держава. Щорічна Генеральна конференція всіх держав-членів заслу­ховує звіт про роботу Агентства за рік. У проміжку між Генеральними конференціями поточною діяльністю Агентства керує Рада керівни­ків, що складається з представників 35 держав-членів, на чолі з Гене­ральним директором.

Головний офіс МАГАТЕ знаходиться у Відні. МАГАТЕ здійснює підтримку науково-дослідних робіт у галузі атом­ної енергетики і сприяє державам-членам у придбанні ядерних мате­ріалів, технічних послуг і обладнання. Воно сприяє розвитку ядерної енергетики і застосуванню радіоактивних ізотопів в медичних та ін­ших мирних цілях.