Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії

http://www.SchoolLib.com.ua


 

Південноафриканська Республіка (ПАР)

Південноафриканська Республіка (ПАР) — держава на півдні Африки. Площа 1,219 млн км2. Населення 43,9 млн людей (2000), у т. ч. африканці (76 %; зулу, косата інші), метиси (9 %), вихідці з Європи (13 %), головним чином африканери (бури) і англійці. Міське населення 53 % (1998). Офі­ційні мови — африкаанс і англійська. Віруючі — в основному християни і прихильники місцевих традиційних вірувань. Столиця — Преторія, ре­зиденція парламенту — Кейптаун. Адміністративно-територіальний по­діл: 9 провінцій. Глава держави — президент. Законодавчий орган — дво­палатний парламент (Сенат і Національні збори).

ПАР займає південний край Південно-Африканського плоскогір'я, трохи піднятого по краях (Драконові гори на сході, окремі вершини по­над 3000 м) і обмеженого крутими схилами Великого Уступу. На півдні Капські гори. Клімат тропічний і субтропічний. Середня температура січня 18—27 °С, липня 7—10 °С. Опадів від 60 мм на узбережжі, 650 мм на плоскогір'ї, до 2000 мм на рік на східних схилах Драконових гір. Головні річки — Оранжева і Лімпопо. На сході — савана, південніше за 30° пд. ш. — субтропічні ліси і жорстколисті вічнозелені чагарники, на схилах гір — субтропічні і мусонні ліси; у внутрішніх районах савана, степи, чагарникові напівпустелі і пустеля Карру. Національні парки — Крюгер, Калахарі-Гемсбок та інші, численні заповідники і резервати.

Єгипет

Єгипет (араб. Міср), Арабська Республіка Єгипет (Гумхурія Міср аль-Арабія) — держава на північному сході Африки і на Синайському п-ові в Азії. Площа 1001,4 тис. км2. Населення 74,7 млн людей (2003); 98 % єги­птяни (єгипетські араби), а також нубійці, бербери тощо. Міське насе­лення 45 % (1998). Офіційна мова — арабська. Державна релігія — іслам (сунітського напряму), бл. 10 % населення — християни (копти). Адміні­стративно-територіальний поділ: 26 мухафаз (губернаторство). Столиця — Каїр. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатні Народні збори.

На півночі омивається водами Середземного моря, на сході — вода­ми Червоного моря. Бл. 96 % всієї території — пустинні райони, 3 % — дельта і долина р. Ніл. Клімат на півночі субтропічний, на іншій терито­рії — тропічний пустинний. Середні температури січня від 11—12 °С на півночі до 15—16 °С на півдні, липня відповідно 25—26 °С і 30—34 °С. Опадів на рік менше ніж 100 мм на більшій частині території, 200—400 мм на півночі. Єдина річка — Ніл. Великі запаси підземних вод. Щебе­нисті і піщані пустелі. У долині і дельті Нілу — культурна рослинність. Резерват Ваді-Рішраш.

Мексика

Мексика, Мексиканські Сполучені Штати — держава на півдні Пів­нічної Америки. Площа 1972,5 тис. км2. Населення 104,9 млн людей (2003), головним чином мексиканці. Міське населення 74 % (1998). Офіційна мова — іспанська. Більшість віруючих — католики. Мексика — федера­ція, в її складі 31 штат і столичний Федеральний округ. Столиця — Мехі­ко. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — двопала­тний Національний конгрес (палата депутатів і сенат). Велика частина країни — Мексиканське нагір'я, облямоване хребтами Східна Сьєрра-Мадре, Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьєрра (вклю­чає діючі вулкани Орісаба — 5700 м, Попокатепетль — 5452 м). Клімат тропічний, на півночі — субтропічний. Середні температури січня від 10 °С на північному заході до 25 °С на півдні, липня від 15 °С на нагір'ї до 30 °С на узбережжі Каліфорнійської затоки. Опадів від 100 до 3000 мм на рік. Велика річка — Ріо-Браво-дель-Норте (прикордонна з США). У по­сушливих районах — пустинна і напівпустинна рослинність, у вологих — тропічні ліси, в горах на півночі — хвойні. Національні парки: Кумбес-де-Монтеррей, Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартір, Каньйон-дель-Ріо-Бланко, Невадо-де-Толука та інші.

Індія

Індія (на мові хінді — Бхарат), Республіка Індія — держава в Півден­ній Азії. Площа 3,287 млн км2. Населення 1,4 млрд людей (2003). Індія багатонаціональна держава; найбільш численні хіндустанці, телугу (андхра), маратхі, бенгальці, біхарці, таміли, гуджаратці, каннара, малаялі, пенджабці тощо. Міське населення 28 % (1998). Офіційні мови — хінді і англійська; в штатах — офіційні національні мови. Віруючі (%): індуїсти 80, мусульмани 14, інші — християни, сикхи тощо. Індія — федеративна республіка, у складі 25 штатів і 7 союзних територій центрального підпо­рядкування. Столиця — Делі. Входить до Співдружності. Глава держа­ви — президент. Законодавчий орган — двопалатний парламент.

Омивається Індійським океаном, Аравійським морем і Бенгальсь­кою затокою. Велику частину п-ва Індостан займає Деканське плоско­гір'я, на півночі знаходяться Індо-Гангська рівнина і найвищі гори Зем­лі — Гімалаї (висота в Індії до 8126 м, г. Нангапарбат) і Каракорум. Клі­мат переважно тропічний, на півночі — тропічний мусонний. На рівни­нах середні температури січня від 15 °С на півночі до 27 °С на півдні, травня 28—35 °С. Опадів — від 60—100 мм на рік в пустелі Тар на заході країни, 300—400 мм в центральних районах Декану, 3000—6000 мм у Східних Гімалаях і на зовнішніх схилах Гат, до 12 тис. мм у Черапунджі на плато Шиллонг (найвологіше місце на Землі). Основні річки — Ганг, Брахмапутра, Інд. Тропічні ліси, савани і чагарникова напівпустеля. У горах — висотна поясність. Національні парки Казіранга, Манас та інші; численні резервати.

Японія

Японія (япон. Ніппон, Ніхон) — держава у Східній Азії, що знахо­диться на островах (Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку, арх. Рюкю, всього бл. 4 тис.), які омиваються Тихим океаном, Японським, Охотським і Східнокитайським морями. Площа 377,8 тис. км2. Населення 127,2 млн людей (2003); японців 99,4 %. Міське населення 79 % (1998). Офіційна мова — японська. Більшість віруючих — буддисти і синтоїсти. Адміністра­тивно-територіальний поділ: 9 областей, що об'єднують 44 префектури; столичний округ і 2 міські префектури. Столиця — Токіо. Японія — кон­ституційна монархія. Глава держави — імператор. Законодавчий орган — двопалатний парламент (Палата радників і Палата представників).

Рельєф переважно гірський. Численні діючі і згаслі вулкани, в т. ч. вища точка Японії — вулкан Фудзіяма (на о. Хонсю, 3776 м). Часто бува­ють землетруси. На Тихоокеанське узбережжя іноді обрушуються цуна­мі. Клімат субтропічний мусонний, на півночі помірний, на півдні тропі­чний. Середні температури січня від-5 °С на о. Хоккайдо до 16 °С на арх. Рюкю, липня відповідно від 22 до 28 °С. Опадів на більшій частині країни 1700—2000, на півдні до 4000 мм на рік, восени часто бувають тайфуни. Річки короткі, багатоводні. Велике оз. Біва. Понад 2/3 території під ліса­ми (на Хоккайдо головним чином хвойні, південніше — субтропічні віч­нозелені) і чагарниками. Численні національні парки (в т. ч. Бандай-Асахі, Нікко, Сето-Найкай, Сікоцу-Тоя, Фудзі-Хаконе-Ідзу, підводні парки на мілководдях), заповідники, резервати.

Соціально-економічна характеристика країн Африки

Африка займає 1/5 суходолу земної кулі. За розмірами (30,3 млн км2) з усіх частин світу поступається тільки Азії. До складу регіону входять 55 країн.

У світі немає іншого континенту, який в такій же мірі постраждав би від колоніального гніту і работоргівлі, як Африка. Розпад колоніальної системи почався в 1950-х роках на півночі континенту, остання коло­нія — Намібія була ліквідована у 1990 р. У 1993 р. на політичній карті Африка виникла нова держава — Ерітрея (внаслідок розпаду Ефіопії).

Континент майже посередині перетинається екватором і повністю лежить між субтропічними поясами Північної і Південної півкуль. Своє­рідність його форми — північна частина в 2,5 разу ширша за південну — визначило відмінність їх природних умов. Загалом материк компактний: на 1 км берегової лінії припадає 960 км2 території. Африка виключно багата корисними копалинами, хоч вивчені вони поки що недостатньо. Серед інших континентів вона займає перше місце по запасах руд мар­ганцю, хромітів, бокситів, золота, платини, кобальту, алмазів, фосфори­тів. Великі також ресурси нафти, природного газу, графіту, азбесту. Час­тка Африки у світовій гірничій промисловості — 14 %. Майже вся сиро­вина і паливо вивозяться з Африки в економічно розвинені країни, що ставить її економіку у велику залежність від світового ринку. Усього в Африці можна виділити 7 головних гірничопромислових районів. Три з них знаходяться в Північній Африці і чотири — на південь від Сахари.

Сполучені Штати Америки (США)

Сполучені Штати Америки (США) — держава в Північній Америці. Площа бл. 9629,09 тис. км2. Населення 290,3 млн людей (2003). Міське населення 75,2 % (1990). Расовий склад (1991, %): білі 83,4, афроамери­канці 12,4, інші (вихідці з країн Азії і Океанії, американські індіанці, ескімоси, алеути) 4,1. Офіційна мова — англійська. Віруючі переважно протестанти (56 %) і католики (28 %). США — федерація у складі 50 штатів (48 суміжних, а також Аляска і Гавайї) і федерального (столично­го) округа Колумбія. Столиця — Вашингтон. Глава держави і уряду — президент, що обирається на 4 роки. Законодавчий орган — Конгрес (Палата представників і Сенат).

Близько половини основної території (суміжних штатів) — гірські хребти, плоскогір'я і плато Кордильєр; східний край поясу Кордильєр утворюють хребти Скелястих гір висотою понад 4000 м, західний — Бе­регові хребти, що тягнуться вздовж Тихоокеанського узбережжя. На сході країни — Аппалачські гори (висота до 2037 м). Між Кордильєрами і Ап­палачами — великі внутрішні рівнини (Центральні, Великі). Вздовж уз­бережжя Атлантичного океану і його Мексиканської затоки — Приатлантична і Примексиканська низовини. Найвища точка країни — гора Мак-Кінлі (6193 м) на Алясці. Родовища вугілля, нафти, природного газу, руд чорних і кольорових металів, урану. Клімат переважно помірний і субтропічний континентальний. Середні температури січня від -25 °С на Алясці до 20 °С на п-ові Флорида, липня 14—22 °С на західному узбереж­жі, 16—26 °С на східному. Опадів від 100 мм на внутрішніх плоскогір'ях і плато до 4000 мм на рік в приморській смузі. Головні річки — Міссісіпі з притоками Міссурі і Огайо, Колумбія, Колорадо, Юкон. На північному сході — система Великих озер. На Алясці — тундра і рідкостійні ліси, на північному сході — хвойні і мішані, на півдні — широколисті і субтропі­чні мішані. На внутрішньому плато Кордильєр — напівпустелі.

Сторінки