Географія

Австралія, Австралійський Союз — держава в Південній півкулі, на материку Австралія, о. Тасманія і прилеглих островах. Площа 7,68 млн км². Населення 19,6 млн людей (2002), в основному нащадки пере­селенців з Великобританії і Ірландії. Корінних жителів (тубільців або ав­стралійців) 1,5 %, в основному в глибинних районах. Міське населення 85 % (1998). Офіційна мова — англійська. Більшість віруючих — христи­яни (26 % католики, 24 % англікани). Австралія — конституційна мона­рхія. Входить у Співдружність. За формою державного устрою — федера­ція у складі 6 штатів і 2 територій. Столиця — Канберра. Глава держави — королева Великобританії, представлена генерал-губернатором (що при­значається за рекомендацією австралійського уряду). Законодавчий ор­ган — двопалатний парламент (Палата представників і Сенат).

Австралія — індустріально-аграрна країна з високим рівнем розвит­ку ринкової економіки. Частка у валовому внутрішньому продукті (ВВП) (1999, %): промисловість 26, сільське, лісове господарство і рибальство 3. Добувають залізняк (115 млн т в 1991), боксити, ільменіт, рутил, вісмут, свинець, цинк, нікель, уран, вольфрам, золото, срібло, кам'яне і буре вугілля, нафту, природний газ. Виробництво електроенергії 191,7 млрд кВт*год (1999), по виробництву електроенергії на душу населення Авст­ралія займає одне з перших місць у світі. Чорна і кольорова металургія (рафінування цинку, рафінування міді, алюмінію), нафтопереробна і на­фтохімічна промисловість. Найбільш розвинені: машинобудування (еле­ктротехнічне і радіоелектронне, верстато- і локомотивобудування, авто­мобілебудування), хімічна (виробництво сірчаної кислоти, суперфосфа­ту, синтетичного каучуку, пластмас), харчова промисловість, продукція якої (м'ясо, борошно, молочні консерви, олія) йде головним чином на експорт.

Індонезія, Республіка Індонезія — держава в Південно-Східній Азії, на островах Малайського архіпелагу і у західній частині о. Новая Гвінея (Іріан-Джая). Площа 1919,4 тис. км². Населення 234,89 млн людей (2003). Міське населення 39 % (1998). Офіційна мова — індонезійська. Біль­шість віруючих — мусульмани (88 %). Адміністративно-територіальний поділ: 24 провінції, 2 особливі адміністративні одиниці, що мають статус провінцій, і І метрополітенський округ (столичний). Столиця — Джака­рта. Вищий орган державної влади — Народний консультативний кон­грес. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — парла­мент (Рада народних представників).

Понад 1/2 території займають гори (до 5029 м, на о. Новая Гвінея). Бл. 400 вулканів, у т. ч. понад 100 діючих. Клімат переважно екваторіаль­ний і субекваторіальний, на низовині середньомісячні температури від 25 до 27 °С, у горах — прохолодніше. Опадів 2000—4000 мм на рік. Річки багатоводні. Бл. 2/3 території покрито вологими тропічними лісами. Діля­нки рідколісся і саван.

Канада — держава в Північній Америці. Площа 9976 тис. км². Насе­лення 31,186 млн людей (2002), головним чином англо-канадці (понад 44 %) і франко-канадці (бл. 28 %); корінне населення — індіанці і ескімоси. Міське населення 77,9 % (1998). Офіційні мови — англійська і французька. Віруючі — протестанти і католики. Канада — федерація у складі 10 провінцій і 3 територій. Столиця — Оттава.

Входить у Британську співдружність націй. Глава держави — короле­ва Великобританії, представлена генерал-губернатором. Законодавчий орган — двопалатний парламент (сенат і палата общин). Політична сис­тема Канади, що формально вважається британським домініоном, ско­пійована з англійської. Уряд формується партією більшості в Палаті об­щин, лідер цієї партії стає прем'єр-міністром країни. 301 депутат Палати общин обирається за мажоритарною системою від одномандатних вибо­рчих округів.

Омивається на заході Тихим океаном, на сході — Атлантичним оке­аном, на півночі — Північним Льодовитим океаном і їх морями. Канада займає північну частину Північної Америки і примикаючі до неї острови (в т. ч. Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Ванкувер). Східна частина Канади — рівнини і плато висотою від 300 м до 1500 м. На заході — Кордильєри висотою до 6050 м (г. Логан). Клімат переважно помірний і субарктичний. Середні температури січня від -35 °С на півно­чі до 4 °С на півдні Тихоокеанського узбережжя, липня 21 °С на півдні, 4 °С на островах Канадського Арктичного архіпелагу. Опадів на рік від 150 мм в північній частині до 1250 мм на Атлантичному і 2500 мм на Тихоокеанському узбережжі. Головні річки — Св. Лаврентія, Макензі, Фрейзер. На південному сході — система Великих озер (Канаді нале­жить 1/3 акваторії); інші великі озера: Велике Ведмедяче, Велике Неві­льниче, Вінніпег, Атабаска. На півночі арктична пустеля, тундра, лісоту­ндра, на схилах Кордильєр — хвойні і мішані ліси, на півдні — степи і лісостепи, переважно розорані. Багато національних парків.

Південноафриканська Республіка (ПАР) — держава на півдні Африки. Площа 1,219 млн км². Населення 43,9 млн людей (2000), у т. ч. африканці (76 %; зулу, косата інші), метиси (9 %), вихідці з Європи (13 %), головним чином африканери (бури) і англійці. Міське населення 53 % (1998). Офі­ційні мови — африкаанс і англійська. Віруючі — в основному християни і прихильники місцевих традиційних вірувань. Столиця — Преторія, ре­зиденція парламенту — Кейптаун. Адміністративно-територіальний по­діл: 9 провінцій. Глава держави — президент. Законодавчий орган — дво­палатний парламент (Сенат і Національні збори).

ПАР займає південний край Південно-Африканського плоскогір'я, трохи піднятого по краях (Драконові гори на сході, окремі вершини по­над 3000 м) і обмеженого крутими схилами Великого Уступу. На півдні Капські гори. Клімат тропічний і субтропічний. Середня температура січня 18—27 °С, липня 7—10 °С. Опадів від 60 мм на узбережжі, 650 мм на плоскогір'ї, до 2000 мм на рік на східних схилах Драконових гір. Головні річки — Оранжева і Лімпопо. На сході — савана, південніше за 30° пд. ш. — субтропічні ліси і жорстколисті вічнозелені чагарники, на схилах гір — субтропічні і мусонні ліси; у внутрішніх районах савана, степи, чагарникові напівпустелі і пустеля Карру. Національні парки — Крюгер, Калахарі-Гемсбок та інші, численні заповідники і резервати.

Єгипет (араб. Міср), Арабська Республіка Єгипет (Гумхурія Міср аль-Арабія) — держава на північному сході Африки і на Синайському п-ові в Азії. Площа 1001,4 тис. км². Населення 74,7 млн людей (2003); 98 % єги­птяни (єгипетські араби), а також нубійці, бербери тощо. Міське насе­лення 45 % (1998). Офіційна мова — арабська. Державна релігія — іслам (сунітського напряму), бл. 10 % населення — християни (копти). Адміні­стративно-територіальний поділ: 26 мухафаз (губернаторство). Столиця — Каїр. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатні Народні збори.

На півночі омивається водами Середземного моря, на сході — вода­ми Червоного моря. Бл. 96 % всієї території — пустинні райони, 3 % — дельта і долина р. Ніл. Клімат на півночі субтропічний, на іншій терито­рії — тропічний пустинний. Середні температури січня від 11—12 °С на півночі до 15—16 °С на півдні, липня відповідно 25—26 °С і 30—34 °С. Опадів на рік менше ніж 100 мм на більшій частині території, 200—400 мм на півночі. Єдина річка — Ніл. Великі запаси підземних вод. Щебе­нисті і піщані пустелі. У долині і дельті Нілу — культурна рослинність. Резерват Ваді-Рішраш.

Мексика, Мексиканські Сполучені Штати — держава на півдні Пів­нічної Америки. Площа 1972,5 тис. км². Населення 104,9 млн людей (2003), головним чином мексиканці. Міське населення 74 % (1998). Офіційна мова — іспанська. Більшість віруючих — католики. Мексика — федера­ція, в її складі 31 штат і столичний Федеральний округ. Столиця — Мехі­ко. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — двопала­тний Національний конгрес (палата депутатів і сенат). Велика частина країни — Мексиканське нагір'я, облямоване хребтами Східна Сьєрра-Мадре, Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьєрра (вклю­чає діючі вулкани Орісаба — 5700 м, Попокатепетль — 5452 м). Клімат тропічний, на півночі — субтропічний. Середні температури січня від 10 °С на північному заході до 25 °С на півдні, липня від 15 °С на нагір'ї до 30 °С на узбережжі Каліфорнійської затоки. Опадів від 100 до 3000 мм на рік. Велика річка — Ріо-Браво-дель-Норте (прикордонна з США). У по­сушливих районах — пустинна і напівпустинна рослинність, у вологих — тропічні ліси, в горах на півночі — хвойні. Національні парки: Кумбес-де-Монтеррей, Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартір, Каньйон-дель-Ріо-Бланко, Невадо-де-Толука та інші.

Індія (на мові хінді — Бхарат), Республіка Індія — держава в Півден­ній Азії. Площа 3,287 млн км². Населення 1,4 млрд людей (2003). Індія багатонаціональна держава; найбільш численні хіндустанці, телугу (андхра), маратхі, бенгальці, біхарці, таміли, гуджаратці, каннара, малаялі, пенджабці тощо. Міське населення 28 % (1998). Офіційні мови — хінді і англійська; в штатах — офіційні національні мови. Віруючі (%): індуїсти 80, мусульмани 14, інші — християни, сикхи тощо. Індія — федеративна республіка, у складі 25 штатів і 7 союзних територій центрального підпо­рядкування. Столиця — Делі. Входить до Співдружності. Глава держа­ви — президент. Законодавчий орган — двопалатний парламент.

Омивається Індійським океаном, Аравійським морем і Бенгальсь­кою затокою. Велику частину п-ва Індостан займає Деканське плоско­гір'я, на півночі знаходяться Індо-Гангська рівнина і найвищі гори Зем­лі — Гімалаї (висота в Індії до 8126 м, г. Нангапарбат) і Каракорум. Клі­мат переважно тропічний, на півночі — тропічний мусонний. На рівни­нах середні температури січня від 15 °С на півночі до 27 °С на півдні, травня 28—35 °С. Опадів — від 60—100 мм на рік в пустелі Тар на заході країни, 300—400 мм в центральних районах Декану, 3000—6000 мм у Східних Гімалаях і на зовнішніх схилах Гат, до 12 тис. мм у Черапунджі на плато Шиллонг (найвологіше місце на Землі). Основні річки — Ганг, Брахмапутра, Інд. Тропічні ліси, савани і чагарникова напівпустеля. У горах — висотна поясність. Національні парки Казіранга, Манас та інші; численні резервати.