Лікарські рослини

Медунка лікарська (щемелина звичайна, смоктунчики) — Pulmonaria officinalis L.

Родина шорстколисті — Borraginaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 15—20 см заввишки, з повзким кореневищем. Рослина шершава. При­кореневі листки серцевидно-яйцевидні, загострені, з крила­тим довгим черешком, верхні — сидячі. Стебло пряме, ви­ростає від кореневища. Квітки на коротких ніжках у за­війках, зібрані на верхівці стебла в щиток. Віночки квіток відпадають, вони лійковидні, спочатку червоні, потім бла­китнувато-фіолетові. Цвіте в квітні — травні.

Де росте? У заростях, серед чагарників, у листяних лі­сах, на крайньому заході УРСР. Подібна до неї рослина — медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.) з квітками, спочатку червоними, потім пурпурово-фіолетовими. Поши­рена в усіх лісових і лісостепових районах, рідше в Степу, в Криму — лише в передгірських і гірських лісових ра­йонах.

Що й коли збирають? Листки (обох медунок), а то й цілу рослину, зриваючи її при корені,— в червні — липні; корені викопують восени.

Материнка звичайна (А) — Origanum vulgare L. 

Чебрець звичайний і боровий (Б) — Thymus vulgaris L. (Thymus serpyllum L.)

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядають рослини?

(А)  (Б) 

Чебрець — багаторічний напів­кущ 5—30 см заввишки, з лежачими, при основі червоно-бу­рими, здерев’янілими стеблами. Квітучі гілки спрямовані вгору. Листки — дрібні, супротивні, яйцевидні, цілі, корот- кочерешкові, усіяні залозами з леткою олією. Квітки зібрані в головки. Віночки лілово-рожеві, іноді білі. Запах рослини ароматичний. Чебрець — медоносна рослина. Цвіте з травня до осені.

Маренка запашна (смілка запашна) — Asperula odorata L.

Родина маренові — Rubiaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 10—50 см заввишки. Стебло висхідне, підведене, голе, чотиригранне, нерозгалужене. Рослина пахне кумарином. Листки тонкі, темно-зелені, по краях злегка шорсткі, гострокінцеві, зібрані у вузлах у три-, восьмичленні кільця. Суцвіття у вигляді верхівкового щитка, малоквіткове, складається звичайно з трьох напівзонтиків. Квітки дрібні, звичайно білі. Цвіте в травні — червні.

Де росте? В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Західному і Правобережному Поліссі, в лісостепових районах, у Лівобе­режному Степу, Гірському Криму — в тінистих лісах, за­ростях, на вогкуватому перегнійному грунті.

Що й коли збирають? Усю траву, під кінець цвітіння і пізніше (сушать швидко, бо чорніє).

Льонок звичайний (жабрій) — Linaria vulgaris Mill. (отруйний)

Родина ранникові — Scrophulariaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 30—90 см заввишки. Стебла прямі або спрямовані вгору. Листки лі­нійні, ланцетовидні, густо розміщені по стеблах. Квітки зі­брані в густі, довгасті верхівкові грона. Віночок двогубий, зі шпоркою і закритим зівом, блідо-жовтий, з оранжевою пля­мою на випуклій частині нижньої губи. Цвіте в червні — вересні.

Де росте? Майже по всій території УРСР — при дорогах, на схилах, по межах, серед посівів, по сухих канавах. Бур’­ян — дика левина паща, ротики. Не росте лише на півдні Степу й у Північному Криму. Зустрічається, проте, в горах Криму.

Що збирають? Квітучі верхівки.

Любисток лікарський — Levisticum officinale Koch.

Підлісник європейський  — Sanicula europaea L.

Родина зонтичні — Umbelliferae

Лопух великий (справжній) — Arctium lappa L.; Lappa major Gaertn.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Дворічна трав’яниста рослина. Корінь дов­гий, м’ясистий, веретеноподібний, до 50 см завдовжки. Стеб­ло 60—150 см заввишки, все шерстистопавутинисте, пряме, борознисте, зелене або пурпурове, у верхній частині розга­лужене, гілки спрямовані вгору. Листки — великі, до 50 см у поперечнику, чергові, серцевидно-яйцевидні або яйцевид­ні, зарубчасто-зубчасті, на кінці загострені, зверху голі, зни­зу сірувато-павутинистоповстисті. Кошики численні, зібрані в щитки на верхівці стебла та його розгалужень, квітконіж­ки короткі, кошики сидять у пазухах поступово зменшених верхніх листків; їхня обгортка майже куляста, павутини- стопухнасто-зелена, складається з трьох шарів твердих лис­точків, з яких нижні й середні шилоподібно загострені, за­кінчені зігнутими до середини гачками (реп’яхи). Квітки — двостатеві, дзвоникувато-трубчасті, лілово-пурпурові, рідше білі. Цвіте в липні — вересні.

Де росте? По всій території УРСР — на вогких місцях, пустирях, біля огорож, поблизу житла, на городах, біля доріг, над берегами річок і струмків.

Липа серцелиста — Tilia cordata Mill.

     Родина липові — Тіїіасеае

Омела біла — Viscum album L. (отруйна)

     Родина омелові — Loranthaceae

Як виглядає липа серцелиста? Довговічне дерево з шат- роподібною кроною цо 25 м заввишки. Листки серцеподібні, дрібно зубчасті, зверху темно-зелені, знизу сизуваті. Квіт­ки — жовтувато-білі, запашні, по 5—16 в суцвіттях з жов­тувато-зеленим плівчастим приквітком. Плід — горішкопо- дібний, рудувато-повстистий. Цвіте в червні — липні. Ме­донос.

Де росте? Майже по всій території УРСР — в лісах лісо­вої і лісостепової зон, в парках, вздовж алей, біля садиб.

Що й коли збирають? Квітки з приквітками, під час цві­тіння. В них містяться глікозиди тіліацин і гесперидин, слиз, дубильні речовини, каротин, вітамін С, летка олія, фітонциди.

. . . . .