Лікарські рослини

Вербена лікарська (нехворощ суха) — Verbena officinalis L.

Родина вербенові — Verbenaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 100 см заввишки, з прямим, вгорі галузистим чотиригранним стеб­лом, з шорсткими, волохатими краями. Листки на смак терп­кі, супротивні, середні трироздільні з нерівно зубчастонад- різаними частками, з яких середня більша за бокові. Верхні листки — довгасті, надрізнозубчасті, верхівкові — цілокраї. Квітки зібрані в багатоквіткові рідкі колоски, вгорі — у ве­лику рідку волоть, вони блідо-лілові, рідше пурпурові, без запаху. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? По всій території УРСР — при дорогах, на су­хих луках, узліссях, на старих руїнах цегляних будинків, по краях полів, на засмічених місцях, на косогорах. Рослина містить отруйну речовину — глікозид вербеналін; багато в ній кремнеземової кислоти.

Що й коли збирають? Листки, під час цвітіння рослини.

Верба біла, лоза (А) — Salix alba L.

Тополя чорна (осокір (Б) — Populus nigra L.

Родина вербові — Salicaceae

Як виглядають верба біла і лоза? Верба біла — це дерево

5 — 12 м заввишки з білою корою та ламкими гілками; ло­за — кущ 1—3 м заввишки з тонкими, гнучкими, голими, блискучими пурпуровими гілками. Кора у них з внутріш­нього боку (влітку) жовтувата, на смак кора верби більш терпка, ніж гірка, лози — навпаки. Листки ланцетні або лі­нійно-ланцетні, загострені, зверху голі, знизу пухнасті. Цві­туть обидві рослини в квітні — травні, лоза раніше від вер­би. Квітки — котики. Квітки одностатеві, дводомні, пооди­нокі.

Валеріана лікарська (одолян) — Valeriana officinalis L.

Родина валеріанові — Valerianaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 100— 150 см заввишки. Має багато видів і різновидностей. Найкра­ща та, що росте на сухих місцях. Кореневища її мають своєрідний запах, який принаджує котів; на смак корені гіркі, трохи пекучі. На першому році розвитку з’являється розетка прикореневих листків, на другому виростає пряме, борознисте, порожнинне квітконосне стебло. Листки супро­тивні, непарно-перистоскладні, листочки яйцевидно-ланцетні, зазублені або цілокраї. Суцвіття велике, галузисте, окремі його частини у вигляді складних щитків. Квіти дрібні, па­хучі, двостатеві, рожеві або білі. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? У дикому стані поширена в Карпатах, Розточ- чі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу і Степу (валеріана блис­куча) — на болотистих місцях, у заплавах рік, на трав’яни­сто-осокових болотах, у вологих чагарниках, серед лозняків, культивується в радгоспах.

Що й коли збирають? Дворічні кореневища і корені — рано навесні або пізно восени (миють у холодній воді і су­шать поступово у затінку).

Буркун лікарський — Меlilotus оfficinalis (L.) Desr. (отруйний)

Родина бобові — Leguminosae

Як виглядає? Дворічна трав’яниста рослина 60—150 см заввишки. Стебло гіллясте, пряме, з трійчасто-перистими листочками на черешку. Листки зверху сизувато-зелені, зі­споду бліді, дрібнозубчасто-пилчасті. Квітки запашні (пах­нуть кумарином-сіном), жовті, дрібні, зібрані в довгасті ба­гатоквіткові колосовидні пазушні грона. Цвіте у травні — липні. Плід — одно-, двонасінний біб, який достигає у серп­ні — вересні.

Де росте? По всій території УРСР — при дорогах, на полях, на засмічених місцях, схилах, у прилісках, на паро­вих полях і перелогах, на межах, серед зернових культур і по конюшині.

Що збирають? Верхівки стебел з квітками, частіше самі квітки.

Бузина чорна — Sambucus nigra L. (отруйна)

Родина жимолостеві — Caprifoliaceae

Як виглядає? Кущ, іноді деревце 2—6 м заввишки. Кора світло-бура, серцевина в гілках широка, біла, м’яка. Листки непарноперисті, звичайно з 5 яйцевидними або довгасто- яйцевидними, довго-загостреними, нерівнопилчастими лис­точками. Суцвіття плоске, щитовидне, стоїть прямо: волоть після цвітіння від ваги плодів поступово звисає. Квіти жов­тувато-білі, пахучі. Плоди — чорно-фіолетові ягоди з кісточ­ками, дозрівають у серпні — вересні. Цвіте в травні — червні.

Де росте? Майже по всій території УРСР — у заростях над річками, в старих парках, біля повіток, коло жител, на сіль­ських цвинтарях.

Що й коли збирають? Молоді листочки — рано навесні, квітки — під час повного цвітіння, кору — влітку, ягоди — восени. Листки й незрілі плоди — отруйні.

Бузина трав’яниста — Sambucus ebulus L. (отруйна)

Родина жимолостеві — СаргіfоІіасеае

Як виглядає? Багаторічний трав’янистий кущ 60—150 см заввишки, з простим галузистим, борознистим стеблом з бі­лою серцевиною, з неприємним запахом. Листки непарнопе­ристі з 5—9 довгасто-ланцетними, пилчастими, загостреними листочками. Прилистки листоподібні, ланцетні, пилчасті. Су­цвіття — плоска щитоподібна проста волоть з трьома голов­ними гілками. Квітки дрібні, з пелюстками всередині білими, зовні — блідо-рожевими. Ягоди чорні. Цвіте у червні — лип­ні, ягоди достигають у серпні — вересні.

Де росте? При дорогах, на вигонах, засмічених місцях, у старих парках, також на узліссях, по зрубах, серед чагарни­ків, у ярах на берегах струмків, на схилах залізничних на­сипів; утворює зарості на глинястому і глинясто-кам’янистому грунті. Зустрічається на Лівобережжі, поблизу Дніпра, в правобережних лісостепових районах, рідше — в Карпатах і на Поліссі.

Що й коли збирають? Квітки й листки — під час цвітін­ня, корені — навесні й восени.

Бобівник трилистий — Menyanthes trifoliata L. (отруйна)

Родина тирличеві — Gentianaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 25—70 см заввишки, з повзким стеблом. Листки всі прикореневі, дов- гочерешкові з трійчастою пластинкою обернено-яйцевидних листочків. Квітки білувато-рожеві, зірчасті, в довгастому гро­ні на безлистому квітконосному стебельці. Цвіте у травні — червні.

Де росте? По всій території УРСР (в Степу — рідко), по низьких берегах рік і озер, по низинних торфових болотах, в канавах, утворюючи часто густі зарості.

Що й коли збирають? Листки, навесні і влітку під час цвітіння, найчастіше в суху сонячну погоду.