економічна і соціальна географія

Кенія, Республіка Кенія — держава в Східній Африці. Площа 582,6 тис. км². Населення 29,2 млн людей (2000), головним чином наро­ди кикуйо, луо, лухья, камба. Міське населення 25,3 % (1991). Офіційні мови — англійська і суахілі. Віруючі — християни, мусульмани і ті, що дотримуються місцевих традиційних вірувань. Адміністративно-терито­

ріальний поділ: 7 провінцій і столичний округ. Столиця — Найробі. Вхо­дить у Співдружність. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні збори. Кенія займає північно-східну частину Східно-Африканського плоскогір'я (г. Кенія, 5199 м). Клімат субекваторіальний. Середні температури січня 14—27 °С, липня 12—25 °С. Опадів від 250 мм на північному сході до 1500—2000 мм в горах. Основні річки Тана, Галана; озеро Рудольф (Туркана), східний берег озера Вікто­рія. Савани і саванні ліси, напівпустелі; по схилах гір — вічнозелені тропічні ліси. Національні парки: Цаво, Сибілон, Маунт-Кенія, Меру, Абердер; декілька морських національних парків, заповідники.

Нова Зеландія — держава в нівденно-західній частині Тихого океану, на о-вах Північний і Південний, розділених протокою Кука, сусідніх (Стьюарт, Снерс, Грейт-Баррієр та інших) і віддалених островах (Чатем, Антиподів, Кермаден, Кемпбелл тощо). Новій Зеландії належать о-ви Токелау, Кука і Ніуе в Тихому океані. Територія 268,7 тис. км². Населен­ня 3,9 млн людей (2002), головним чином нащадки британських поселе­нців, корінного населення (маорі) менше ніж 10 %. Міське населення 85 % (1999). Офіційні мови — англійська, маорі. Більшість віруючих — протестанта. Адміністративно-територіальний поділ: 92 графства. Сто­лиця — Веллінгтон (Уеллінгтон). Входить в Співдружність. Глава держа­ви — королева Великобританії, представлена генерал-губернатором. За­конодавчий орган — парламент (Палата представників).

Велика частина країни зайнята горбами і горами (вища точка — г. Кука на Південному о-ві, 3764 м, вічні сніги і льодовики). На Північ­ному о-ві — Вулканічне плато (діючі вулкани, гейзери, часті землетру­си). Клімат субтропічний морський. Середні температури липня від 5 до 12 °С, січня від 14 до 19 °С. Опадів 400—700 мм на рік, на навітряних схилах гір 2000—5000 мм. Річки повноводні: багато озер вулканічного походження. Гірські ліси, чагарники і луги. У складі флори і фауни бага­то ендеміків. У Новій Зеландії — 10 національних парків (Маунт-Кук, Тонгаріро, Фіордленд тощо), 2 морських парки, численні резервати.

Перу, Республіка Перу — держава на заході Південної Америки. Пло­ща 1285,2 тис. км². Населення 25,6 млн людей (2000), бл. 1/2 —індіанці кечуа і аймара, інші — іспаномовні перуанці. Міське населення 70,1 % (1993). Офіційні мови — іспанська і кечуа. Віруючі — головним чином католики. Адміністративно-територіальний поділ: 25 департаментів. Сто­лиця — Ліма. Глава держави — президент. Законодавчий орган — Де­мократичний установчий конгрес.

На заході, вздовж берега Тихого океану, вузька смуга пустинних бере­гових рівнин (Коста). Східніше — гірський пояс Анд (Сьєрра), висотою до 6768 м (г. Уаскаран). На сході — Амазонська низовина (Сельва), що пере­ходить на півдні в передгірну рівнину (Монтанья). Середньомісячні тем­ператури на узбережжі 15—25 °С, в Андах, на плоскогір'ях від 5 до 16 °С, на рівнині 24—27 °С. Опадів від 700 до 3000 мм на рік. На західних схилах Анд — рідкі чагарники, кактуси; на внутрішніх плоскогір'ях, на півночі і сході — високогірні тропічні степи, на південному сході — напівпустелі. На східних схилах Анд і на рівнинах Сельви — вологі вічнозелені ліси. З річок найбільша — Амазонка, з озер — Тітікака. Національні парки Ману, Серрос-де-Амотане та інші; кілька резерватів.

Фіджі — держава в Океанії, на однойменних островах. Площа 18,3 тис. км². Населення 630 тис. людей. (1980). Столиця — Сува. Глава держави і головнокомандуючий — президент (призначається Великою радою вождів). Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Основні партії: Фіджійська лейбористська партія, Партія національної єдності, Партія національної федерації, Християнсько-демократичний альянс. Понад 1/2 населення (в основному корінні фіджійці) — христия­ни: протестанти-методисти (37 %), англікани, адвентисти, пресвітеріа­ни, а також католики (8 %). Індуїсти становлять 38 %, а мусульмани — 8 %. Заселення Фіджі почалося понад 3,5 тис. років тому, спочатку мела­незійцями, а згодом полінезійцями. Першим з європейців тут побував голландець А. Тасман (в 1643 p.). Історично на островах сформувалося суспільство зі складною клановою ієрархією. З 1874 р. Фіджі — колонія Великобританії. У 1966 р. прийнята перша конституція. У 1970 р. Фіджі отримали статус британського домініону (англійського монарха пред­ставляв генерал-губернатор) і незалежність. У 1987 р. на парламентсь­ких виборах перемогла коаліція Фіджійської лейбористської партії і Партії національної федерації. У 1997 р. була прийнята нова конституція, що враховує інтереси основних етнічних груп.

Острови архіпелагу двох типів — «високі», вулканічні (до 500—1000 м над рівнем моря) і коралові атоли і рифи. На архіпелазі — понад 3 тис. видів рослинності (понад 60 видів цінних порід дерев). Тропічні ліси і чагарники займають 65 % території. Водяться пітони, ящірки і отруйні змії. Понад 100 видів птахів. У прибережних водах — до 120 видів риб, краби, омари, креветки, трепанги, морські черепахи, акули.

Бразилія, Федеративна Республіка Бразилія — держава в Південній Америці. Площа 8,5 млн км². Населення 165,6 млн людей (2000), понад 95 % бразильці. Білі — 55 %, метиси і мулати — 38 %, чорношкірі — 6 %. Міське населення 80 % (1998). Офіційна мова — португальська. Більшість віруючих католики (80 %). Бразилія — федерація в складі 26 штатів і Федерального (столичного) округу. Столиця — місто Бразилія. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — двопалатний Національний конгрес.

Центральну і південну частини Бразилії займає Бразильське плос­когір'я (вища точка — г. Бандейра, 2890 м); на півночі — Амазонська низовина і відроги Гвіанського плоскогір'я. На крайньому півдні — Лаплатська низовина. Клімат змінюється з північного заходу на південний схід від екваторіального до субтропічного (середні температури січня від 23 до 29 °С, липня від 16 до 24 °С). Опадів 3000 мм на заході Амазонської низовини, до 500 мм на північному сході Бразильського плоскогір'я, 1200 мм на рік на півдні. Головні річки — Амазонка, Сан-Франсиску, Парана. На Амазонській низовині — вологоекваторіальні ліси, в центра­льній частині — савани і рідколісся, на Приатлантичній низовині — тро­пічні змінно-вологі, на півдні — вічнозелені ліси. Під лісом — 38 % тери­торії країни. Понад 20 національних парків і заповідників.

Аргентина, Аргентинська Республіка — держава на південному сході Південної Америки. Площа 2767 тис. км². Населення 37,3 млн людей (2001), понад 90 % — аргентинці. Білі — 85 %, метиси, індіанці — 15 %. Міське населення понад 89 % (1998). Офіційна мова — іспанська. Більшість вірую­чих — католики (90 %). Аргентина — федерація у складі 22 провінцій, Феде­рального (столичного) округу і національної території Вогняна Земля. Сто­лиця — Буенос-Айрес. Глава держави — президент. Законодавчий орган — двопалатний Національний конгрес.

Східна частина Аргентини рівнинна, на заході — Анди, на південно­му заході Патагонське плоскогір'я. Клімат на півночі тропічний, півден­ніше субтропічний, на півдні помірний. Середні температури січня на півночі 28 °С, на півдні 10 °С, липня відповідно 18 і 1 °С. Опадів — від 100—300 мм на заході до 1400—1600 мм на рік на сході. Головні річки — Парана, Парагвай, Уругвай, Чубут, Ріо-Негро, Ріо-Колорадо. Вологі лу­гові степи, савани, субтропічні ліси (переважно в горах). Національні парки: Науель-Уапі, Лос-Гласьярес, Лос-Алерсес, Ланін тощо.

Австралія, Австралійський Союз — держава в Південній півкулі, на материку Австралія, о. Тасманія і прилеглих островах. Площа 7,68 млн км². Населення 19,6 млн людей (2002), в основному нащадки пере­селенців з Великобританії і Ірландії. Корінних жителів (тубільців або ав­стралійців) 1,5 %, в основному в глибинних районах. Міське населення 85 % (1998). Офіційна мова — англійська. Більшість віруючих — христи­яни (26 % католики, 24 % англікани). Австралія — конституційна мона­рхія. Входить у Співдружність. За формою державного устрою — федера­ція у складі 6 штатів і 2 територій. Столиця — Канберра. Глава держави — королева Великобританії, представлена генерал-губернатором (що при­значається за рекомендацією австралійського уряду). Законодавчий ор­ган — двопалатний парламент (Палата представників і Сенат).

Австралія — індустріально-аграрна країна з високим рівнем розвит­ку ринкової економіки. Частка у валовому внутрішньому продукті (ВВП) (1999, %): промисловість 26, сільське, лісове господарство і рибальство 3. Добувають залізняк (115 млн т в 1991), боксити, ільменіт, рутил, вісмут, свинець, цинк, нікель, уран, вольфрам, золото, срібло, кам'яне і буре вугілля, нафту, природний газ. Виробництво електроенергії 191,7 млрд кВт*год (1999), по виробництву електроенергії на душу населення Авст­ралія займає одне з перших місць у світі. Чорна і кольорова металургія (рафінування цинку, рафінування міді, алюмінію), нафтопереробна і на­фтохімічна промисловість. Найбільш розвинені: машинобудування (еле­ктротехнічне і радіоелектронне, верстато- і локомотивобудування, авто­мобілебудування), хімічна (виробництво сірчаної кислоти, суперфосфа­ту, синтетичного каучуку, пластмас), харчова промисловість, продукція якої (м'ясо, борошно, молочні консерви, олія) йде головним чином на експорт.