Географія

"ПУСТЕЛЬНИЙ ВЕЛЕТЕНЬ" АРІЗОНИ

Цереус гігантський, або "Пустельний велетень" - один із найбільших видів кактусів на Землі. Принаймні за вегетативною масою ця рослина є абсолютним лідером серед кактусів.

Цереус гігантський росте в південно-східній Каліфорнії, Мексиці, Арізоні і пустелі Соноран. Він являє собою розгалужену величезну колону, що сягає 20 метрів висотою і 70 сантиметрів у діаметрі. Стовбур кактуса має від 10 до 24 тупих ребер. Довжина колючок у цього виду кактусів може досягати 7 сантиметріа завдовжки. Цвіте з травня по червень великими та поодинокими пурпурно-червоними, білими, рідше жовтими, зеленими або помаранчевими квітками, що з'являються на старих подушечках і горбочках рослини. Квітки трубчасті, прямі правильної форми, відкриваються вночі.

Рослина плодоносить . . . . .

ТОНЛЕСАП - ОЗЕРО ПЛАВУЧИХ БУДИНКІВ

Уявіть собі величезну водойму, на поверхні якої спокійно живе понад 80 тисяч людей. Саме на поверхні, а не на її березі. Уявили? Так от мова йде про озеро Тонлесап, яке розкинулося на просторах Камбоджі. Це найбільше озеро Індокитаю має площу трохи більшу ніж Люксембург, але на його поверхні проживають десятки тисяч родин. В чому ж справа? Відповідь одна - риба! Вірніше її достаток. Як говорять місцеві риболови, з одного гектара водойми за день можна впіймати понад 100 кілограмів риби. Риба в цьому регіоні відіграє неймовірно важливе значення. Саме тому риболови разом з родинами почали поступово переселятися в плавучі будинки, які згодом . . . . .

ПАНГОЛІНИ - ДИВО ТВАРИННОГО СВІТУ!

Без будь-якого перебільшення цю тварину можна назвати однією із найцікавіших і наймиліших із тих, які мешкають в Азії. Мова йде про китайського ящіра, або як місцеві мешканці його називають - панголіна.

Панголін - представник плацентарних ссавців, який входить до родини Ящірових, яка своєю чергою налічує аж 7 близьких між собою видів. Незважаючи на назву "Ящір", панголіни не мають ніякого відношення до представників Рептилій, а лише в деякій мірі схожі на них ззовні. Тіло панголінів вкрите панциром, і має короткий хвіст.

На зріст вони не більші середньої домашньої собаки. Шкіра вкрита настільки щільними відростками, та жорстка, що навіть може шліфувати залізо і мідь. Нажаль саме з такою метою і полювали на панголінів раніше. Луски в кінці тулуба заввишки вдвічі більші, ніж ширші, і наприкінці дещо увігнуті. Їх поверхня більшою мірою гладенька. Розташовані вони у 11-13 повздовжніх рядів. Середній ряд складається . . . . .

СХЕМАТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ГІРСЬКОГО ЛЬОДОВИКА ТА ЙОГО СТРУКТУР

Трохи термінології:

Льодовики - багаторічні природні накопичення льоду на земній поверхні, що рухаються. Так, справді. Льодовики не стоять на місці і перебувають у постійному русі. Вони утворюються із твердих атмосферних опадів в тих районах, де сніговий покрив не встигає повністю розтанути і випаруватися. Льодовики займають понад 10% площі поверхні суходолу, а основна маса льоду й покривних льодовиків зосереджена в Антарктиді та Арктиці. завдяки пластичній здатності льоду покривні льодовики рухаються від зон живлення до зон танення зі швидкістю 1-2 км на рік. Найбільшим в світі покривним льодовиком за об'ємом є льодовик Ламберта в Східній Антарктиді, який має ширину 120 км, а довжину - близько 500 км.

Що ж стосується гірських льодовиків, то вони . . . . .

15 проток, які названі на честь відомих мандрівників та географів 

На карті світу знаходиться чимало об'єктів, які отримали свої назви на честь конкретних особистостей. Серед таких об'єктів є моря, затоки, гори, озера, річки, а також протоки. Ми вирішили здійснити невеличке знайомство саме із протоками, які отримали свої назви на честь мандрівників, географів, або ж маценатів, які сприяли географічним дослідженням, і за свої старання потрапили на географічну карту світу. Вашій увазі 15 проток, які названі на честь саме таких особистостей.

1. Протока Нерса

Це протока в Північному Льодовитому океані, що розділяє північний захід Гренландії від острова Елсмір, і з'єднує море Баффіна з морем Лінкольна. Має довжину 554 кілометри, а максимальну ширину - 18 кілометрів. Свою назву протока отримла на честь британського морського офіцера і полярного дослідника Джорджа Нерса, який в 1870-х роках досліджував цей район. У 1964 році датським і канадським урядом було остаточно врегульовано найменування протоки.

2. Берінгова протока

Ця протока протікає, сполучаючи між собою Північний Льодовитий і Тихий океани, і яка розділяє Азію (крайня східна континентальна точка - мис Дежньова на російській Чукотці) і Північну Америку (найзахідніша континентальна точка - мис Принца Уельського на американській Алясці). Була відкрита . . . . .

АНГОЛА: 10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ 

Рівно 45 років тому колишня португальська колонія в Африці під назвою Ангола оголосила про свою незалежність, яка для неї стала в деякій мірі випробуванням (власне як і для більшості інших держав континенту). Але тим не менше, Анголі вдалося пройти складний історичний шлях в ХХ столітті, і вже в ХХІ столітті розпочати новий етап, тісно пов'язаний з соціальною та економічною стабільністю. З нагоди національного свята Республіки Ангола , яке відзначається саме сьогодні - 11 листопада, пропонуємо ознайомитися із переліком цікавих фактів про цю цікаву африканську країну.

1. Згідно з міжнародними рейтингами столиця Анголи - місто Луанда - найдорожче для проживання місто в світі;

2. Назва країни Ангола походить від слова «н'голо». Такий титул носив монарх держави Ндонга, що розташовувався на території нинішньої Анголи в XVI-XVII століттях. Захопили країну португальці і дали їй назву за титулом місцевого правителя. Назва «Нгола» вперше згадується в записах португальців, що датуються 16 століттям;

3. Ангола має один із найбільших в Африці показників бідності населення. Нараз він становить майже 53%;

4. Приблизно 10% населення Анголи складають китайці. Це пов'язано з тим, що в свій час до країни прибувало чимало спеціалістів з КНР разом з родинами;

5. Національною традицією ангольців є те, що по п'ятницях . . . . .