Географія

Карпати - це гірська система в Центральній та Південній Європі, яка простягається серповидною дугою на 1600 кілометрів від Словаччини до Болгарії. Загальна площа масиву становить 190 тис.км;

Розкинулися на території 4 держав: Польщі, Словаччини, України та Румунії, а їх "відроги" заходять на територію Угорщини, Чехії, Австрії та Сербії;

 

Найвища точка Карпат - Пік Герлаховський (Герлаховський Штіт) висотою 2655 метрів, який знаходиться на території Словаччини. Доречі ця гора змінювала свою назву кілька разів. Після з'ясування того, що Герлаховсткий Штит є найвищою горою Карпат, нею зацікавилась влада Австро-Угорської імперії і з 1896 по 1918 роки гора називалась іменем імператора Франца Йосипа І. Уряд новоствореної Чехословаччини у 1923 році замінив назву на Шпиль Легіонерів (Štít Legionárov). З 1932 року вершина носить нинішню назву. Однак у 1949 році гора була перейменована на Пік Сталіна, і називалась так до 1959 року, коли їй була остаточно повернена назва «Герлаховський пік».

 

Походження назви "Карпати" наразі істориками не з'ясоване. Ряд дослідників вважають, що оронім виник з назви . . . . .

Одним із найвеличніших символів Стамбула навіть крізь тисячоліття є собор Святої Софії, який сьогодні носить офіційну назву Велика мечеть Айя-Софія. Ці дві назви істуютб пліч-о-пліч точнісінько так само, як і Стамбул та Константинополь. Якщо перший став офіційною назвою лиш в 1930 році, то Константинополь перестав носити свою назву в 1453 році, коли Мехмед Завойовник (правитель турків) завоював місто, і оголосив його столицею вже своєї Османської імперії. З того часу змінилася і доля Собору Святої Софії, який тут же став мечетю. А сама назва міста "Константинополь" спокійно вживалася із іншою назвою "Стамбул". Щоправда першу назву частіше використовували саме європейці.

 

Що ж стосується Собору Святої Софії, то її історія - це повне відображення того, як з віками змінювалося саме місто, і що в ньому відбувалося, адже Константинополь - це перш за все "Софія". Вона лише на 200 років молодша від самого міста, яке заклав Римський імператор Костянтин Великий в IV столітті на місті невеличкого містечка Візантій, і проголосив "Новий Рим" столицею Римської імперії. Бути столицею єдиної держави судилося не довго, оскільки . . . . .

В географії досить небагато прикладів, коли в столиці країни проживає майже половина наявного населення країни, і одним із таких яскравих прикладів є Ісландія, а вірніше її столиця - Рейк'явік. Коли ми уявляємо цю країну, в нас вона як правило асоціюється із холодом та снігами. Однак це далеко не так. Пригадайте, що Ісландія все ж лежить на південь від Полярного кола, а отже там має бути тепліше ніж на півночі Канади чи на Ямалі. Крім того велику роль відіграють теплі течії, такі як Гольфстрім та Ірмінґера, які розігрівають острів до помірних температур. Здавалося, б так і мало бути, однак на клімат впливає ряд інших чинників, і закономірності формування природи залежать не лише від океанічних течій та географічної широти. Є й ряд інших факторів, зокрема атмосферна циркуляція, рельєф та альбедо. Саме тому Рейк'явік це далеко не помірний клімат, як наприклад Анкоридж чи норвезький Тронхейм, які лежать з ним практично на тій же широті. Рейк'явік - це субарктичний клімат, де влітку помірні температури, а взимку панують арктичні повітряні маси, що призводять до досить низьких температур.

 

Наразі Рейк'явік - це найпівнічніша . . . . .