Географія

Як відомо, льодовики є потужним рельєфоутворюючим фактором. Саме вони залишили по собі чимало цікавих форм на земній поверхні. Одними із таких форм є друмліни, утворення яких відбулося безпосередньо за участі геологічної роботи льодовика.

 

Друмліни - це пагорби еліптичної форми, які складаються з моренних відкладів, і мають продовгувату форму, яка сформувалася по напрямку руху льодовика. Простіше кажучи, друмлін - це "гребінь" породи, який сформувався льодовиком. В нижніх шарах льодовика відбувався . . . . .

Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область)

 

В далекому 1912 році у лісовому масиві, що належав на той час найвпливовішій єврейській родині Оренштейнів, був заснований один із найстаріших природних шедеврів Центральної Європи - Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область). Окрім ландшафтних дизайнерів, до створення парку долучилися і звичайні відвідувачі. Нині це місце називають "Алеєю Дружби". У 1945 році на основі парку було створено навчальний заклад – лісовий коледж, що визначило його подальший розвиток. Садибну будівлю зайняв адміністративний корпус коледжу.

 

За більш як столітнє існування, у парку парку зібрано колекцію із понад тисячі видів: дерева, чагарники, декоративні рослини, квіти, з яких 70% - екзотичні. Асортимент .....

Магелланові ліси - це найпівденніший лісовий масив на планеті, який розкинувся на крайньому півдні Південної Америки, а також на острові Вогняна Земля. Свою назву вони отримали від регіону в якому вони знаходяться - Магелланія, яка в свою чергу названа на честь легендарного мореплавця Фернана Магеллана, який першим серед європейців проплив цими місцями.

 

Загальна площа Магелланових лісів становить близько 150 тис.км². Вони розкинулися як на території Чілі, так і на території Аргентини. Їх особливістю є те, що це найпівденніші ліси нашої планети, які відносяться до типу субполярних лісів. Значну площу лісів займає так зване "криволісся" - це криві дерева, які сформувалися через постійний вплив холодних і дуже сильних вітрів, які буквально викривлюють стовбури дерев. На півночі Магелланових лісів знаходяться не менш відомі Маґелланові болота, які сформувалися через надмірну вологу (до 5 тисяч міліметрів опадів) та кам'янистим ґрунтом, який не взмозі вбирати в себе вологу. Взагалі, клімат цього регіону . . . . .

За свою історію людство винайшло масу пристосувань і приладів, які людина використовує в повсякденному житті. До них відноситься і барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску. Його використовують як в метеорології, так і в побуті. Звісна річ що барометр належить до тих приладів, якими ще треба вміти користуватися і розуміти результати його вимірювання.

 

Ще Галілео Галілей постійно шукав способи прогнозування погоди, однак його спроби не увінчалися успіхом. Тільки в 1643 році його послідовники та учні Еванджеліста Торрічеллі і Вінченцо Вівіані змогли втілити в життя ідею великого вченого. Торрічеллі став першим, хто зумів довести існування атмосферного тиску. Він разом зі своїм помічником Вівіані, використовував для дослідження запаяну з одного кінця трубку, наповнивши її ртуттю. Трубку занурювали посудину, де також перебувала ртуть. Сама ртуть піднімалася в трубці на певну висоту, при цьому над нею утворювалося порожній простір. При збільшенні атмосферного тиску речовина в трубці піднімалася вгору, а при зниженні опускалася. Сконструйований Торрічеллі прилад став першим ртутним барометром. Саме слово «барометр» з давньогрецької мови перекладається як «Барос» - тяжкість і «Метрос» - міряти. Однак в усіх ртутних . . . . .