Географія

Ґрунт утворюється внаслідок диференціації поверхневого відкла­дення на горизонти Ґрунтового профілю, тобто відбувається розвиток системи, що все більше ускладнюється. Спочатку характер ґрунту визначають ґрунтоутворюючі породи і мінерали. При відсутності води помітних змін у системі не відбувається, тоді як надходження води зумовлює зміни, що призводять до формування ґрунтового профілю. Вода не тільки взаємодіє з гірськими породами і мінералами, але й впливає на розвиток організмів. Рослини, що мають надземні і підзе­мні органи, є зв'язуючою ланкою між ґрунтом і атмосферою. Ґрунто­утворення передбачає зміну розмірів часток, що складають грунт (ме­ханічного складу), збагачення органічною речовиною, міграцію еле­ментів у вигляді розчинів (вилужування), суспензій і накопичення в деяких шарах вимитих речовин.

У вологих тропічних лісах — гілеях майже повсюдно існує кілька ти­сяч видів тварин, особливо багато безхребетних. Але тільки деякі твари­ни гілей зустрічаються часто і мають дійсно велике значення в природ­них процесах. Найважливіша група тропічних комах — терміти. Вони безперервно руйнують і розсіюють в грунті залишки деревини і старе листя дерев і ліан, готуючи, таким чином, рослинні речовини до мінера­лізації бактеріями і грибами.

Друга найважливіша група тропічних комах — бджоли, які мешка­ють в дуплах, скелях і на гілках дерев. Дикі тропічні бджоли нерідко більш яскраво забарвлені, крупніші або, навпаки, дрібніші від домашніх. Оскільки серед густої рослинності гілей в насиченому вологою повітрі перехресне запилення рослин за допомогою вітру майже неможливе, бджоли бувають головними запильниками переважної більшості тропіч­них лісових рослин. У запиленні рослин беруть участь також деякі мете­лики, мухи і дрібні птахи — колібрі в тропіках Західної півкулі і нектар­ниці в Східній півкулі.

Третя необхідна група . . . . .

Прогноз погоди складається на основі людських знань і можливостей комп'ютера. Традиційною складовою частиною створення прогнозу є аналіз карт, що показують структуру атмосфери по горизонталі і по вер­тикалі. На їх основі фахівець з прогнозу може оцінити розвиток і рух синоптичних об'єктів. Використання в метеорологічній мережі комп'ю­терів істотно полегшує прогноз температури, тиску та інших метеороло­гічних елементів. Для прогнозу погоди, крім комп'ютера, необхідні ши­рока мережа спостережень за погодою і надійний математичний апарат. Ідеальний прогноз повинен виправдовуватися за всіма параметрами. Встановити причину помилок у прогнозі складно.

Зливою називають дощ такої сили, коли за одну хвилину випадає понад 1 мм опадів. Навіть короткочасна злива часом може обернутися бідою. Особливо небезпечні зливи в горах, де стрімко стікаючі зі схилів дощові потоки захоплюють не тільки крихкі породи, але і великі камені і брили. При цьому можуть виникнути грязьові або грязе-кам'яні пото­ки — так звані селі.

Зливи типові для вологих тропіків і субтропіків. В СНД вони часто бувають на півдні Чорноморського узбережжя Кавказу. Але при складних метеорологічних умовах вони спостерігаються і на рівнинах помірного поясу. У середині липня 1969 р. над північчю Італії утворився невеликий циклон. У його тилову частину вторглося холодне повітря, і циклон почав переміщатися на північний схід, на територію європейської частини СРСР. Незабаром циклон перетворився . . . . .

Кліматичні сезони (пори року) — частини року тривалістю у декілька місяців, які вирізняються за кліматичними ознаками (переважно за тем­пературним режимом и умовами зволоження). Наприклад, у помірних широтах розрізняють зиму, весну, літо, осінь, у мусонних тропічних обла­стях — сухий и дощовий кліматичні сезони. Початок кожної пори року має чітку астрономічну межу. Екліптика (видимий шлях руху Сонця по небесній сфері) розділяється чотирма точками — весняного й осіннього рівнодення та літнього й зимового сонцестояння — на сектори по 90°. Період, за який Сонце проходить один із цих секторів, називається по­рою року. Весна у Північній півкулі й осінь у Південній починаються, коли Сонце проходить через початкове коло склоніння і його пряме схо­дження дорівнює 0° (весняне рівнодення). Літо в Північній півкулі і зима у Південній наступають, коли прямий схід Сонця дорівнює 90° (літнє сонцестояння). Осінь у Північній півкулі і весна в Південній починають­ся, коли прямий схід Сонця складає 180° (осіннє рівнодення). Початком зими в Північній півкулі і літа в Південній вважається зимове сонцесто­яння, коли прямий схід Сонця складає 270°.

Метеорологічні прилади призначені як для безпосередніх термінових вимірювань (термометр чи барометр для вимірювання температури або тиску), так і для безперервної реєстрації тих же елементів у часі, — як правило, у вигляді графіка або кривої (термограф, барограф). Нижче характеризуються тільки прилади для термінових вимірювань, але май­же всі вони існують також і у вигляді самописців.

Рідинні скляні термометри. У метеорологічних термометрах найчастіше використовується здатність рідини, що знаходиться у скляній колбі, до розширення і стиснення. Зазвичай скляна капілярна трубка закінчується кулястим розширенням, яке служить резервуаром для рідини. Чутливість такого термометра знаходиться у зворотній залежності від площі попереч­ного перетину капіляра і в прямій — від об'єму резервуара і від різниці коефіцієнтів розширення даної рідини і скла. Тому чутливі метеорологічні термометри мають великі резервуари і тонкі трубки, а рідини, що викори­стовуються в них, із збільшенням температури розширюються значно шви­дше, ніж скло. Вибір рідини для термометра залежить від діапазону темпе­ратур, що вимірюються. Ртуть використовується для . . . . .