Географія

Лише 0,01 % від загального об'єму прісної води в рідкому стані зосе­реджено в річках і струмках і 1,47 % — в озерах. Для накопичення води і постійного забезпечення нею споживачів, а також для запобігання неба­жаних паводків і виробництва електроенергії на багатьох річках спору­джено дамби. Найбільші середні витрати води, аотже, і найбільший енер­гетичний потенціал мають Амазонка в Південній Америці, Конго (Заїр) в Африці, Ганг з Брахмапутрою в Південній Азії, Янцзи в Китаї, Єнісей у Росії та Міссісіпі з Міссурі в США. Природні прісноводні озера, що вмі­щують бл. 125 тис. км³ води, нарівні з річками і штучними водосховища­ми є важливим джерелом . . . . .

Приблизно 37,5 млн км³, або 98 % усіх прісних вод у рідкому стані припадає на підземні води, причому бл. 50 % з них знаходиться на глиби­нах не більше ніж 800 м. Однак об'єм доступних підземних вод визнача­ється властивостями водоносних горизонтів і потужністю насосів, що від­качують воду. Запаси підземних вод у Сахарі оцінюються приблизно в 625 тис. км³. У сучасних умовах вони не поповнюються за рахунок повер­хневих прісних вод, а внаслідок відкачування виснажуються. Деякі най­більш глибоко залягаючі підземні води взагалі ніколи не втягуються в зага­льний кругообіг води, і тільки в районах активного вулканізму такі води вивергаються у вигляді пари.

Однак значна маса підземних вод все ж потрапляє на земну поверхню: під дією сили тяжіння ці води, рухаючись уздовж водонепроникних пластів гірських порід, виходять поблизу підні­жжя схилів у вигляді джерел і струмків. Крім того, вони . . . . .

Вода (Н₂0) — рідина без запаху, смаку, кольору (у товстих шарах голубувата); щільність 1,000 г/см³ (3,98°), температура замерзання 0°С, температура кипіння 100°С. Одна з найпоширеніших речовин у природі (гідросфера займає 71 % поверхні Землі). Вода відіграє найважливішу роль в геологічній історії планети. Без води неможливе існування живих організмів (бл. 65 % людського тіла складає вода). Вода — обов'язковий компонент практично всіх технологічних процесів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва.

Гідросфера — це сукупність усіх природних вод на земній поверхні і поблизу неї. Її маса — менше за 0,03 % від маси усієї Землі, об'єм — 1370,3 млн км³. Майже 98 % гідросфери утворюють солоні води океанів і морів, що покривають 70,8 % земної поверхні. Бл. 4 % припадає на материкові льоди, озерні, річкові і підземні води, небагато води містить­ся в мінералах і в органічній природі. Чотири океани (Тихий — найбіль­ший і найглибший, що займає майже половину земної поверхні, Атлан­тичний, Індійський і Північний Льодовитий) разом з морями утворюють єдину акваторію — Світовий океан. Однак океани нерівномірно розподі­лені на Землі і сильно розрізняються за глибиною. Місцями океани роз­ділені тільки вузькою смугою суходолу (наприклад, Атлантичний і Ти­хий — Панамським перешийком) або мілководними протоками (напри­клад, Беринговою — Північний Льодовитий і Тихий океани). Підводним продовженням материків є досить мілководні континентальні шельфи, що займають великі площі біля берегів Північної Америки, Східної Азії і Північної Австралії і полого спускаються у напрямі до відкритого океану. Бровка шельфу здебільшого . . . . .

  Атмосферні опади — це вода в рідкому і твердому стані, що випадає з хмар, а також та, яка виділяється з повітря на земну поверхню і на предмети. Із хмар атмосферні опади випадають у вигляді дощу, снігу, крупи, граду, мряки, мокрого снігу, льодового дощу. З повітря виділяються на ґрунт і на наземні предмети роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, мряка. До атмосферних опадів належить також  голо лід.

  Хмари складаються з дуже дрібних краплинок води або кристалів льоду, що плавають у повітрі. Ці краплинки та кристалики такі малі, що під дією ваги лише повільно опускаються.

  Коли хмарні краплі і кристали збільшуються і стають важчі, вони починають падати швидше, і з хмари випадає дощ або сніг. Основною умовою утворення опадів є одночасна наявність у повітрі твердої, рідкої і газоподібної води, яка перебуває у змішаних хмарах. Крапельки в хмарах можуть зберігатися . . . . .

Поверхневий осадочний шар дна Світового океану складається з твер­дих часток різного складу і походження. Тільки на крутих схилах, в ра­йонах сильних придонних течій, корінні гірські породи оголені. Осадоч­ні відкладення в залежності від походження часток, що їх складають, поділяються на такі види: теригенні, біогенні, хемогенні, вулканогенні і космогенні. Теригенні відкладення складаються з продуктів руйнування берегів морськими хвилями і течіями, а також з матеріалу, принесеного річками. До цих відкладень відносяться брили, валуни, галька, гравій, пісок, мул материкового походження. Біогенні відкладення утворюють­ся з уцілілих від розчинення і розкладання скелетних і покривних залиш­ків, оболонок і черепашок організмів. До біогенних відкладень відно­сяться: стулки черепашок, черепашковий пісок, коралові вапняки, ко­раловий гравій, пісок, мул, корали. Хемогенні відкладення утворюються внаслідок хімічних процесів, що відбуваються на морському дні і в товщі морської води. До складу цих відкладень . . . . .