Географія

Правильне уявлення про Землю склалося у різних народів не одночасно. Так, давні індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Жителі Вавилона уявляли Землю у вигляді гори, на західному схилі якої знаходиться Вавилонія. Вони знали, що на півдні від Вавилона розкинулося море, а на сході розташовані високі гори. Тому їм здавалося, що Вавилонія розташована на західному схилі «світової» гори. Гора ця оточена морем, а на нього, як перевернута чаша, спирається тверде небо — небесний світ, де, як і на Землі, є суша, вода і повітря. Небесна суша — це пояс 12 сузір'їв Зодіаку: Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог, Водолій, Риби. У кожному з сузір'їв Сонце щорічно буває приблизно протягом місяця. По цьому поясу суходолу рухаються Сонце, Місяць і 5 планет. Під Землею знаходиться безодня — пекло, куди спускаються душі вмерлих. Вночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб вранці знову почати свій денний шлях по небу. Спостерігаючи захід Сонця за морський горизонт, люди думали, що воно сідає у море і сходить також з моря. Таким чином, в основі уявлень давніх вавилонян про Землю знаходилися спостереження за явищами природи, але обмеженість знань не дозволяла правильно їх пояснити.

Першість відкриття Австралії належить голландському мореплавцеві Віллему Янсзоону, якого іноді називають ВіллемомЯнцом.

18 (28) листопада 1605 р. він відплив з Бантама (о. Ява) на невеликому судні «Дейф-кен» у напрямку Нової Гвінеї, яку в ту епоху вважали виступом загадкового Південного материка. Рукописні карти, складені в ході експедиції, свідчать, що «Дейфкен» пройшов до островів Банда, поминув сстрови Кай і Ару, потім від мису Вале (південно-західного краю о. Фредерік-Хендрік) взяв курс на південний схід. На цьому курсі Янсзоон перетнув Торресову протоку і досяг західного узбережжя австралійського півострова Кейп-Йорк поблизу гирла річки Пеннафазер.

Географія (від грецьк. ge — земля і grapho — пишу) — наука, що вивчає географічну оболонку Землі, її структуру і динаміку, взаємодію і розподіл у просторі її окремих компонентів.

Основні цілі — географічне наукове обгрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природокористування, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства. Найважливіший предмет географічного вивчення — процеси взаємодії людини і природи, закономірності розміщення і взаємодії компонентів географічного середовища на локальному, регіональному, національному (державному), континентальному, океанічному, глобальному рівнях. Складність об'єкта дослідження обумовила диференціацію єдиної географії на ряд спеціалізованих наукових дисциплін. Це дає підставу розглядати сучасну географію . . . . .

ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Жак-Ів Кусто (1910—1997) — французький натураліст, океанолог, письменник. Народився 11 червня 1910 р. в Сент-Андре-де-Кюбзаку.

Закінчивши морську школу в Бресті, поступив мічманом на флот. Мріяв стати льотчиком, але через травми, отримані в автомобільній аварії у 1936 p., йому довелося залишити військово-морськульотну школу. Переїхавши в Тулон, став щодня плавати у Середземному морі для відновлення здоров'я, потім у нього з'явився інтерес до пірнання в масці. Почалися експерименти з підводною екіпіровкою, а в 1943 р. Кусто й інженер Е. Ганьян винайшли автономний скафандр з аквалангом. З його допомогою можна було вільно пересуватися під водою і спускатися під воду на глибину до 90 м. Кусто винайшов водонепроникні камери й освітлювальні прилади, а також першу підводну телевізійну систему. В 1950 р. він переобладнав американський мінний тральщик, що отримав назву «Каліпсо», і через рік приступив до організації підводних експедицій.

До перших досягнень . . . . .

Васко да Гама (1460— 1524) — португальський мореплавець, який відкрив морський шлях із Західної Європи до Індії. Про дитинство і юність Васко да Гами відомо небагато. Народився він у Синіші, отримав освіту в Еворі, вивчав мистецтво навігації. Після відкриття Б. Діашом в 1488 р. мису Доброї Надії король Жуан II наказав побудувати судна і направити їх на пошуки морського шляху до Індії, однак через смерть короля (в 1495 р.) проект експедиції довелося відкласти. Новий король Мануел І в перші роки правління прагнув зміцнити свої позиції, щоб здійснити плани Жуана. У 1497 р. він наказав відправити експедицію під керівництвом Васко да Гами. Флотилія складалася з флагмана «Сан Габріел», корабля «Сан Рафаел» і двох суден менших розмірів. 8 липня 1497 р.

Васко да Гама вийшов . . . . .