географія

ПУНА - ЦАРСТВО ПОСУХИ І ХОЛОДУ

Пуна - це посушлива високогірна і прохолодна ділянка Середніх Анд в Південній Америці, яка суттєво відрізняється за фізико-географічними умовами від інших ділянок цього гірського ланцюга. Пуна розміщується переважно на території Болівійських Анд та на крайній півночі Аргентини на середніх висотах від 3500 до 4500 метрів над рівнем моря. Саме висотна поясність є причиною низьких температур в цьому регіоні. Географи виділять два типи пуни - це Альтіплано (Північна пуна), яке лежить на території Перу і Болівії, та Пуна-де-Атакама (Південна пуна), що лежить на півночі Аргентини і Чилі. За природними умовами вони дещо відрізняються.

Альтіплано дещо нижча над рівнем моря (3500-4000 метрів висотою), вологіша, і тепліша. Цьому сприяє не лише висота місцевості, але й географічна широта, адже Альтіплано лежить ближче до Екватора, і тому його вплив там відчутніший. Тут випадає до 2000 мм опадів. Крім того вона . . . . .

ТАЛЛІНН - КУЛЬТУРНЕ СЕРЦЕ ЕСТОНІЇ 

Таллінн - це не лише столиця Естонії але й найбільше місто цієї країни, її культурний та науковий центр, в якому на сьогоднішній день мешкає 450 тисяч жителів. Лежить на березі Фінської затоки Балтійського моря, і водночас є найбільшим морським портом країни.

Таллін був заснований у 1154 році імовірно слов'янами, однак вже зовсім швидко місто опанували нащадки сьогоднішніх естонців. Таллін дуже мальовниче місто з численними пам'ятниками архітектури: Домський собор та низка оборонних будівель в Старому місті. За міжнародним туристичним рейтингом . . . . .

"ПУСТЕЛЬНИЙ ВЕЛЕТЕНЬ" АРІЗОНИ

Цереус гігантський, або "Пустельний велетень" - один із найбільших видів кактусів на Землі. Принаймні за вегетативною масою ця рослина є абсолютним лідером серед кактусів.

Цереус гігантський росте в південно-східній Каліфорнії, Мексиці, Арізоні і пустелі Соноран. Він являє собою розгалужену величезну колону, що сягає 20 метрів висотою і 70 сантиметрів у діаметрі. Стовбур кактуса має від 10 до 24 тупих ребер. Довжина колючок у цього виду кактусів може досягати 7 сантиметріа завдовжки. Цвіте з травня по червень великими та поодинокими пурпурно-червоними, білими, рідше жовтими, зеленими або помаранчевими квітками, що з'являються на старих подушечках і горбочках рослини. Квітки трубчасті, прямі правильної форми, відкриваються вночі.

Рослина плодоносить . . . . .

ТОНЛЕСАП - ОЗЕРО ПЛАВУЧИХ БУДИНКІВ

Уявіть собі величезну водойму, на поверхні якої спокійно живе понад 80 тисяч людей. Саме на поверхні, а не на її березі. Уявили? Так от мова йде про озеро Тонлесап, яке розкинулося на просторах Камбоджі. Це найбільше озеро Індокитаю має площу трохи більшу ніж Люксембург, але на його поверхні проживають десятки тисяч родин. В чому ж справа? Відповідь одна - риба! Вірніше її достаток. Як говорять місцеві риболови, з одного гектара водойми за день можна впіймати понад 100 кілограмів риби. Риба в цьому регіоні відіграє неймовірно важливе значення. Саме тому риболови разом з родинами почали поступово переселятися в плавучі будинки, які згодом . . . . .

15 проток, які названі на честь відомих мандрівників та географів 

На карті світу знаходиться чимало об'єктів, які отримали свої назви на честь конкретних особистостей. Серед таких об'єктів є моря, затоки, гори, озера, річки, а також протоки. Ми вирішили здійснити невеличке знайомство саме із протоками, які отримали свої назви на честь мандрівників, географів, або ж маценатів, які сприяли географічним дослідженням, і за свої старання потрапили на географічну карту світу. Вашій увазі 15 проток, які названі на честь саме таких особистостей.

1. Протока Нерса

Це протока в Північному Льодовитому океані, що розділяє північний захід Гренландії від острова Елсмір, і з'єднує море Баффіна з морем Лінкольна. Має довжину 554 кілометри, а максимальну ширину - 18 кілометрів. Свою назву протока отримла на честь британського морського офіцера і полярного дослідника Джорджа Нерса, який в 1870-х роках досліджував цей район. У 1964 році датським і канадським урядом було остаточно врегульовано найменування протоки.

2. Берінгова протока

Ця протока протікає, сполучаючи між собою Північний Льодовитий і Тихий океани, і яка розділяє Азію (крайня східна континентальна точка - мис Дежньова на російській Чукотці) і Північну Америку (найзахідніша континентальна точка - мис Принца Уельського на американській Алясці). Була відкрита . . . . .

АНГОЛА: 10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ 

Рівно 45 років тому колишня португальська колонія в Африці під назвою Ангола оголосила про свою незалежність, яка для неї стала в деякій мірі випробуванням (власне як і для більшості інших держав континенту). Але тим не менше, Анголі вдалося пройти складний історичний шлях в ХХ столітті, і вже в ХХІ столітті розпочати новий етап, тісно пов'язаний з соціальною та економічною стабільністю. З нагоди національного свята Республіки Ангола , яке відзначається саме сьогодні - 11 листопада, пропонуємо ознайомитися із переліком цікавих фактів про цю цікаву африканську країну.

1. Згідно з міжнародними рейтингами столиця Анголи - місто Луанда - найдорожче для проживання місто в світі;

2. Назва країни Ангола походить від слова «н'голо». Такий титул носив монарх держави Ндонга, що розташовувався на території нинішньої Анголи в XVI-XVII століттях. Захопили країну португальці і дали їй назву за титулом місцевого правителя. Назва «Нгола» вперше згадується в записах португальців, що датуються 16 століттям;

3. Ангола має один із найбільших в Африці показників бідності населення. Нараз він становить майже 53%;

4. Приблизно 10% населення Анголи складають китайці. Це пов'язано з тим, що в свій час до країни прибувало чимало спеціалістів з КНР разом з родинами;

5. Національною традицією ангольців є те, що по п'ятницях . . . . .

Золотоволосий пінгвін, або макароні

Як відомо всі представники пінгвінів мешкають виключно в Південній півкулі. Однак далеко не всі види пінгвінів мешкають в Антарктиді. Принаймні один із видів - золотоволосий пінгвін в Антарктиді практично не проживає. Його ареал знаходиться дещо північніше від неї, у більш теплих широтах - це крайній південь Південної Америки (Вогняна Земля, південь Чілі, Аргентини, Фолклендські острови, острів Південна Джорджія та Оркгейські острови. Всього налічується понад 18,6 мільйонів особин золотоволосого пінгвіна, які об'єднані в 220 колоній, за якими орнітологи ведуть постійне спостереження. Найбільша колонія знаходиться . . . . .