географія

Екватор Землі

Екватор10 Цікавих фактів про екватор Землі 
При першому нашому знайомству зі шкільним глобусом на уроках природознавства, кожен із нас міг помітити як по його середині проходить "жирна" лінія яка одразу потрапляє в наше поле зору. Ця лінія є головною серед усіх тих, які наведені на географічній карті чи глобусі, адже показує проходження Екватора. Чим же цей Екватор такий важливий у географії? Чому саме його ми маємо знайти на карті світу першим, аби визначити географічну широту місцевості? Пригадати "географічне значення" Екватора Вам допоможе наша підбірка десяти цікавих фактів про найдовшу паралель Землі. Отже, поїхали
1. Екватор - це умовна лінія на географічній карті, яка поділяє нашу Землю на дві півкулі - Північну та Південну, і слугує межею розподілу географічних широт на відповідно північні та південні. Паралелі завжди вказують на широту, а отже Екватор - це головна і в той же час найдовша паралель на Землі.
2. Екватор рівновіддалений від Північного і Південного полюсів Землі. Відстань від Екватора до одного з полюсів Землі буде становити 10 тисяч кілометрів. Саме ця відстань і покладена в основу міжнародної метричної системи відстаней (1 кілометр = 1/10000 відстані від Екватора до одного із полюсів Землі).
3. Загальна довжина Екватора Землі становить 40 075 696 метрів, яку здебільшого заокруглюють до 40 тисяч кілометрів. У зв'язку із приплюснутістю Землі Екватор має дещо довшу протяжність, ніж обхват Землі з боку двох протилежних меридіанів (приміром Нульового і Лінії Зміни дат), і ця різниця складає 67 кілометрів.
4. Вперше приблизна довжина окружності Землі, в тому числі й Екватора нашої планети була вирахувана . . . . .

 

Найвеличніша епоха в географії

ПОЧАТОК НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ЕПОХИ В ГЕОГРАФІЇ, або як Османи "допомогли" поширити християнство у світі.

Хто б міг подумати, що із падінням Константинополя в 1453 році під натиском турків, перед християнством відкриються нові можливості, чергове піднесення, і поширення, яке перевершить Хрестові походи, і зробить із нього на цілі століття дійсно панівною релігією на планеті. Здавалося б, який взаємозв'язок може бути між падінням Константинополя і розширенням меж християнства. Однак він є. І він очевидний!

Коли у Західну Європу прийшла звістка про те, що могутня колись твердиня під назвою "Новий Рим" (а саме так офіційно іменувався Константинополь) впала під навалою "чужовірців", вони м'яко кажучи були пригнічені цією звісткою, адже всупереч різним суперечкам Константинополь, як власне і сама Візантія завжди розглядався як невід'ємна частина великого християнського світу (хай навіть якщо він опинився по різні сторони "барикад" після 1054 року). Церковний розкол обома сторонами розглядався як "тимчасова проблема", і кожна зі сторін (Рим і Константинополь) очікували коли відступники одумаються, й повернуться в "священне лоно церкви". Однак цього не сталося навіть по цей день, і не останню в цьому роль відіграла ніч з 29 на 30 травня 1453 року, коли хоробрий вождь Османів Мехмед Фатіх (він же "Завойовник") увійшов у напівзруйнований, виснажений і вже майже безлюдний від боїв Константинополь. Саме після цього . . . . .

Глиняна гора Калитва

Глиняна гора КалитваЦаричанка. Гора Калитва

     Глиняна гора Калитва висотою 145 м розташована на правому березі річки Оріль на околиці селища Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області і є заповідним урочищем з 1982 року.
     Гора Калитва виникла в результаті танення льодовика і складається з моренових наносів. Спочатку на ній переважала степова рослинність, але вона не могла захистити грунт від ерозії. Результатом стала глибока балка, яка перетинає гору. Адже гора складається в основному з глини. З метою збереження гори від подальшого руйнування в результаті ерозії ґрунту, вона була засаджена деревами з ініціативи Панаса Трохимовича Бутенко. Посадки тривали з 1934 по 1967 рр.
     В районі був затверджений приз імені Бутенко. В знак пам'яті і глибокої поваги до організатора збереження природи гори Калитви, біля її підніжжя встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій викарбувані слова: «Бутенко Панасу Трохимовичу вдячні нащадки за насадження лісу на горі Калитва в 1934-1937 рр.»
     Гора оточена давніми легендами, оповідями і пов'язана з історією становлення незалежності України. Це про гору Калитву йдеться в . . . . .

 

Ніл та Амазонка

річкаНІЛ ТА АМАЗОНКА. ХТО ДОВШИЙ?

Зазвичай кажуть, що Ніл є найдовшою річкою у світі, її довжина становить близько 6650 кілометрів, а Амазонка є другою за довжиною річкою в світі, і має "неспірну" довжину 6400 км ("неспірна" - це та, яка не оскаржується експертами). У 2007 і 2008 роках деякі бразильські та російські вчені стверджували, що Амазонка має довжину 6992 кілометрів, і є довшою за Ніл, довжина якого була розрахована як 6853 кілометрів. Вони досягли цього результату, додавши водний шлях від південного виходу Амазонки через припливні канали та гирло річки Токантінс. Суперечка полягає в наступному: «Чи розглядати канал на південь від острова Маражо як частину Амазонки, чи як частину річки Токантінс». Тільки після того, як географи дадуть відповідь на це питання, можна буде говорити про реальну довжину річки, і хто з них довший.

У Рецензованих статтях, опублікованих в 2009 році, говориться про довжину в . . . . .

 

Паркан динго

Паркан дингоПАРКАН ДИНГО
 
Австралія - абсолютний лідер за поголів'ям овець, адже для розвитку цієї галузі тваринництва у неї є все необхідне, і впершу чергу це величезні території пасовищ. Однак так було не завжди. Вівчарство не є традиційною галуззю для цих земель, а тому коли воно впроваджувалося, одразу ж натикалося на низку проблем, найгрізнішою із яких була - дикі тварини континенту. Саме вони завдавали значних збитків вівчарам. Собаки динго (а саме вони найбільше полювали на овець) у війні за здобич здебільшого перемагали, тому фермерам не залишалося нічого іншого, як побудували довжелезну огорожу від диких звірів, яка пролягла через всю Австралію.
 
Спорудження огорожі розпочалося в 1880 році, і завершилося через п'ять років. Загальна її довжина склала понад 5400 кілометрів. Щороку на обслуговування . . . . .

Помірний клімат землі

Помірний клімат земліПомірний кліматичний пояс - це один із кліматичних поясів Землі, що знаходиться в обох півкулях нашої планети. В Північній півкулі він охоплює значно більші географічні простори, ніж у Південній, що пояснюється перш за все нерівномірним розподілом суходолу і океанів на нашій планеті. Навіть за своїми фізико-географічними характеристиками пояс помірного клімату в Північній півкулі дещо відрізняється від такого ж в Південній. Знову ж таки, причиною цьому є певні регіональні особливості, зокрема рельєф, площа суходолу та вплив океанів.
 
Помірний клімат незалежно від півкулі має ряд особливостей, першою із яких є чітке чергування пір року: весна, літо, осінь і зима. Також важливим є те, що кліматичні пояси завжди перебувають під впливом західних вітрів та помірних повітряних мас. Кількість опадів завжди залежить від віддаленості територій від океанів. Найбільше опадів серед обох помірних поясів Землі випадає на сході Північної Америки (східне узбережжя Канади та острів Ньюфаундленд), острові Хоккайдо (Японія) та північ Британії (Шотландія). У помірному поясі Південної півкулі найбільше опадів випадає на крайньому півдні Нової Зеландії та на крайньому півдні Південної Америки (область Магелланія). У всіх вищезазначених регіонах випадає понад 1000 мм опадів. А от найбільш посушливими регіонами помірного клімату є ті, які найбільш віддалені від . . . . .

 

Тарас Шевченко і географія

ШевченкоШевченко і географія

9 березня народився видатний український письменник, і геній українського народу - Тарас Григорович Шевченко (1814-1861), якого ми всі знаємо як філософа, поета, художника, однак ми про нього майже нічого не знаємо як географа і картографа. Саме так! Тарас Григорович Шевченко окрім всіх інших досягнень, здійснив вклад і в розвиток географічної науки зокрема. Однак заради справедливості варто зазначити, що його досвід в географії був вистажданий роками заслань і експедицій, а тому його вклад в географію це перш за все результат його тяжкої людської долі.
 
В 1848 році розпочалася Аральська описова експедиція, яку організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів, і умов майбутнього судноплавства. Очолив цю експедицію російський географ та мореплавець Олексій Бутаков (його батько служив на флоті пліч-о-пліч з Михайлом Лазарєвим, тим самим, який відкрив Антарктиду).
 
Саме за клопотанням Бутакова до складу експедиції (як художника) було включено Тараса Шевченка. Після знайомства, яке відбулось скоріше за все у травні 1848 в Орській фортеці перед виходом експедиції між Бутаковим і Шевченком виникла міцна дружба, яка трималася майже до останніх днів, і під час експлуатації експедиції Бутаков та Шевченко разом були на шхуні «Костянтин» і жили в одній каюті. Дружні взаємини . . . . .

Сторінки