Ліщина звичайна — Corylus avellana L.Кущ з родини березових (Betulaceae).
Росте по всій території УРСР, крім крайнього півдня. Цвіте в березні — квітні. Плід — лісовий горіх. З лікувальною метою використовують кору та листя, які заготовляють у травні....
Лавр благородний — Laurus nobilis L.
Кущ або дерево з родини лаврових (Lauraceae).
Розводять у південному Криму, на решті території УРСР в кімнатних горщиках і в дерев’яних діжках. Листки лавра темно-зелені, довгасті. В них багато леткої олії. Квітки дрібні, білуваті, зібрані по 4—6 в зонтиковидних суцвіттях. Цвіте у березні — червні. . Плоди 1 см завдовжки, чорнувато-сині, з однією насіниною, достигають у жовтні.
Багаторічний, від основи простертогіллястий напівкущ з родини губоцвітих (Labiatae).
Культивують як ефіроолійну рослину переважно в Криму. Походить із Середземномор’я. Цвіте в липні — серпні. Збирають квітки і траву під час цвітіння.
Коли застосовують? Як заспокійливий і спазмолітичний засіб при мігрені, неврастенії, нервовому збудженні, посиленому серцебитті, при паралічі (всередину й зовнішньо), також при шлункових коліках і як жовчогінний та вітрогінний засіб.
Однорічна трав’яниста рослина з родини злакових (Gramineae).
Досягає інколи З — 4 м. Стебло пряме, нерозгалужене, розділене на вузли й міжвузля, заповнене губчатою серцевиною. Листки широкі, ланцетні або ланцетно-лінійні, з паралельними жилками, які своїми піхвами прикріплюються до стебла. Чоловічі квітки зібрані у велику верхівкову розкидисту волоть. Жіночі розташовані в пазухах верхніх стеблових листків на качанах, з яких виходять стовпчики з довгими приймочками (волосся) . Збирають їх у серпні — вересні, сушать у тіні, зберігають цілими, або дрібно порізаними, а іноді перетирають як порошок.
Кукурудза — важлива зернова й кормова рослина. Культивується по всій території УРСР. В зародках зерен кукурудзи містяться вітамін Е, фосфатиди, ненасичені жирні кислоти, речовини, потрібні організмові для боротьби зі старістю. Щоб понизити рівень холестерину в крові, вживають кукурудзяну олію в дозі по 15—25 г (1 столова ложка) тричі на день (75 г), курсами протягом 3 тижнів, з перервою в лікуванні на 3—4 тижні — 3—4 курси на рік. Олію можна вживати для приготування страв.
Жостір проносний — Rhamnus cathartica L. (отруйний)Гіллястий кущ або деревце з родини жостерових (Rhamnaceae).
Гіллячки закінчуються колючками. Листки яйцевидні, черешкові, жорсткі. Квітки дрібні, жовто-зелені. Цвіте в травні — червні. Плід — соковита синювато-чорна кістянка з 3—4 кісточками, достигає з кінця серпня по жовтень. Росте по всій території УРСР, крім Карпат, але є й на Закарпатті. Плоди збирають у серпні — вересні. В ягодах жостеру містяться глікозиди — емодин і рамнокатартин, слиз, цукор, дубильні речовини, гіркоти, пектин, барвні й інші речовини.
Коли застосовують? Вживають при спастичних й атонічних запорах як проносний і сечогінний засіб, при водянці серцевого походження, при жовтяниці, від ядухи, кашлю і харкотинням, при подагрі, гастритах, також при геморої.
Багаторічний кущ з родини ефедрових (Ephedraceae). Росте на приморських і степових схилах, на півдні Лісостепу і в Криму. Наприкінці літа збирають зелені стебла (траву).
Коли застосовують? Як засіб, що підвищує кров’яний тиск і тонізує симпатичний нерв; при алергійних захворюваннях, таких, як бронхіальна астма, сінна пропасниця, кропив’янка; при хронічному бронхіті, емфіземі легень. Добова доза: напар з 12 г сухої трави в 1 склянці окропу.
Жабник польовий — Filago arvensis L.
Однорічна рослина з родини складноцвітих (Compositae).
Поширений по всій території УРСР. У червні — липні збирають його траву -- стебла, листки й квітки. Росте в соснових борах, на піщаних місцях, по вапнякових скелях, на схилах гірських місцевостей.
Високе, до 150 м заввишки дерево з родини миртових (Myrtaсеае). Листки ланцетовидні, синювато-зелені, покриті товстим восковим шаром і тому виглядають сріблясто-білими. Вони багаті на летку олію, до складу якої входить пінеол, камфен, фенхен, терпінеол, небагато сесквітерпенів та дубильні речовини й фітонциди. Квітки великі, з багатьма тичинками і зеленою чашечкою. Цвіте влітку. Широко культивується на Кавказі.
Культивують на південному узбережжі Криму. В осінньо- зимовий період збирають листки, які набули вузьколанцет- ної форми, часом стали серповиднозігнутими.
Коли застосовують? Як засіб відхаркувальний, антисеп-г тичний, фітонцидний, болетамувальний, протималярійний, протизапальний, протимікробний, протиглисний; при гнійних бронхітах, бронхіальній астмі, грипі, скарлатині (гарячий настій 5 з листків на 1 склянку окропу), гіпертонії. Фитон- циди, що містяться в олії, за дією перевершують дію пеніциліну, стрептоміцину, ауреоміцину, фенолу.
