лікарські рослини

Ліщина звичайна

Ліщина звичайна ​— Corylus avellana L.Ліщина звичайна — Corylus avellana L.

Кущ з родини березових (Betulaceae)

Росте по всій території УРСР, крім крайнього півдня. Цвіте в березні — квітні. Плід — лісовий горіх. З лікувальною метою використовують кору та листя, які заготовляють у травні....

Лавр благородний

Лавр благородний — Laurus nobilis L. Лавр благородний — Laurus nobilis L. 

Кущ або дерево з родини лаврових (Lauraceae)

Розводять у південному Кри­му, на решті території УРСР в кімнатних горщиках і в де­рев’яних діжках. Листки лавра темно-зелені, довгасті. В них багато леткої олії. Квітки дрібні, білуваті, зібрані по 4—6 в зонтиковидних суцвіттях. Цвіте у березні — червні. . Плоди 1 см завдовжки, чорнувато-сині, з однією насіниною, дости­гають у жовтні.

Лаванда колоскова

Лаванда колоскова — Lavandula spica L.

Лаванда колоскова — Lavandula spica L.

Багаторічний, від основи простертогіллястий напівкущ з родини губоцвітих (Labiatae)

Культивують як ефіроолійну рослину переважно в Криму. Походить із Середземномор’я. Цвіте в липні — серп­ні. Збирають квітки і траву під час цвітіння.

Коли застосовують? Як заспокійливий і спазмолітичний засіб при мігрені, неврастенії, нервовому збудженні, посиле­ному серцебитті, при паралічі (всередину й зовнішньо), та­кож при шлункових коліках і як жовчогінний та вітрогінний засіб.

Кукурудза звичайна

Кукурудза звичайна — Zea mays L.

Кукурудза звичайна — Zea mays L.

Однорічна трав’яниста рослина з родини злакових (Gramineae)

Досягає інколи З — 4 м. Стебло пряме, нерозгалужене, розділене на вузли й між­вузля, заповнене губчатою серцевиною. Листки широкі, лан­цетні або ланцетно-лінійні, з паралельними жилками, які своїми піхвами прикріплюються до стебла. Чоловічі квітки зібрані у велику верхівкову розкидисту волоть. Жіночі роз­ташовані в пазухах верхніх стеблових листків на качанах, з яких виходять стовпчики з довгими приймочками (волос­ся) . Збирають їх у серпні — вересні, сушать у тіні, збері­гають цілими, або дрібно порізаними, а іноді перетирають як порошок.

Кукурудза — важлива зернова й кормова рослина. Куль­тивується по всій території УРСР. В зародках зерен куку­рудзи містяться вітамін Е, фосфатиди, ненасичені жирні кис­лоти, речовини, потрібні організмові для боротьби зі ста­рістю. Щоб понизити рівень холестерину в крові, вживають кукурудзяну олію в дозі по 15—25 г (1 столова ложка) тричі на день (75 г), курсами протягом 3 тижнів, з перервою в лі­куванні на 3—4 тижні — 3—4 курси на рік. Олію можна вжи­вати для приготування страв.

Жостір проносний

Жостір проносний — Rhamnus cathartica L. (отруйний)Жостір проносний — Rhamnus cathartica L. (отруйний)

Гілляс­тий кущ або деревце з родини жостерових (Rhamnaceae)

Гіллячки закінчуються колючками. Листки яйцевидні, череш­кові, жорсткі. Квітки дрібні, жовто-зелені. Цвіте в травні — червні. Плід — соковита синювато-чорна кістянка з 3—4 кіс­точками, достигає з кінця серпня по жовтень. Росте по всій території УРСР, крім Карпат, але є й на Закарпатті. Плоди збирають у серпні — вересні. В ягодах жостеру містяться глі­козиди — емодин і рамнокатартин, слиз, цукор, дубильні ре­човини, гіркоти, пектин, барвні й інші речовини.

Коли застосовують? Вживають при спастичних й атоніч­них запорах як проносний і сечогінний засіб, при водянці серцевого походження, при жовтяниці, від ядухи, кашлю і харкотинням, при подагрі, гастритах, також при геморої.

Ефедра двоколоса, Жабник польовий

Ефедра двоколоса — Ephedra distachya L. (отруйна)

Ефедра двоколоса — Ephedra distachya L. (отруйна)

Багаторіч­ний кущ з родини ефедрових (Ephedraceae). Росте на при­морських і степових схилах, на півдні Лісостепу і в Криму. Наприкінці літа збирають зелені стебла (траву).

Коли застосовують? Як засіб, що підвищує кров’яний тиск і тонізує симпатичний нерв; при алергійних захворюваннях, таких, як бронхіальна астма, сінна пропасниця, кропив’янка; при хронічному бронхіті, емфіземі легень. Добова доза: на­пар з 12 г сухої трави в 1 склянці окропу.

Жабник польовий — Filago arvensis L.

Однорічна рослина з родини складноцвітих (Compositae).

Поширений по всій території УРСР. У червні — липні зби­рають його траву -- стебла, листки й квітки. Росте в сосно­вих борах, на піщаних місцях, по вапнякових скелях, на схилах гірських місцевостей.

Евкаліпт кулястий

Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus Labill.

Евкаліпт кулястий — Eucalyptus globulus Labill.

Ви­соке, до 150 м заввишки дерево з родини миртових (Myrtaсеае). Листки ланцетовидні, синювато-зелені, покриті тов­стим восковим шаром і тому виглядають сріблясто-білими. Вони багаті на летку олію, до складу якої входить пінеол, камфен, фенхен, терпінеол, небагато сесквітерпенів та ду­бильні речовини й фітонциди. Квітки великі, з багатьма ти­чинками і зеленою чашечкою. Цвіте влітку. Широко культи­вується на Кавказі.

Культивують на південному узбережжі Криму. В осінньо- зимовий період збирають листки, які набули вузьколанцет- ної форми, часом стали серповиднозігнутими.

Коли застосовують? Як засіб відхаркувальний, антисеп-г тичний, фітонцидний, болетамувальний, протималярійний, протизапальний, протимікробний, протиглисний; при гнійних бронхітах, бронхіальній астмі, грипі, скарлатині (гарячий настій 5 з листків на 1 склянку окропу), гіпертонії. Фитон- циди, що містяться в олії, за дією перевершують дію пеніци­ліну, стрептоміцину, ауреоміцину, фенолу.

Сторінки