Кожного року у грудні відбувається день зимового сонцестояння. Цьогоріч в Україні ця дата випадає на 21 грудня. В цей день Сонце зійде в 7:56, а зайде — через 8 годин, о 15:56.

Відомо, що день сонячного сонцестояння є найкоротшим світовим днем з найдовшою ніччю. Здавна вважалось, що ця дата в році є найбільш енергетично насиченою та сповненою магічної атмосфери.

Що відомо про день зимового сонцестояння?

Часто день зимового сонцестояння припадає на 21 грудня, але інколи ця дата зміщується на один день, тож відповідно припадає на 22 грудня. Традиційно, 21 і 22 грудня – це найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 грудня – найдовша. У такому положенні сонячний диск затримається на 3 дні.
Вже через 3 дні Сонце почне поступово здійматися над горизонтом, а світловий день почне . . . . .

НУЛЬОВИЙ МЕРИДІАН. 

Градусна сітка Землі такий же важливий елемент географічної карти, як і її масштаб чи умовні позначення. Як відомо, вона складається із умовних ліній - паралелей, які допомагають визначати положення об'єктів відносно Екватора, та меридіанів, які своєю чергою ці паралелі перетинають, сполучаючи полюси Землі. Якщо ж паралелі визначають широту, то меридіани - довготу місцевості. Однак якщо з паралелями все зрозуміло, і найголовнішою серед них є Екватор (найдовшою, і тією що ділить світ на дві півкулі), то з меридіанами ніколи не було все так просто, адже умовна лінія розподілу світу на дві півкулі (Західну та Східну) - це результат численних компромісів між географами і навіть математиками.

На карті світу є два меридіани, які слугують межею між Західною та Східною півкулями - це Нульовий меридіан та Лінія зміни дат. Саме так, остання лінія є такою ж важливою складовою градусної сітки Землі, як і Екватор чи Нульовий меридіан. Але як ми вже зазначали, Нульовий меридіан, а вірніше його місце проведення є результатом численних компромісів серед географів минулого, і "нульовий" меридіан був не завжди на тому місці, де він проходить сьогодні. Приміром німецький картограф . . . . .

ГЕОЛОГІЧНІ ЕПОХИ ПІД НАШИМИ НОГАМИ

 Голоцен (почався 12 тис років тому і триває до наших днів);

СТОЛИЦЯ БРУНЕЮ, АБО "МІСТО НА ВОДІ" 

Бандар-Сері-Беґаван - це столиця і найбільше місто Брунею - невеликої держави в Південно-Східній Азії, яка розкинулась на півночі острова Калімантан. За даними перепису населення, в 2019 році в цьому місті проживало 266 тисяч осіб, або ж 55% населення всієї країни. Як відомо, Бруней ділиться на дві частини, розділені територією Індонезії - західну (більшу) та східну (меншу). Бандар-Сері-Беґаван лежить саме в західній частині Брунею.

Бандар-Сері-Беґаван хоч і лежить у Північній півкулі (на п'ятій північній паралелі), практично на березі Південно-Китайського моря, однак клімат тут виключно екваторіальний, а отже із дуже високим зволоженням. Опадів тут випадає дуже багато (3600-4200 мм), особливо у квітні-травні та жовтні-листопаді. Це місто належить до однієї із найвологіших столиць в світі. Приблизно 180 днів на рік йде дощ.

Перші поселення на території міста з'явилися ще 2000 років тому, однак як постійне поселення Бандар-Сері-Беґаван існує з початку XVIII століття. Кампонґ-Аєр - це найстаріша частина міста, яка в перекладі з місцевої мови перекладається як "місто на воді". Відомий італійський мандрівник і супутник Фернана Магеллана Антоніо Пігафетта у липні 1521 року описав місто Бандар-Сері-Беґаван як "побудоване виключно на воді, окрім будинків короля і найвищої знаті, а самі жителі поселення мешкали . . . . .

Друге за величиною болото в світі