Географія

Алмази. Найвідоміші з коштовних каменів — алмази завдяки їх дуже високій твердості також відіграють важливу роль у промисловості. Техні­чні алмази використовуються головним чином як абразивні матеріали для шліфування і поліровки, а також для буріння твердих порід. З приро­дних алмазів лише невелика частина (за масою) ювелірна, інші — техні­чні кристали неювелірної якості (борт і карбонадо). Борт і карбонадо (чо­рні алмази) — це щільні скритокристалічні або зернисті агрегати. Техні­чні алмази отримують також штучно. У США виробляються тільки син­тетичні алмази. Природні алмази виявлені в Арканзасі і Колорадо, однак їх видобуток економічно недоцільний. Алмази зустрічаються переважно в трубчастих тілах — трубках вибуху (діатремах), складених вулканіч­ною породою — кімберлітом. Однак значна частина алмазі в добувається з алювіальних розсипних родовищ, що утворилися внаслідок розмиву кімберлітових трубок. Бл. 90 % світового видобутку природних технічних алмазів у 1993 р. припадало на частку п'яти країн: Австралії (44,3 %), Конго (ДРК, 16,2 %), Ботсвани (12,2 %), Росії (9,3 %) і ПАР (7,2 %). Світовий видобуток алмазів у 1993 р. становив 107,9 млн каратів (одини­ця маси коштовних каменів карат дорівнює 200 мг); у тому числі техніч­них алмазів було видобуто 91,2 млн каратів (84,5%), ювелірних — 16,7 млн каратів (15,5 %). В Австралії і Конго (ДРК) частка ювелірних алмазів становить всього 4 5 %, в Росії — бл. 20 %, у Ботсвані — 24—25 %, ПАР — понад 35 %, в Анголі і Центральноафриканській Республіці — 50—60 %, у Намібії — 100 %. У Росії алмази добувають в основному в Якутії (Саха), у розсипах зустрічаються алмази на Уралі. Великі родовища алмазів від­криті в Архангельській області.

. . . . .

Головні мінеральні добрива — нітрати (селітри), калійні солі і фосфати.

Нітрати. Сполуки азоту застосовуються також у виробництві вибу­хових речовин. Аж до закінчення Першої світової війни і в перші після­воєнні роки монополія на ринку нітратів належала Чилі. У цій країні у внутрішніх аридних долинах Берегових хребтів Анд зосереджені величе­зні запаси «каліче» — чилійської селітри (природного нітрату натрію). Пізніше широко розгорнулося виробництво штучних нітратів з викорис­танням атмосферного азоту. США, де розроблена технологія отримання безводного аміаку, що містить 82,2 % азоту, займають перше місце у світі з його виробництва (60 % продукції припадає на частку Луїзіани, Оклахоми і Техасу). Можливості отримання азоту з атмосфери необмежені, а необхідний водень отримують в основному з природного газу і методом газифікації твердого і рідкого палива.

Калійні солі. Головні мінерали калійних солей — сильвін (хлорид ка­лію) і карналіт (хлорид калію і магнію). Сильвін зазвичай присутній спі­льно з кам'яною сіллю — галітом у складі сильвініту, гірської породи, створюючої поклади калійних солей. Виробництво калійних солей до Першої світової війни було монополією Німеччини, де їхній видобуток в районі Штасфурта почався у 1861 р. Аналогічні родовища були відкриті і освоєні в соленосних басейнах . . . . .

Уран. Переробка 1 кг урану дозволяє виробити стільки ж енергії, скільки дає спалення 15 т вугілля. Уранові руди служать сировиною для отримання інших радіоактивних елементів, таких як радій і полоній, і різних ізотопів, у тому числі легких ізотопів урану. Головні мінерали ура­нових руд — уранова смолка ураніт (настуран) і карнотит. Велика части­на запасів урану США зосереджена в грубо- і тонкозернистих карнотитових пісковиках з настураном, розробка яких ведеться в штатах Арізона, Колорадо, Нью-Мексико, Техас, Юта, Вашингтон і Вайомінг. У Юті є велике родовище уранової смолки (Мерісвейл). У США в 1995 р. зага­льний обсяг видобутку урану становив 2360 т (в 1980 р. — 20 тис. т). Майже 22 % електроенергії в США виробляється атомними електроста­нціями, на яких діють 110 ядерних реакторів, що набагато вище відпові­дних показників в інших країнах. Наприклад, в СРСР у 1987 р. було 56 діючих реакторів і 28 на стадії проектування. Провідне місце у світі по рівню споживання атомної енергії займає Франція, де АЕС виробляють бл. 76 % електроенергії (1995). Найбільшими запасами урану (1995) во­лодіють Австралія (бл. 466 тис. т, понад 20 % світових запасів), Казахстан (18 %), Канада (12 %), Узбекистан (7,5 %), Бразилія і Нігер (по 7 %), ПАР (6,5 %), США (5 %), Намібія (3 %), Україна (3 %), Індія (бл. 2 %). Велике родовище ураніту Шинколобве знаходиться в Демократичній Республіці Конго. Значні запаси мають також Китай (провінції Гуандун і Цзянси), Німеччина і Чехія. Після недавнього відкриття багатих уранових родо­вищ у Канаді ця країна по запасах ураніту зайняла перше місце у світі. У Росії промислові запаси урану зосереджені в основному у межах Стрельцовської кальдери в Східному Забайкаллі. Нещодавно розвідане велике родовище в Бурятії.

Золото. Загальний обсяг видобутку золота у світі становить 2200 т (1995). Перше місце у світі з видобутку золота займає ПАР (522 т), дру­ге — США (329 т, 1995). Найстаріший і найглибший золотий рудник у США — Хоумстейк у горах Блек-Хіллс (Південна Дакота); видобуток золота там ведеться понад сто років. Основні райони видобутку зосере­джені в Неваді, Каліфорнії, Монтані і Південній Кароліні. Сучасні мето­ди екстракції роблять рентабельним видобуток золота навіть з бідних родовищ. Так, деякі золоті рудники Невади дають прибуток при вмісті золота у руді не більше за 0,9 г/т. На протязі всієї історії США золото добувалося на 420 рудниках корінних родовищ на заході країни, на 12 копальнях з великих розсипних родовищ (майже усі знаходяться на Аля­сці) і з дрібних розсипів на Алясці і в західних штатах. Оскільки золото практично не піддається корозії і високо ціниться, воно зберігається ві­чно. До цього часу у вигляді злитків, монет, ювелірних виробів і предме­тів мистецтва дійшло майже 90 % золота, добутого за історичний період. Внаслідок щорічного світового видобутку цього металу його сумарна кі­лькість збільшується майже на 2 %.

Алюміній. Боксити — головна сировина алюмінієвої промисловості. Боксити переробляються на глинозем, а потім з криоліт-глиноземного розплаву отримують алюміній. Боксити поширені переважно у вологих тропіках і субтропіках, де протікають процеси глибокого хімічного виві­трювання гірських порід. Найбільші запаси бокситів мають Гвінея (42 % світових запасів), Австралія (18,5 %), Бразилія (6,3 %), Ямайка (4,7 %), Камерун (3,8 %) та Індія (2,8 %). За масштабами видобутку (42,6 млн т в 1995 р.) перше місце займає Австралія (основні видобувні райони — За­хідна Австралія, північ Квінсленду і Північна територія). У США видобу­ток бокситів ведеться відкритим способом в Алабамі, Арканзасі й Джорджії; сумарний обсяг становить 35 тис. т на рік. У Росії боксити добува­ються на Уралі, Тімані і в Ленінградській області.

Магній порівняно недавно став застосовуватися в промисловості. Під час Другої світової війни значна частина магнію йшла на виготовлення запалювальних снарядів, бомб, освітлювальних ракет та інших боєпри­пасів. У мирний час головна сфера його застосування — виробництво легких сплавів на основі магнію і алюмінію. Магнієво-алюмінієві сплави за своїми фізичними властивостями чудово підходять для отримання фасонних відливків і кованих деталей у різних галузях машино- і прила­добудування. Світове виробництво магнію (у тис. т) у 1935 р. становило 1,8, у 1943 р. — 238, у 1988 р. — 364. Крім того, у 1995 р. було вироблено бл. 5 млн т сполук магнію.

Залізо. Головні залізовмісні мінерали — гематит, магнетит, лимоніт, шамозит, тюрингит і сидерит. Родовища залізної руди класифікують як промислові при вмісті металу не менше кількох десятків мільйонів тонн і неглибокому заляганні рудних тіл (щоб можна було вести видобуток відкритим способом). У великих родовищах вміст заліза становить сотні мільйонів тонн. Загальний світовий видобуток залізної руди 1 млрд т(1995). Більш за все руди (у млн т) добувається в Китаї (250), Бразилії (185), Австралії (понад 140), Росії (78), США і Індії (по 60) і в Україні (45). У значних масштабах видобуток залізної руди ведеться також у Канаді, ПАР, Швеції, Венесуелі, Ліберії і Франції. Загальні світові ресурси сирої (незбагаченої) руди перевищують 1400 млрд т, промислові — 360 млрд т. У США найбільша кількість залізної руди добувається в районі озера

Верхнє, основна частка якого поступає з родовища залізистих кварцитів у районі Месабі (шт. Міннесота); на другому місці знаходиться шт. Мічіган. У менших кількостях залізна руда добувається в штатах Каліфорнія, Вісконсин і Міссурі. У Росії загальні запаси залізних руд становлять 101 млрд т, при цьому 59 % запасів зосереджено в європейській частині, а 41 % — на сході від Уралу. Значний видобуток здійснюється в Україні в районі Криворізького залізорудного басейну. За обсягом експорту товар­ної залізної руди перше місце у світі займає Австралія (143 млн т). Сума­рні запаси руди там досягають 28 млрд т. Видобуток ведеться переважно (90 %) у районі Хаммерслі (округ Пілбара, Західна Австралія). На друго­му місці знаходиться Бразилія (131 млн т), що має у своєму розпоря­дженні виключно багаті родовища, більшість яких зосереджена в залізо­рудному басейні Мінас-Жерайс. Світовим лідером з виплавки нерафінованої сталі в 1988 р. був СРСР (180,4 млн т), з 1991 по 1996 р. перше місце займала Японія (101 млн т), потім йшли США і Китай (по 93 млнт) і Росія (51 млн т).

Велику частину енергії у всьому світі отримують за рахунок спален­ня викопного палива — вугілля, нафти і газу. У ядерній енергетиці тепловиділяючі елементи (твели) промислових реакторів на АЕС складаються з уранових паливних стержнів.

Вугілля. Це є важливий національний природний ресурс насампе­ред завдяки своїй енергетичній цінності. Серед провідних світових дер­жав тільки Японія не має у своєму розпорядженні великих запасів ву­гілля. Хоч вугілля — найбільш поширений вид енергоресурсів, на на­шій планеті є значні території, де вугільних родовищ немає. Вугілля розрізнюється за теплотворною здатністю: вона найнижча у бурого ву­гілля і найвища в антрациту (твердого блискучого чорного вугілля). Світовий видобуток вугілля становить 4,7 млрд т на рік (1995). Однак у всіх країнах в останні роки простежується тенденція до зниження його видобутку, оскільки він поступається місцем іншим видам енергетич­ної сировини — нафти і газу. У ряді країн видобуток вугілля стає нере­нтабельним, багато старих шахт закриваються як збиткові. Перше міс­це по видобутку вугілля займає Китай, за ним йдуть США, Австралія і Росія. Значна кількість вугілля добувається в Німеччині, Польщі, ПАР, Індії, Україні і Казахстані.