Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії

http://www.SchoolLib.com.ua


 

Мегаполіси

Уперше термін «мегаполіс» (від грецьк. megas — великий і polls — місто) був вжитий англійцем Т. Хербертом у XVII ст. для позначення столиць. Тепер так називають особливо великі (в публікаціях ООН — з числом жителів понад 10 млн) міста світу. У 1900 р. у світі нараховувалося всього 10 міст-мільйонерів, у 1955 р. — 61, в 1990 р. — 276. Бл. 40 міст мають населення понад 5 млн чоловік. У 1890 р. перша п'ятірка мегаполісів виглядала так: Лондон — 4,3 млн людей, Нью-Йорк — 2,7; Па­риж — 2,4; Гуанчжоу і Берлін — по 1,6. У 1950 p.: Нью-Йорк — 12,4 млн людей; Лондон — 10,4; Шанхай — 10,3; Рур — 6,9; Токіо — Йокогама (двохцентрова міська система) — 6,7. У 1995 p.: Токіо — Йокогама — 26,8 млн людей; Сан-Паулу — 16,4; Нью-Йорк — 16,3; Мехіко — 15,6; Бомбей — 15,1. Очікується до 2015 p.: Токіо — Йокогама — 28,7 млн людей; Бомбей — 27,4; Лагос — 24,4; Шанхай — 23,4; Джакарта — 21,2.

Урбанізація

Урбанізація (від лат. urbanus — міський) — процес зростання міського населення і міст з підвищенням їхньої ролі у розвитку суспільства. Голо­вний соціальний зміст урбанізації міститься в особливих міських відно­синах, що охоплюють соціально-професійну і демографічну структуру населення, його спосіб життя, культуру, розміщення продуктивних сил, розселення.

Передумови урбанізації — зростання в містах індустрії, розвиток їх культурних і політичних функцій, поглиблення територіального розподі­лу праці. Для урбанізації характерні приток до міст сільського населення і зростаючий маятниковий рух населення із сільського оточення і най­ближчих дрібних міст у великі міста.

Демографічний вибух

НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВИБУХ

Демографічний вибух — різке прискорення темпів зростання насе­лення. У країнах, що розвиваються (Азія, Африка, Латинська Америка) цей процес був зумовлений зниженням смертності, особливо дитячої, при збереженні високої народжуваності.

Демографія

Демографія (від грецьк. demos — народ і grapho — пишу) — наука про закономірності відтворювання населення в суспільно-історичній і природній обумовленості цього процесу. За матеріалами статистики демографія вивчає відтворювання населення загалом і його компоне­нти як масові соціальні процеси, їх кількісні взаємозв'язки з віково-статевою структурою населення, залежність від соціальних, економі­чних і природних чинників, характер взаємодії зростання населення з суспільним розвитком. Застосовуючи статистичні і математичні, а також власне демографічні методи, розробляє теорію відтворювання населення, демографічні прогнози, обґрунтовує демографічну полі­тику.

Демографічна статистика :

1) область соціально-економічної ста­тистики, що займається додаванням статистичних методів до збору, об­робки, викладу і аналізу даних, що характеризують чисельний склад, розміщення і відтворювання населення або його груп;

2) сукупність чи­слових даних про

Географія населення

Географія населення — галузь соціально-економічної географії, що вивчає розміщення і територіальну організацію населення, його міс­це: в процесі суспільного виробництва і у взаємодії суспільства з при­родним оточенням.

Географія населення розглядає в територіальному аспекті комплекс проблем, пов'язаних з населенням; його чисель­ність, структуру, природний і механічний рух, розселення і його тери­торіальні форми.

Європейський Союз

Європейський Союз утворено у 1993 р. відповідно до Маастріхтського договору 1992 р. на базі Європейського угруповання, що об'єднувало 12 країн: Бельгію, Великобританію, Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію,

Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію, Францію. У 1994 р. підписано угоди про вступ до ЄС Австрії, Норвегії, Фінляндії і Швеції. Договір передбачає створення політичного, економічного і ва­лютного союзу (т. зв. «Европа без кордонів»), завершення формування єдиного внутрішнього ринку — усунення всіх перешкод на шляху віль­ного пересування товарів, послуг, капіталів і людей.

Співдружність Незалежних Держав (СНД)

Співдружність Незалежних Держав (СНД) — міждержавне об'єднан­ня, утворене Білорусією, Росією і Україною; в Угоді про створення СНД, підписаній 8 грудня 1991 р. в Мінську, ці держави констатували, що СРСР в умовах глибокої кризи і розпаду припиняє своє існування, за­явили про прагнення розвивати співпрацю в політичній, економічній, гуманітарній, культурній та інших сферах. 21 грудня 1991 р. до Угоди приєдналися Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, що підписали спільно з Білорусі­єю, Росією та Україною в Алма-Аті Декларацію про цілі і принципи СНД. У 1993 р. до СНД приєдналася Грузія. У 1993 р. прийнятий Статут СНД, який передбачає сфери спільної діяльності держав: забезпечення прав і свобод людини, координацію зовнішньополітичної діяльності, співпра­цю у формуванні загального економічного простору, у розвитку систем транспорту і зв'язку, охороні здоров'я населення і навколишнього сере­довища, питання соціальної і імміграційної політики, боротьбу з організо­ваною злочинністю, співпрацю в оборонній політиці і охороні зовнішніх кордонів.

Сторінки